Мужній воїн, командир відділення зенітно-ракетного взводу військової частини А0224, віддав своє життя за свободу та незалежність України 4 квітня в районі населеного пункту Богатир Волноваського району Донецької області. Йому було лише 34 роки.
До війни чоловік працював начальником зміни УЗТ на Південному ГЗК, де його пам'ятатимуть як відповідального та доброзичливого колегу.
Ігор та його дружина Ганна дуже любили своїх дітей і присвячували їм більшість свого часу, влаштовували подорожі, водили на гуртки, тощо. Тому з глибоким сумом згадав про полеглого воїна викладач 4-ї музичної школи Олег Калюжний, який навчає його сина Андрія та яку відвідує й донька захисника.
«Він завжди приходив, приводив дітей. Я пам'ятаю випадок, коли Андрій зламав ногу, і Ігор носив його на третій поверх», – поділився спогадами Олег Калюжний. Незадовго до трагедії вони бачилися. Воїн був у короткій відпустці і зайшов у гості, адже любив навідуватися до оркестру, де грає синочок.
Ігор Сінчевський мужньо боронив рідну землю на найгарячіших напрямках фронту – Харківському та Донецькому майже від самого початку повномасштабного вторгнення.
Проводжали Героя в останню путь живим коридором. Рідні, близькі, товариші й колеги вклонялися його подвигу. Церемонія відбулася у Храмі священномученика Онуфрія, а місце останнього спочинку віднайшов на секторі почесних поховань кладовища «Центральне».
У Ігоря залишилася дружина Ганна та двоє дітей:син Андрій і донька Ольга.
Вічна пам'ять Герою! Щирі співчуття близьким.
Раніше ми писали, що на фронті поліг Олександр Коржевич з АМКР.
