12 вересня у Криворізькій гімназії №88 вшановували пам'ять полеглих на Донеччині Героїв Михайла Миронова та Сергія Потурая. Згадували про їхні подвиги, дякували за захист та увічнювали їх внесок урочистим відкриттям пам’ятних дошок.
Михайлові Миронову дуже подобалося працювати з технікою. Він навіть закінчив після школи авто технікум. Перед війною працював на сервісі. Мріяв після перемоги – відкрити власну майстерню.
«Він дуже любив техніку, машини, мотоцикли, ремонт. Він марив цим. Дуже любив займатися цією технікою. Доброзичливий, всім допомагав, безконфліктний. Він м'яка взагалі людина, він був безвідмовний. Міг допомагати всім, і сусідам, що зверталися до нього, особливо він дуже любив літніх людей», — поділилася сестра полеглого воїна.
Михайло служив стрільцем-помічником гранатометника механізованого взводу, роти, і батальйону військової частини А4706. Його життя обірвалося 18 вересня 2023 року біля населеного пункту Старомайорське. Без найріднішої людини залишилися мама, сестра, дружина і синочок.
Сергій Потурай здобув декілька вищих освіти, мав технічну аспірантуру, останнім часом працював у кар’єрі. На оборону країни і міста чоловік визвався сам, адже вважав: «Хто, як не я». Став бойовим медиком механізованого відділення, взводу і роти військової частини А4706. Разом з побратимами пройшов весь військовий шлях 129-ї бригади.
«Був декілька разів поранений, але він не зважав ні на що. Він завжди повертався до хлопців. Це була людина з великої літери, яка не просто любила своїх дітей, дружину, він був героєм, який любив свою українську землю і свою державу. І своє життя він віддав саме за нас», — резюмувала дружина полеглого оборонця Яна.
Сергій героїчно загинув 7 червня 2023 року біля населеного пункту Нескучне. У нього залишилися дружина і троє дітей: старшим донькам 18 і 9, а малечі – 4 роки. Вони були його єдиною родиною.
Вічна шана і пам’ять Героям! Пам'ять про них буде збережена в наших серцях.
Раніше ми писали, що на фронті загинув криворіжець Роман Грицан.