Прошу всіх небайдужих підтримати та підписати петицію про присвоєння звання Героя України (посмертно) моєму синові Прідьмі Анатолію Григоровича 19.03.1984р.н. старшому навіднику протитанкового взводу роти вогневої підтримки 2 десантно-штурмового батальйону в/ч А 0224, звертається до Президента Наталія Іванівна, мати нашого земляка. Мужньо виконавши військовий обов’язок, в бою за Україну, її територіальну цілісність, свободу і незалежність, за вільне життя кожного з нас, загинув 13.03.2022року, в р-ні м. Северодонецьк, Луганської обл.
Шановний пане президент!
Я, Прідьма Наталя Іванівна, мати, прошу розглянути петицію,щодо присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Прідьмі Анатолію Григоровича, 19.03.1984 р.н. старшому навіднику протитанкового взводу роти вогневої підтримки 2 десантно-штурмового батальйону в/ч А0224 м. Миколаїв, який героїчно виконуючи бойове завдання по захисту Батьківщини, її суверенності та територіальної цілісності, залишаючись вірним військовій присязі та українському народові.
Загинув 13.03.2022р. у м.Северодонецьк, Луганської області,в результаті артилерійського обстрілу позицій і роботі снайперів, отримав кульові поранення, несумісні із життям.
Анатолій був призваний на захист своєї Батьківщини в перші дні російської військової агресії і був прийнятий на військову службу до Збройних Сил України до в/ч А0224 м. Миколаїв.
Згідно наказу командира в/ч А0224 №60 від 08.03.2022р. підполковника С.Заїць Прідьма Анатолій брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України,захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією рф проти України, перебував в Луганській області.
«Хто як не я?» і «Все буде добре» – були постійні його фрази.
Анатолій був сміливим,мужнім,добрим, життєрадісним, справжньою душею компанії.
Він завжди допомагав усім хто цього потребував, у нього були золоті руки. Більшість життя пропрацював на ПАТ «АМКР» м. Кривий Ріг від дозувальника до змінного майстра.
Він був справжнім другом, побратимом, люблячим сином, братом, дядьком.
Також без батька залишилося двоє дітей син Тимофій та донька Мар’яна.
Мав багато планів на майбутнє, але, нажаль, не встиг втілити.
Анатолій віддав саме найцінніше – своє життя, щоб ми жили у вільній незалежній країні. Він із честю та мужністю виконав свій обов’язок, щодо захисту своєї держави і до останнього подиху залишався вірним присязі, українському народові та Україні.
ПІДПИСАТИ ПЕТИЦІЮ
Юлія ЛАПОЧКІНА,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг
