Життя воїна обірвалося 12 серпня 2025 року поблизу населеного пункту Яблунівка на Сумщині. Відтоді Олексій вважався зниклим безвісти, і рідні, друзі та колеги до останнього трималися за надію. На жаль, вона не справдилася.
У мирному житті Олексій Василець багато років працював на підприємстві «АрселорМіттал Кривий Ріг». Він був бригадиром слюсарів-ремонтників дільниці шихтоподачі вуглепідготовчого цеху коксохімічного виробництва. Колеги згадують його як справжнього професіонала, людину, яка жила своєю роботою і завжди прагнула робити її краще.
«З Олексієм я познайомився ще у березні 1998 року, коли він прийшов до нас працювати слюсарем-ремонтником, з того часу ми завжди з ним були поруч. Олексій був професіоналом у своїй справі, він займався ремонтом і обслуговуванням конвейєрного транспорту та молоткових дробарок. Олексій з тих, хто ніколи не був байдужим, йому завжди було треба якісно та швидко виконати роботу, щось покращити, ініціювати та втілити в життя нове», – поділився спогадами механік ВПЦ Олег Костовин.
За словами колег, Олексій завжди прагнув бути першим у справах і досягав цього завдяки відповідальності та наполегливості. Водночас він залишався добрим, щирим, веселим і чуйним, завжди готовим допомогти і словом, і ділом. Його загибель стала важким ударом для всіх знайомих.
Висловлюємо щирі співчуття близьким, колегам та побратимам Героя. Світла йому пам’ять.
Нагадаємо, раніше ми писали, що у Кривому Розі попрощалися з полеглим воїном Віктором Кушніром.
