Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький регіон) інформує на сайті Весь Кривий Ріг щодо податкового законодавства станом на 4-те серпня. Моніторинг щотижневих важливих новацій у законодавстві, підготовлений Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області
Податкова знижка: українцями задекларовано до повернення з бюджету майже 470 млн гривень
У першому півріччі 2025 року понад 74 тисячі українців скористались правом на податкову знижку. Торік їх кількість була меншою на 1,5 тисячі. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.
Загальна сума податку на доходи фізичних осіб, задекларована до повернення складає майже 470 млн грн. Порівняно з першим півріччям минулого року вона зросла на 25 %.
Найчастіше українці подають декларації для отримання податкової знижки за такими витратами:
— оплата навчання
— страхування та пенсійні внески
— сплата відсотків за іпотекою
ТОП-регіони за кількістю декларацій на податкову знижку:
— Львівщина – майже 10 тис.,
— Київ – 6 тис.,
— Київщина – 5,2 тис.,
— Дніпропетровщина – 4,4 тис.,
— Тернопільщина – 4,3 тисячі.
«Такий інструмент – це про довіру та партнерство між державою та платниками податків. Це приклад того, що податки працюють на людину», – додала Леся Карнаух.
Нагадаємо!
Для отримання податкової знижки платник податків подає декларацію про майновий стан та доходи до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку.
До декларації додаються підтверджувальні документи:
— копії квитанції, чеків, платіжних доручень,
— копії договорів про надання послуг,
— документи про ступінь споріднення,
— паспорт тощо.
Податкова декларація подається за вибором платника податків в один із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою в орган ДПС за місцем обліку;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) через Електронний кабінет платника.
Боротьба з тіньовою зайнятістю: цьогоріч завдяки заходам ДПС роботодавці оформили понад 2,8 тис. працівників
З початку 2025 року Державною податковою службою під час проведення фактичних перевірок встановлено понад 1,7 тис. фактів порушення законодавства щодо оформлення трудових відносин.
Завдяки проведеній роз’яснювальній роботі роботодавці оформили трудові відносини з понад 2,8 тис. найманих працівників.
Так, наприклад, при перевірці 3 суб’єктів господарювання, які займаються міжнародними перевезеннями вантажів та пасажирів, встановлено понад 90 фактів використання праці громадян без належного оформлення трудових відносин.
За результатами розгляду цих матеріалів Державна служба України з питань праці вже застосувала до таких роботодавців штрафні санкції на суму понад 3,1 млн гривень.
Також з початку року понад 1000 матеріалів фактичних перевірок, у яких задокументовано виявлені порушення законодавства про працю, направлено до Держпраці. Вона приймає рішення щодо накладення штрафів на таких суб’єктів господарювання.
Наразі за результатами розгляду матеріалів від ДПС органи Держпраці вже застосували до таких роботодавців штрафні санкції на суму майже 20,8 млн гривень. За більш ніж 380 фактами суб’єктам господарювання винесено попередження.
Наголошуємо, що податковий контроль ДПС здійснює з урахуванням рішення РНБО про запровадження правових і організаційних заходів щодо мораторію на безпідставні перевірки та втручання державних органів у діяльність бізнесу, та виключно з урахуванням ризик-орієнтованого підходу і за наявності високих ступенів ризику.
Леся Карнаух: ДПС, Держфінмоніторинг та БЕБ удосконалять механізм обміну інформацією
ДПС, Держфінмоніторинг та БЕБ удосконалять механізм обміну інформацією. Це те, що дозволить більш оперативно та якісно виявляти економічні правопорушення.
Деталі створення такого механізму обговорили під час спільної наради керівниці ДПС, Голови Державної служби фінансового моніторингу Філіпа Проніна та в. о. Директора БЕБ Сергія Перхуна. Все виключно в межах законодавства та повноважень кожного із органів.
Одне з питань – транскордонні операції.
Системи ДПС не мають повної інформації по певній частині операцій з нерезидентами, у тому числі операцій між субʼєктами з ознаками прихованої повʼязаності. Щоб бачити повну картину, є потреба у даних, що дозволяють виявляти фінансові потоки за межами формальних звітів. Зокрема, від БЕБ щодо транскордонних схем мінімізації податкових зобов’язань, від Держфінмоніторингу – щодо операцій між резидентами України та контрагентами – нерезидентами.
Інше важливе питання – «дропи».
«Останнім часом така схема ухилення від податків набуває все більшої популярності. Тому продовжимо спільну системну роботу, в тому числі і з НБУ, щодо виявлення і припинення схем, пов’язаних із використанням «дропів», – сказала в. о. Голови ДПС.
Через електронні платіжні засоби (P2P платежі) проходять значні обсяги безготівкових переказів між фізичними особами. Операції не декларуються та відповідно зменшуються надходження до бюджету.
«ДПС також відпрацьовує використання «дроп-схем» у протизаконних операціях. Вже виявили факти їх використання для легалізації коштів від реалізації наркотиків та організації нелегальних казино», – сказала Леся Карнаух.
Обговорили, зокрема, питання реалізації заходів до підсанкційних суб’єктів, а також щодо використання інформації CRS, отриманої ДПС.
Офіційне оформлення трудових відносин у фокусі уваги податкової служби
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що оформлені трудові відносини – запорука соціальних гарантій найманих працівників.
За трудовим договором працювати – вигідно!
З моменту укладення трудового договору найманий працівник має трудові права й соціальні гарантії.
Заробітна плата виплачується регулярно на рівні, не нижчому за мінімальну зарплату.
За кожного задекларованого працівника роботодавець сплачує єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄВ). Це гарантія на випадок хвороби, нещасного випадку, пов’язаного з роботою, чи професійного захворювання.
У разі втрати працездатності працівник отримує грошові виплати, які компенсують втрату заробітку через хворобу. Сплата ж ЄВ лише з частини заробітної плати значно зменшує розмір допомоги. Якщо працівник незадекларований, він взагалі не зможете розраховувати на допомогу.
Якщо працівник оформив з роботодавцем трудовий договір, то роботодавець не може змусити його виконувати роботу, яка не передбачена трудовим договором і посадовою інструкцією.
Оформлений працівник, крім основної відпустки, має право на оплачувані навчальні відпустки.
Також працівник має право на відпустку за власний рахунок (весілля, народження дитини, похорон, догляд за хворими родичами).
Крім того, трудовим законодавством передбачені додаткові відпустки, зокрема для працівників з дітьми, учасників бойових дій.
Військовий збір: особливості сплати для ФОПів – платників єдиного податку
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Хто із ФОПів – платників єдиного податку сплачує військовий збір?
З 01.01.2025 ФОПи – платники єдиного податку 1,2,3 та 4 груп є платниками військового збору (далі – ВЗ).
Які ставки ВЗ?
— для ФОПів 1, 2 та 4 груп – 10 % від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного року: у 2025 році розмір щомісячного авансового внеску з ВЗ – 800 гривень;
— для платників єдиного податку 3 групи – 1 % від отриманого доходу.
Коли сплачується ВЗ?
— ФОПи – платники єдиного податку 1, 2 та 4 груп сплачують ВЗ авансовим внеском до 20 числа кожного місяця. ВЗ можна сплатити за весь квартал або рік, але не більше, як до кінця поточного звітного року
— ФОПи – платники єдиного податку 3 групи сплачують ВЗ щоквартально протягом 10 днів після граничного строку подання податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – Декларація)
Як нараховуються авансові внески?
— нарахування авансових внесків ФОПам – платникам єдиного податку 1, 2 та 4 груп здійснюють контролюючі органи
В які терміни ФОПом подається Декларація?
— ФОПи – платники єдиного податку 1 та 2 груп подають Декларацію один раз на рік протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року
— ФОПи – платники єдиного податку 4 групи подають Декларацію на поточний рік не пізніше 20 лютого (суми сплаченого ВЗ за 2025 рік відображаються у Декларації за 2026 рік)
— ФОПи – платники єдиного податку 3 групи подають Декларацію протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу
У Декларації вказуються всі нараховані суми, включаючи щомісячні авансові внески з ВЗ
Коли ФОПи 1 та 2 груп подають квартальну Декларацію?
Квартальна Декларація подається у разі:
— перевищення протягом року ліміту доходу, що дозволяє використовувати певну групу єдиного податку;
— переходу на іншу групу спрощеної системи оподаткування;
— відмови від спрощеної системи оподаткування.
Наслідки незадекларованої праці
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що незадекларована праця – це коли ви працюєте без трудового договору, не платите податків і як наслідок – не отримуєте соціальних гарантій, а саме коли:
— не маєте права на відпустку, лікарняні, пенсію, соціальне страхування;
— не можете захистити себе від неправомірних дій роботодавця;
— працюєте на себе і на роботодавця, а не на себе і на країну;
Не погоджуйтеся на незадекларовану працю, адже ви втрачаєте більше, ніж заробляєте.
Задекларована праця – це ваше майбутнє і ваша гідність!
Загальний фонд держбюджету від платників Дніпропетровщини отримав майже 126,1 млн грн екологічного податку
У першому півріччі поточного року платники Дніпропетровщини повнили загальний фонд державного бюджету екологічним податком майже на 126,1 млн гривень. Порівняно з січнем – червнем 2024 року надходження збільшились на понад 4,2 млн грн, темп росту – 103,5 відсотків.
Звертаємо увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами і доповненнями затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по екологічному податку:
19010100 «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (за винятком викидів в атмосферне повітря двоокису вуглецю)»;
19010200 «Надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти»;
19010300 «Надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини»;
19010400 «Екологічний податок, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензій строк»;
19011000 «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення».
Разом з тим, згідно з Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 зі змінами та доповненнями код класифікації доходів бюджету передбачає таку позицію:
19011001 – екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення (повернення помилково та/або надміру сплачених коштів у 2022 році).
Внесено зміни до декларації з акцизного податку
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Міністерством фінансів України наказом від 24.06.2025 № 319 «Про внесення змін до Змін до Порядку заповнення та подання декларації з акцизного податку» (далі – Наказ № 319) внесено зміни до додатків 1 та 2 до форми декларації з акцизного податку, порядку заповнення та подання декларації з акцизного податку.
Вищезазначені додатки та Порядок заповнення та подання декларації з акцизного податку приводяться у відповідність до вимог Закону України від 04 грудня 2024 року № 4115-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби».
Наказ № 319 набув чинності з дня опублікування (опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 27.06.2025 № 49).
ФОП на загальній системі оподаткування з ознакою провадження незалежної професійної діяльності: подання звітності з єдиного внеску
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до частини 1 ст. 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у податковому органі як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.
Згідно з пунктами 2 та 4 частини 2 ст. 6 Закону № 2464 платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, зокрема, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
Відповідно до п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ.
Єдиний внесок для платників, зазначених у п. 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), та 5 (осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) частини першої ст. 4 Закону № 2464, нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, то він має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Такі платники зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).
У разі здійснення зазначеною особою різних видів діяльності, сплата єдиного внеску проводиться на загальних підставах.
Відповідно до п. 179.2 ст. 179 ПКУ фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування з ознакою провадження незалежної професійної діяльності формує та подає одну Податкову декларацію про майновий стан і доходи, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами та доповненнями (далі – Декларація) як фізична особа – підприємець – з відображенням у додатку ЄСВ 1 «Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Додаток ЄСВ 1) сум єдиного внеску з доходів від здійснення підприємницької діяльності та від провадження незалежної професійної діяльності, на підставі інформації, відображеній у додатку Ф2 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою» до Декларації:
— у розд. І «Доходи від провадження господарської діяльності доходів від провадження підприємницької діяльності;
— у розд. ІV «Доходи від провадження незалежної професійної діяльності» доходів, отриманих від провадження незалежної професійної діяльності.
З початку року до загального фонду держбюджету платники Дніпропетровщини спрямували понад 8,4 млн грн частини чистого прибутку
Протягом січня – червня 2025 року платники Дніпропетровської області поповнили загальний фонд державного бюджету частиною чистого прибутку на понад 8, 4 млн гривень.
Звертаємо увагу, що для частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Для господарських товариств, корпоративні права яких частково належать державі, та господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, що не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, який настає за звітним, податковим (звітним) періодом є календарний рік.
При цьому розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені статтею 49 Податкового кодексу України.
Яким чином особам, які провадять незалежну професійну діяльність, стати на облік як платники єдиного внеску?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Пунктом 5 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами) (далі – Закон № 2464) визначено, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є особи, які забезпечують себе роботою самостійно – займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями.
Статтею 5 Закону № 2464 встановлено, що взяття на облік платників єдиного внеску, зазначених, зокрема у п. 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, на яких не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (із змінами) (далі – Закон № 755), здійснюється відповідно до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 (із змінами) (далі – Порядок № 1162).
Відповідно до п. 1 розд. ІІІ Порядку № 1162 взяття на облік, зокрема осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється контролюючим органом за місцезнаходженням у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1 до Порядку № 1162.
Згідно з нормами п. 3 розд. ІІІ Порядку № 1162 платникам єдиного внеску – особам, які провадять незалежну професійну діяльність, контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою № 2-ЄСВ згідно з додатком 3 до Порядку № 1162.
До уваги самозайнятих осіб, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або за контрактом!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) самозайняті особи (фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України від 25 жовтня 1993 року № 3543-XІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (зі змінами та доповненнями), або за контрактом, на весь період їх військової служби (починаючи з першого числа місяця, в якому було їх призвано на військову службу або в якому було укладено контракт, але не раніше 24.02.2022 та закінчуючи останнім днем місяця, в якому така самозайнята особа була демобілізована (звільнена з військової служби), звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розд. IV ПКУ, звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розд. XIV ПКУ, а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання звітності з військового збору у складі податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб або єдиного податку відповідно до п. 16 прим. 1підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Підставою для такого звільнення є відомості, отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі – Єдиний реєстр призовників), про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) такої самозайнятої особи.
Центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період, надає в електронному вигляді інформацію з Єдиного реєстру призовників центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Якщо самозайнята особа, яка призвана на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, за контрактом, має найманих працівників і на строк своєї військової служби, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то обов’язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця уповноважена особа.
Податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, що був нарахований та утриманий уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою (звільненою з військової служби) самозайнятою особою у тому числі особою за контрактом, протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації (звільнення з військової служби), без нарахування штрафних і фінансових санкцій, пені.
Податкова звітність про суми податку та військового збору, нарахованого та утриманого протягом строку військової служби самозайнятої особи уповноваженою особою з найманих працівників та інших фізичних осіб, подається демобілізованою самозайнятою особою протягом 150 календарних днів з першого дня її демобілізації (звільнення з військової служби) у порядку, встановленому ПКУ, без нарахування штрафних і фінансових санкцій, пені, передбачених ПКУ.
Пункт 25 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовується з першого дня мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію», затвердженим Законом України від 17 березня 2014 року № 1126-VII «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію».
У разі відсутності в Єдиному реєстрі призовників або неотримання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомостей про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) самозайнятої особи (фізичної особи – підприємця, особи, яка провадять незалежну професійну діяльність), така особа має право подати заяву та копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, копію контракту.
Процедури звільнення від сплати податків, зборів, ненарахування податків, зборів, списання штрафних (фінансових) санкцій, пені, відновлення реєстрації як платника єдиного податку, подання звітності, сплати та звільнення від відповідальності застосовуються до самозайнятих осіб, які подали заяву та відповідні документи до контролюючого органу відповідно п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення».
Які суми не включаються до складу доходу ФОП – платника єдиного податку першої – третьої груп?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 292.11 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до складу доходу платників єдиного податку першої – третьої груп, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються:
— суми податку на додану вартість (п.п. 1 п. 292.11 ст. 292 ПКУ);
— суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів (п.п. 3 п. 292.11 ст. 292 ПКУ);
— суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм (п.п. 4 п. 292.11 ст. 292 ПКУ);
— суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів (п.п. 5 п. 292.11 ст. 292 ПКУ);
— суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ, вартість яких була включена до загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця (п.п. 6 п. 292.11 ст. 292 ПКУ);
— суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ (п.п. 7 п. 292.11 ст. 292 ПКУ);
— суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених ПКУ, та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів (п.п. 9 п. 292.11 ст. 292 ПКУ);
— безоплатно надані (передані) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, лікарські засоби, медичні вироби та допоміжні засоби до них на користь суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я та/або лікарські засоби, придбані на підставі договору керованого доступу, що фінансується за рахунок коштів державного бюджету та/або коштів місцевих бюджетів, та/або коштів суб’єктів господарювання державної або комунальної форми власності, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, за умови що:
1) такі товари на день укладення договору про їх закупівлю були включені до Переліку лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, та/або до Переліку лікарських засобів, що закуповуються за договорами керованого доступу, затверджених Кабінетом Міністрів України; та
2) такі товари були придбані особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, та/або коштів місцевих бюджетів, та/або за кошти суб’єктів господарювання державної або комунальної форми власності, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, або за кошти грантів (субгрантів) для виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні відповідно до закону (абзаци перший – третій п.п. 11 п. 292.11 ст. 292 ПКУ).
У разі нецільового використання лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму єдиного податку за ставкою, передбаченою п. 293.5 ст. 293 ПКУ (абзац четвертий п.п. 11 п. 292.11 ст. 292 ПКУ);
— пасивні доходи у вигляді процентів, нарахованих на залишок коштів на рахунку платника єдиного податку третьої групи – електронного резидента (е-резидента) в банку, отримані таким платником податку (п.п. 13 п. 292.11 ст. 292 ПКУ).
Крім того, до складу доходу платника єдиного податку першої – третьої груп не включаються суми доходів, отриманих платником податку у вигляді часткової або повної компенсації відсоткових (процентних) ставок, яка виплачується в рамках бюджетної програми «Забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва» та державної програми впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян житлом на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, а також суми коштів, отриманих платником податку на безповоротній основі від Фонду розвитку інновацій (п. 6 прим. 1 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Підвищення порогу для адміністративної та кримінальної відповідальності посадовців за недостовірне декларування.
Східне управління Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДПС України звертає увагу на те, що Президентом України 15 липня цього року підписаний Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення», 16 липня закон опубліковано, 17 липня він набув чинності.
Закон підвищив поріг для адміністративної та кримінальної відповідальності посадовців за недостовірне декларування.
До внесення змін адміністративна відповідальність за статтею 1726 КУпАП «Порушення вимог фінансового контролю» наставала, якщо посадовець зазначив у декларації недостовірні відомості про майно чи інші об’єкти декларування, розбіжність у вартості яких становила від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (ПМ у 2025 році, до прикладу, це від 302,8 тис. грн до 1 млн 514 тис. грн). Адміністративне правопорушення виникає, якщо в декларації є недостовірні відомості на суму від 150 до 750 ПМ (тобто в 2025 році це від 454,2 тис. грн до 2 млн 271 тис. грн).
Кримінальна відповідальність за ст. 3662 ККУ «Декларування недостовірної інформації» наступала, якщо розбіжності в декларації перевищували суму від 500 ПМ (1 млн 514 тис. грн у 2025 році) до 2 тис. ПМ (6 млн 56 тис. грн у 2025 році).
Тепер у відповідній статті збільшені порогові значення: за частиною першою з 750 до 2,5 тис. ПМ (2 млн 271 тис. грн — 7 млн 570 тис. грн у 2025 році); за частиною другою – на понад 2,5 тис. ПМ (7 млн 570 тис. грн у 2025 році).
Зниження порогу кримінальної відповідальності за незаконне збагачення та розширює коло осіб, які можуть бути притягнуті.
Східне управління Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДПС України звертає увагу на те, що Президентом України 15 липня цього року підписаний Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення», 16 липня закон опубліковано, 17 липня він набув чинності.
Положення закону понизили порогові значення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення (ст. 3685 ККУ) до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 9 млн 084 тис. грн. Раніше кримінальна відповідальність посадовця наставала, якщо вартість набутих ним активів перевищувала офіційний дохід на 6,5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (9 млн 841 тис. грн) і більше.
Крім того, до переліку осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які можуть бути притягнуті до відповідальності за незаконне збагачення, додано нові категорії — зокрема, членів військово-лікарських комісій (ВЛК) та колишніх працівників медико-соціальних експертних комісій (МСЕК).
Торгівля здійснюється через мережу Інтернет: що зазначається у рядку «назва господарської одиниці» у реєстраційних заявах за ф. № 1-РРО та № 1-ПРРО?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та програмних РРО (ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено у Законі України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) та інших нормативно-правових актах, прийнятих на його виконання.
Пунктом 1 ст. 3 Закону № 265 встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.
Процедура реєстрації РРО/ПРРО в контролюючих органах регулюється Порядком реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій» (далі – Порядок РРО) / Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок ПРРО).
Відповідно до п. 4 глави 2 розд. ІІ Порядку РРО реєстрація РРО проводиться на підставі заяви про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО (далі – заява № 1-РРО) / п. 3 розд. ІІ Порядку ПРРО реєстрація ПРРО – на підставі заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (далі – заява № 1-ПРРО).
РРО/ПРРО може застосовуватись лише в тій господарській одиниці, яка зазначена в реєстраційному посвідченні (п. 3 розд. ІІІ Порядку РРО) / дані про господарську одиницю внесені до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій щодо такого ПРРО (п. 2 розд. IV Порядку ПРРО).
Форма та зміст розрахункових документів визначені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» (далі – Положення № 13).
Відповідно до визначення, наведеного у п. 2 розд. I Положення № 13, найменування господарської одиниці – найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею.
Пунктом 2 розд. ІІ Положення № 13 передбачено, що обов’язковими реквізитами фіскального чека є, зокрема, назва господарської одиниці – найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об’єктів оподаткування» та повідомлене ДПС про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП) (рядок 2 фіскального чека).
Першоджерелом даних для Повідомлення № 20-ОПП є правовстановлювальні документи, на підставі яких у платника податків відбувається реєстрація, створення чи відкриття об’єкта оподаткування та які є актуальними на дату його подання.
Графа 3 «Тип об’єкта оподаткування» Повідомлення № 20-ОПП заповнюється відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування (далі – довідник), що оприлюднений на вебпорталі ДПС.
Обрання із довідника відповідного типу об’єкта оподаткування здійснюється з урахуванням принципу укрупнення інформації (у разі його застосування), виду діяльності, для якої такий об’єкт оподаткування відкривається, створюється чи реєструється, та належності об’єкта за своїм функціональним призначенням до наявного типу об’єкта оподаткування у довіднику.
Графа 4 «Найменування об’єкта оподаткування» заповнюється у разі наявності назви об’єкта оподаткування та з метою додаткового уточнення інформації про такий об’єкт.
Отже, якщо суб’єкт господарювання здійснює продаж товарів через мережу Інтернет, то у реєстраційних заявах № 1-РРО/№ 1-ПРРО слід зазначати назву господарської одиниці, яка відповідає найменуванню об’єкта оподаткування, що, зокрема, може містити ознаку дистанційної торгівлі та/або будь-яку іншу додаткову інформацію (комерційне найменування, власну назву тощо).
