31 липня росіяни здійснили черговий теракт, завдали ракетний удар по житловому будинку та навчальному закладу Кривого Рогу. Внаслідок цієї трагедії загинули шестеро людей, серед них є дитина. Понівечені квартири, зруйновані оселі та знищені життя — це несе за собою росія. Тоді 75 людей отримали поранення, серед них – 8 дітей. У лікарнях міста зараз перебувають 22 поранених, серед них 2 дітей.
За попередньою інформацію росія вдарила балістичними ракетами. Влучили по житловому 9-типоверховому будинку та навчальному корпусу політехнічного коледжу. Частина 9-типоверхового будинку, де жили звичайні цивільні люди, знесена від 4-го до 8-го поверху. Корпус навчального закладу також сильно зруйнований. Всього від удару постраждали понад квартири, 32 квартири знищено вщент, 5 медичних закладів, 13 закладів освіти та 1 заклад культури.
Журналісти krivbass.city поспілкувалися з Андрієм Шайканом, в.о. ректора Державного університету економіки і технологій про влучання ворожої ракети у корпуси Фахового коледжу «Політехніка» ДУЕТ, про наслідки ракетного обстрілу та про те, як оговтались викладачі після того трагічного дня.
Читайте також: У місті від початку начального року впроваджують модель дистанційного навчання з можливістю надання консультацій у режимі офлайн для навчальних закладів.
— Андрію Валерійовичу, розкажіть, будь ласка, як ви дізнались про влучання ракети у будівлі коледжу 31 липня і що відбувалося у той день?
— “Зранку працівники коледжу, як завжди, прийшли на роботу. Усі готувалися до нового навчального року, працювала приймальна комісія, чекали на абітурієнтів. О 8:58 без сигналу повітряної тривоги відбувся вибух в одній із будівель коледжу. Ми чекали на вступників з батьками, нам дуже пощастило, що так рано ніхто не прийшов, адже постраждалих могло бути більше. За 20 хвилин я вже був у коледжі, і ми разом із робітниками закладу почали розгрібати завали.
Коли розійшовся пил, працівники побачили, що від лабораторного корпусу майже нічого не лишилося. Навкруги було дуже багато зранених та вбитих птахів: голуби, ластівки, стрижі, — їх була неймовірна кількість, а пір’я літало по всій території коледжу.
На жаль, в наслідок вибуху загинула співробітниця, яка виконувала обов’язки прибиральниці: саме в той час вона поралася на подвір’ї. Шар цегли був близько 0,5 метри і рятувальники працювали до самого вечора, щоб знайти тіло загиблої.
Коли співробітники вийшли зі сховища усі в крові та подряпинах, то одразу кинулися допомагати. У цей момент ми розуміли — відбувається те, що не можливо виправити, відмотати час назад та змінити ситуацію. Проти нас стоїть сила, яка не має жалю та розуміння, яка не від людського і точно не від Бога. Проте ніхто не відчував страху — усі були сконцентровані лише на допомозі. І тоді я побачив наш колектив зовсім з іншої сторони, пишаюся людьми”.
— Розкажіть детальніше про наслідки вибуху та масштаби руйнувань, які він спричинив.
— “Вибух був такої сили, що відразу зруйнувалися 2 будівлі і ще 3 було дуже сильно пошкоджено. Усе устаткування лабораторного корпусу фахового коледжу «Політехніка» дістати неможливо, єдине, що вдалося врятувати — документи та архівні записи. Навчальний заклад має багатолітню історію, майже столітній архів було дуже важливо врятувати.
Центральна будівля коледжу сильно постраждала і її реставрація або відновлення знаходиться під питанням. Поруч також ушкоджено один з навчальних корпусів Державного університету економіки і технологій та 2 гуртожитки, які знаходяться навпроти, через вулицю. Загалом від цього вибуху в університеті постраждало 10 будівель.
Попередньо огляд корпусів проводили експерти і вони сходяться у думці, що 5 з 10 будівель не підлягають відновленню. Близько через 2 тижні ми будемо мати вже точне експертне заключення.
На жаль, обсяг руйнувань настільки великий, що вимірюється десятками мільйонів гривень, а за окремими адресами — це стовідсоткове руйнування з усім майном, що було в середині. Так, біда велика, проте ми не складаємо руки”.
— Хто вам допомагав? Звідки надходила допомога?
— “Ми відчули допомогу відразу, у перші ж години: телефонували випускники, ректори різних університетів і пропонували свою допомогу, за що я їм дуже вдячний. Це були ректори Дніпра, Одеси, Чернігова і телефонували навіть зі зруйнованого університету у Миколаєві.
Я особливо вдячний ректору Ярославу Владиславовичу Шрамку з КДПУ, адже він зателефонував близько 11 ранку, коли стало біль-менш зрозуміло що і де відбулося, й моментально запропонував допомогу.
Раніше ми писали: у якому форматі продовжать навчання криворізькі викладачі та студенти, журналісти krivbass.city запитали у команди ДУЕТ.
