Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький регіон) інформує на сайті Весь Кривий Ріг щодо податкового законодавства станом на 8-ме вересня. Моніторинг щотижневих важливих новацій у законодавстві, підготовлений Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області
Сплата ЄСВ: роботодавці, які працевлаштовують осіб з інвалідністю можуть скористатися пільгами
Роботодавці, які офіційно працевлаштовують осіб з інвалідністю, можуть суттєво зекономити на сплаті єдиного соціального внеску (ЄСВ). Пільги передбачені і для фізичних осіб з інвалідністю, які ведуть бізнес або незалежну професійну діяльність.
Для роботодавців, у яких працюють особи з інвалідністю
Роботодавці сплачують ЄСВ за пільговими ставками:
— 8,41 % – звичайний роботодавець, який працевлаштовує осіб з інвалідністю,
— 5,5 % – якщо кількість працівників з інвалідністю становить не менше 50 % від загальної чисельності, а фонд оплати їхньої праці – не менше 25 % витрат на оплату праці,
— 5,3 % – для підприємств і організацій УТОГ та УТОС, якщо виконуються умови попереднього пункту.
Для фізичних осіб з інвалідністю
Від сплати ЄСВ за себе звільняються:
— фізичні особи – підприємці (ФОП),
— особи, які провадять незалежну професійну діяльність,
— члени фермерського господарства,
якщо вони:
— мають статус особи з інвалідністю,
— та отримують пенсію або соціальну допомогу.
Хто може скористатися пільгами?
— Юридичні особи та підприємства, які офіційно працевлаштовують осіб з інвалідністю.
— ФОП, члени фермерських господарств та особи, що здійснюють незалежну професійну діяльність, за умови наявності статусу інвалідності та отримання пенсії/допомоги.
Податки і гарантії при трудовому договорі з нефіксованим робочим часом
Офіційно оформлений трудовий договір з нефіксованим робочим часом гарантує працівникам соціальний захист і збереження податкових прав.
Основні умови договору:
— працівник виконує роботу лише у разі надання її роботодавцем, без гарантії постійної зайнятості;
— роботодавець самостійно визначає, коли залучати працівника до роботи;
— мінімальна тривалість робочого часу для працівника – 32 години на місяць;
— якщо працівник працював менше, йому все одно виплачується заробітна плата не менше, ніж за 32 години.
Чому важливо працювати офіційно?
При оформленні трудового договору роботодавець:
— утримує та сплачує 18 % податку на доходи фізичних осіб;
— утримує та сплачує 5 % військового збору;
— нараховує та сплачує 22 % єдиного соціального внеску.
Завдяки цим податковим та соціальним відрахуванням працівник:
— отримує страховий стаж для майбутньої пенсії;
— має право на лікарняні, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, інші виплати;
— користується гарантованим соціальним захистом.
Неформальна робота позбавляє працівника цих гарантій і соціальних виплат.
Працюйте офіційно – сплачені податки та внески працюють на ваш захист!
Як легалізувати трудові відносини?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення органу ДПС про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Якщо трудовий договір між фізичною особою та роботодавцем неукладений, то трудові відносини юридично не закріплено.
Тож, коли особа, яка виконує трудові обов’язки (тобто фактично перебуває в трудових відносинах) наполягає на оформленні трудового договору відповідно до вимог діючого законодавства, а роботодавець не бажає оформити трудові відносини належним чином, виникає необхідність доводити факт перебування у трудових відносинах працівника з конкретним роботодавцем.
Підтвердити факт перебування в трудових правовідносинах можливо як у судовому так і в позасудовому порядках.
В позасудовому порядку працівник може обговорити з роботодавцем свої права, а у разі негативного результату – направити звернення одночасно до територіальних органів Держпраці та ДПС.
Особливості встановлення факту перебування в трудових правовідносинах у судовому порядку визначені статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України.
Фізична особа має право звернутися до суду за місцем її проживання з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема фактів від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.
Звертаємо увагу, що роботодавцям не слід забувати про відповідальність за неофіційне працевлаштування працівників. На сьогодні законодавством передбачено такі види відповідальності: дисциплінарна, матеріальна, адміністративна, фінансова та кримінальна.
Щодо нарахування авансових внесків з єдиного податку ФОПу, який перебуває на військовій службі
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з абзацами першим і другим п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці (ФОП) – платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Абзацом першим п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що самозайняті особи, зокрема, ФОПи, які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, або за контрактом, на весь період їхньої військової служби (з першого числа місяця, в якому особу призвано на військову службу або в якому з особою укладено контракт, але не раніше 24 лютого 2022 року, до останнього дня місяця, в якому особу демобілізовано (звільнено з військової служби), звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розд. XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ.
Підставою для такого звільнення є відомості, отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі – Єдиний реєстр призовників), про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) самозайнятої особи (абзац другий п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
На підставі відомостей з Єдиного реєстру призовників, контролюючий орган не проводить нарахування, зокрема, авансових внесків з єдиного податку, передбачених п. 295.2 ст. 295 ПКУ, починаючи з місяця, в якому контролюючим органом отримані відомості про мобілізацію такої ФОП, укладений контракт, закінчуючи місяцем, в якому таку особу демобілізовано (звільнено з військової служби) (абзац восьмий п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Нараховані контролюючим органом за період мобілізації або дії контракту, зокрема, суми авансових внесків з єдиного податку, суми штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі авансових внесків з єдиного податку в порядку та строки, визначені ПКУ, підлягають скасуванню (анулюванню) за звітні періоди, з урахуванням строку позовної давності, включно до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому контролюючим органом отримані відомості про мобілізацію такої ФОП, укладений з такою особою контракт (абзац дев’ятий п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
У разі відсутності в Єдиному реєстрі призовників або неотримання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомостей про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) ФОП, така особа має право подати заяву та копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, копію контракту. Процедури звільнення від сплати податків, зборів, ненарахування податків, зборів, списання штрафних (фінансових) санкцій, пені, відновлення реєстрації як платника єдиного податку, подання звітності, сплати та звільнення від відповідальності застосовуються до самозайнятих осіб, які подали заяву та відповідні документи до контролюючого органу відповідно до п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (абзац дванадцятий п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Отже, враховуючи положення п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, які діють з 05.07.2025, контролюючий орган на підставі отриманих відомостей з Єдиного державного реєстру призовників скасовує нарахування авансових внесків з єдиного податку ФОП, яку мобілізовано або яка уклала контракт на весь період їхньої військової служби з місяця, в якому отримає такі відомості.
У разі відсутності в Єдиному реєстрі призовників або неотримання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомостей про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) ФОП, така особа має право подати заяву та копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, копію контракту. Такій особі авансові внески з єдиного податку скасуються на весь період її служби з місяця отримання заяви контролюючим органом.
Витрати у вигляді пожертвувань або благодійних внесків, переданих неприбутковим організаціям: право на податкову знижку
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, визначено: платник податку на доходи фізичних осіб має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 4 відс. суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.
Згідно з п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).
Відповідно до п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.
У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.
Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до цього Кодексу та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
При цьому п. 729.1 ст. 729 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) передбачено, що пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема, грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою ст. 720 ЦКУ, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.
Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви (п. 729.2 ст. 729 ЦКУ).
До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом (п. 729.3 ст. 729 ЦКУ).
Відповідно до п. 5 ст. 719 ЦКУ договір дарування валютних цінностей фізичних осіб між собою на суму, яка перевищує п’ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до п. 1 ст. 639 ЦКУ договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (п. 1 ст. 640 ЦКУ).
Отже, лише у разі декларування права на податкову знижку на суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань неприбутковим організаціям, одним із підтверджуючих документів, які необхідно надати платником податку контролюючому органу, є копія договору про пожертву. При здійсненні благодійних внесків неприбутковим організаціям такої вимоги законодавством не передбачено.
Мінімальна заробітна плата – соціальна гарантія для найманого працівника
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01.01.2025 набрав чинності Закон України від 19 листопада 2024 року № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (далі – Закон № 4059).
Законом № 4059 передбачено основні соціальні показники і мінімуми.
Нагадуємо, що мінімальна заробітна плата (МЗП) – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.
Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинних розмірах. Згідно зі статтею 3 прим.1 Закону України «Про оплату праці» розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір МЗП.
Відповідно до статті 8 Закону № 4059 з 01.01.2025 розмір МЗП у місячному розмірі становитиме 8000 грн, у погодинному розмірі – 48 гривень.
Роботодавці зобов’язані пам’ятати, що МЗП – це соціальна гарантія для найманого працівника і виплачувати заробітну плату необхідно не нижче встановленого законодавством рівня.
Рентна плата: до загального фонду держбюджету платниками Дніпропетровщини спрямовано понад 2,6 млрд. гривень
Протягом семи місяців 2025 року платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду державного бюджету понад 2,6 млрд. грн. рентної плати.
Інформуємо, що податкова декларація з рентної плати (крім рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини) подається суб’єктом господарювання, що отримав спеціальний дозвіл на користування надрами (в тому числі дозвіл на спеціальне водокористування для здійснення видобування підземних вод) вперше за календарний квартал, у якому суб’єкт господарювання отримав такий дозвіл (незалежно від того, чи провадив суб’єкт господарювання господарську діяльність).
У разі отримання спеціального дозволу на користування надрами щодо видобування вуглеводної сировини податкова декларація з рентної плати подається суб’єктом господарювання, який отримав такий дозвіл вперше за календарний місяць, у якому отримано такий дозвіл (незалежно від того, чи провадив суб’єкт господарювання господарську діяльність).
Під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи, за умови, що один з учасників зазначеного договору має відповідний спеціальний дозвіл, податкова декларація з рентної плати подається уповноваженою особою, на яку згідно з умовами договору покладено обов’язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності, вперше за календарний квартал у якому такий договір зареєстровано у контролюючих органах.
Понад 492,6 млн. грн. податку на нерухоме майно від юридичних осіб отримали місцеві бюджети Дніпропетровщини
Упродовж січня – липня 2025 року місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від юридичних осіб понад 492,6 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Надходження виросли майже на 55,0 млн грн, або на 12,6 відс., у порівнянні з відповідним періодом 2024 року.
Звертаємо увагу, якщо у власності іноземної юридичної особи – нерезидента перебувають об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості (їх частки), то податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується такою особою:
самостійно, при цьому, до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні, він зобов’язаний стати на облік до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна;
через представництво (постійне представництво) нерезидента, яке перебуває на обліку в контролюючих органах в залежності від обраного способу державної реєстрації (акредитації, легалізації).
Від серпня по-новому відбуватиметься нарахування ЄСВ для військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу
Змінено максимальну суму доходу, на яку нараховується єдиний внесок, для військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу.
Такі зміни передбачені Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та набули чинності 01.08.2025.
У 2025 році максимальна сума доходу (грошове забезпечення, грошові винагороди та інші виплати) застрахованої особи на місяць, з якої сплачується єдиний внесок, становить:
— з 1 січня по 31 липня 2025 року – у розмірі 20 мінімальних заробітних плат, встановлених законом;
— з 1 серпня по 31 грудня 2025 року – у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, встановлених законом.
Закликаємо роботодавців та бухгалтерів своєчасно враховувати нові норми при розрахунках, аби уникнути помилок та порушень під час звітування.
Чи скасовується реєстрація РРО при переході на ПРРО?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 1 глави 4 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547) реєстрація реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) діє до дати скасування реєстрації РРО, що відбувається у випадках, коли, зокрема, суб’єкт господарювання у зв’язку із застосовуванням програмного РРО (далі – ПРРО) вирішив відмовитись від застосування РРО, строк служби якого не закінчився.
Законодавчо не передбачено обмежень на використання поряд з РРО також і ПРРО. Суб’єкт господарювання може самостійно обрати для використання РРО або ПРРО.
Якщо суб’єкт господарювання приймає рішення замість РРО використовувати ПРРО, то при переході на ПРРО скасовується реєстрація РРО.
Яка передбачена відповідальність у разі видачі фіскального чеку, в якому відсутні обов’язкові реквізити, в тому числі акцизний податок?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, та надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі.
Фізичні особи – підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.
Форма та зміст фіскального касового чека на товари (послуги) (далі – фіскальний чек) та інших розрахункових документів, надання покупцю яких є обов’язковим, встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (зі змінами) (далі – Положення № 13).
Обов’язкові реквізити фіскального чека визначені п. 2 розд. II Положення № 13. При цьому у фіскальному чеку зазначаються обов’язкові реквізити, зокрема: назва та адреса господарської одиниці; назва товару (послуги) / спрощена назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ; код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством); ставки та суми ПДВ та акцизного податку.
Крім того, для суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (суб’єкти господарювання, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), фіскальний чек повинен містити окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальну суму такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 22). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Податковим кодексом України. За потреби дозволяється використовувати скорочення.
Разом з тим, у разі відсутності в документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (п. 3 розд. I Положення № 13).
Пунктом 1 ст. 17 Закону № 265 встановлено, що за порушення вимог Закону № 265 до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
у разі встановлення в ході перевірки факту, зокрема, невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки (далі – РК) на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання:
100 відс. суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону № 265, – за порушення, вчинене вперше;
150 відс. суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону № 265, – за кожне наступне порушення.
Разом з тим, відповідно до п. 12 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 265 суб’єкти господарювання звільняються від відповідальності за порушення вимог Закону № 265, вчинені ними у період з 01 січня 2022 року до 01 жовтня 2023 року, крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності з купівлі / продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор.
Згідно з п. 14 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 265 починаючи з 01 жовтня 2023 року суб’єкти господарювання звільняються від відповідальності за вчинені ними порушення вимог Закону № 265 (крім порушень порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів), вчинені ними при продажу товарів, наданні послуг на:
тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, – по дату завершення тимчасової окупації відповідних територій;
територіях активних бойових дій, – по дату завершення бойових дій на відповідних територіях;
територіях можливих бойових дій, – по дату припинення можливості бойових дій на відповідних територіях.
Дати завершення бойових дій, дати завершення тимчасової окупації, дати припинення можливості бойових дій визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Також, за порушення вимог Закону № 265 посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг притягуються контролюючими органами до адміністративної відповідальності (ст. 26 Закону № 265).
Відповідно до ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення до осіб, які здійснюють розрахункові операції з порушенням встановленого законом порядку проведення розрахунків, застосовується штраф в розмірі від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Випадки, в яких довідка про взяття на облік платника податків за ф. № 34-ОПП підлягає заміні
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що нова довідка про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань за формою № 34-ОПП (далі – довідка за ф. № 34-ОПП) видається у разі внесення змін у дані, що вказуються у ній:
— найменування (прізвище (за наявності), ім’я, по батькові (за наявності));
— місцезнаходження (місце проживання) платника податків;
— керівника, контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків тощо.
Для отримання дубліката або копії довідки за ф. № 34-ОПП платнику податків необхідно подати запит за ф. № 34-ОПН до будь-якого контролюючого органу або державної податкової інспекції в один із таких способів:
— особисто платником податків або представником, уповноваженою на це особою;
— поштою;
— через Електронний кабінет в електронній формі.
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія»
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування — Криворізький район) інформує.
В Апостолівському секторі Криворізькій ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо актуальних питань податкового законодавства.
Платники податків запитували у фахівців про надання адміністративних послуг, правила звільнення від податкових зобов’язань для мобілізованих ФОП, Національну стратегії доходів до 2030 року у контексті безбарєрності та реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС, визначення мінімального податкового зобов’язання, порядок отримання податкової знижки, офіційне оформлення працівників та інше.
На всі поставлені питання в ході сеансу «гарячої лінії» були надані роз’яснення в межах чинного законодавства.
Коментар: Переваги задекларованої праці: захист трудових прав та підтримка економіки
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування — Криворізький район) інформує.
Задекларована праця – офіційне оформлення трудових відносин відповідно до законодавства. Це означає, що роботодавець сплачує всі необхідні податки та збори, включаючи єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір. У свою чергу працівник отримує захищені трудові та соціальні права.
Плюси задекларованої праці:
— безпечні умови роботи, передбачені законодавством про охорону праці;
— фіксовані посадові обов’язки згідно з трудовим договором;
— гарантований робочий тиждень (до 40 годин або до 60 – у критичній інфраструктурі);
— регулярна заробітна плата, не нижча за мінімальну, з відрахуванням податків та внесків;
— відсутність незаконних штрафів та утримань, окрім випадків передбачених законодавством;
— плачувані відпустки, включаючи додаткові – для догляду за дитиною тощо;
— можливість навчання та підвищення кваліфікації без втрати заробітку;
— компенсації у разі хвороби, нещасного випадку, безробіття, а також право на пенсію.
Незадекларована праця позбавляє працівника будь-яких гарантій:
— не фіксується в офіційних документах;
— не дає права на лікарняні, відпустки, страхування чи пенсію;
— позбавляє бюджет надходжень у вигляді податків і єдиного внеску.
Законодавство України чітко визначає відповідальність за використання незадекларованої праці. За порушення вимог трудового законодавства передбачено штрафи для роботодавців, а також податкові наслідки.
Задекларована праця – це внесок у стабільність країни, підтримка економіки та гарантія вашого майбутнього.
