Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький регіон) інформує на сайті Весь Кривий Ріг щодо податкового законодавства станом на 09-те червня. Моніторинг щотижневих важливих новацій у законодавстві, підготовлений Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області
Результат превентивних заходів ДПС для виводу з «тіні»: середньомісячний приріст активних РРО зріс втричі
За останніх три місяці сумлінні платники податків додатково зареєстрували близько 20 тисяч активних РРО/ПРРО. Середньомісячний приріст втричі більший, ніж у попередніх періодах. Наразі в Україні загалом офіційно 981,8 тис. реєстраторів.
«Активізація зумовлена превентивними та роз’яснювальними заходами податківців. Крім цього, сприяють «детінізації» зміни форми та змісту фіскального чека», – наголосив Руслан Кравченко.
Завдяки даним, що надходять до Системи обліку даних РРО, ДПС постійно отримує інформацію про тих, хто систематично отримує кошти за продані товари на свої рахунки, при цьому не проводить їх через касові апарати, та тих, у кого вони відсутні.
Застосування РРО та ППРО в Україні має переваги для бізнесу, покупців та держави:
— економічна стабілізація,
— покращення податкових надходжень,
— зменшення ризиків ухилення від оподаткування,
— боротьба з тінню,
— прозорість фінансових операцій,
— захист прав споживачів,
— уникнення штрафів за порушення законодавства.
Звертаємо увагу покупців (споживачів), що на вебпорталі ДПС у розділі «Е-сервіси» функціонує сервіс «Пошук фіскального чека», що розміщений за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check. Він дозволяє здійснити пошук чека РРО/ПРРО, перевірити його справжність та припинити незаконну діяльність окремих торгівців.
Трудовий договір – документ, який регулює відносини між працівником і роботодавцем
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що роботодавці зобов’язані оформлювати з найманими працівниками трудові відносини відповідно до законодавства про працю.
Трудовий договір – це документ, який регулює відносини між працівником і роботодавцем. Він визначає права і обов’язки обох сторін, умови праці, заробітну плату, термін дії, порядок зміни і розірвання.
Трудовий договір може бути укладений у письмовій формі і підписаний обома сторонами або оформлений шляхом видання наказу про прийняття працівника на роботу. Трудовий договір може бути строковим або безстроковим, з повним або неповним робочим часом, основним або за сумісництвом залежно від характеру роботи і бажання сторін.
З моменту підписання трудового договору найманому працівнику забезпечуються трудові права і соціальні гарантії, зокрема:
— гідні та безпечні умови праці;
— нормований робочий час;
— оплачувані та неоплачувані відпустки;
— регулярна виплата заробітної плати не нижче мінімальної;
— захист від незаконного звільнення;
— страхові виплати в разі непрацездатності;
— захист прав, тощо.
Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців. Він включає три основні кроки:
— укладення трудового договору;
— оформлення наказу про прийняття на роботу;
— повідомлення Державної податкової служби.
Своєчасне оформлення трудових відносин – це запорука фінансової стабільності бізнесу.
Зауважуємо, що фінансові ризики і наслідки використання незадекларованої праці значно перевищують витрати, які виникають у разі оформлення трудових відносин із працівниками відповідно до законодавства.
УВАГА! ШАХРАЇ!!!
До Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) надходить інформація про надсилання суб’єктам господарювання (СГ) електронних листів від невідомих осіб, які пропонують посадовим особам СГ зателефонувати до заступника начальника ГУ ДПС за неіснуючим номером, чим дискредитують працівників податкової служби, негативно впливають на їх ділову репутацію та честь.
Наголошуємо, що посадові особи ГУ ДПС діють виключно у рамках законодавства та не мають жодного відношення до таких листів.
Звертаємось до платників податків бути обачними, не піддаватися на провокації. У разі виникнення вказаних ситуацій, вчинення протиправних дій від імені працівників ГУ ДПС, просимо негайно звертатись до Національної поліції за телефоном 102 та до відділу з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС за телефонами (056) 374 86 40, (056) 374 86 50.
Чи включаються до складу податкової знижки витрати, понесені фізичною особою на лікування за наслідками 2024 року?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, опубліковано 03 лютого 2025 о 09:38
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що триває Деклараційна кампанія 2025.
До 31 грудня 2025 року фізична особа – резидент має право скористатись податковою знижкою за наслідками 2024 року.
До переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки відповідно до п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України, включається сума коштів, сплачених платником податку на доходи фізичних осіб (податок) на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю), а також суму коштів, сплачених платником податку, визнаним в установленому порядку особою з інвалідністю, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних закладів для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині з інвалідністю у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім:
а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов’язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов’язаних з лікуванням хронічних захворювань;
б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики;
в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування);
г) операцій із зміни статі;
ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування);
д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;
е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 розд. ХІХ «Прикінцеві положення» ПКУ встановлено, що п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинність закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.
Станом на 01 січня 2025 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах, понесених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ), за наслідками 2024 року платникам не надається.
Оформлення трудових відносин забезпечує працівнику реалізацію трудових прав
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до ст. 3 Кодексу законів про працю України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Легальні трудові відносини гарантують вагомі переваги працюючим.
Важливість встановлення факту трудових відносин полягає в тому, що легальна праця створює підстави для реалізації працівником трудових прав, зокрема права на гідну заробітну плату, гарантійні, компенсаційні та інші соціальні виплати, у тому числі виплати, пов’язані із тимчасовою непрацездатністю, нещасним випадком на виробництві чи професійним захворюванням.
Задекларовані трудові відносини та своєчасна і в повному обсязі сплата ПДФО, військового збору і єдиного внеску у воєнний час – це вагома підтримка економіки країни. При цьому, офіційно оформлений працівник сьогодні здійснює свій особистий внесок не тільки у захист своїх трудових прав, а й у зміцнення Збройних сил України.
Водночас, відносини без оформлення регулюються лише особистими правилами роботодавця. Під час неоформлених трудових відносин працівник позбавлений будь-яких гарантій на безпечну працю та соціальні виплати.
Звертаємо увагу, що соціальна відповідальність роботодавця, який має свій бізнес – запорука його високої репутації. Споживачі більше довіряють бізнесу, який опікується працівниками, працює чесно та відкрито.
Своєчасне оформлення трудових відносин – це також запорука фінансової стабільності роботодавця. До того ж, фінансові ризики і наслідки використання незадекларованої праці значно перевищують витрати, які виникають у разі оформлення трудових відносин із працівниками відповідно до законодавства.
Платникам податків про комплаєнс
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Комплаєнс – це дотримання законів, правил і стандартів. Для бізнесу це означає діяти чесно, прозоро та відповідально. А для податкової служби – ще й оцінювати ризики порушень, щоб ефективно працювати з платниками.
Що таке комплаєнс-ризики? Це потенційні ситуації, коли платник податків може ненавмисно або свідомо порушити податкове законодавство: невчасно сплатити податки, занизити доходи, тощо.
Податкова аналізує такі ризики і відстежує поведінку платників, щоб своєчасно попередити або мінімізувати порушення. Це важливо для бізнесу. Вчасне усунення ризиків допоможе уникнути перевірок і штрафів. Якщо платник демонструє низький рівень ризику, то податкова співпрацює на партнерських засадах.
Робота з комплаєнс-ризиками має на увазі формування індивідуального податкового профілю платника. Він базується на даних звітності, платіжної дисципліни, наявності найманих працівників та інших показниках.
Платникам необхідно регулярно проводити внутрішній аудит, вчасно подавати та уточнювати податкову звітність, користуватися електронним кабінетом та переглядати власний статус платника податків, бути відкритими до комунікації з податковою.
Комплаєнс – це не тільки про контроль, а й про довіру. Системне дотримання правил – це репутація платників податків, що допоможе будувати надійний, стабільний бізнес.
Яка ставка військового збору застосовується до суми перевищення ФОПом – платником єдиного податку третьої групи загального обсягу доходу?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу (далі – ПКУ) для платників єдиного податку встановлено, зокрема, граничні обсяги доходу для кожної групи платників єдиного податку, зокрема, для третьої групи 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року за календарний рік.
Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відс., а також зобов’язані у порядку, встановленому главою 1 розд. XIV ПКУ, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ (п.п. 3 п. 293.8 ст. 298 ПКУ).
Відповідно до п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ платниками військового збору є, зокрема:
фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої, другої та четвертої групи (п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);
платники єдиного податку третьої групи, крім електронних резидентів (е-резидентів) (п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Військовий збір для платників збору, зазначених у підпунктах 2 та 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, встановлюється з 01 січня 2025 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан (абзац п’ятий п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Ставка військового збору становить для платників, зазначених у п.п. 3 п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ 1 відс. від доходу, визначеного згідно із ст. 292 ПКУ.
Платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду (п. 296.3 ст. 296 ПКУ).
Подання податкової декларації у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, звільняє таких платників від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду.
Враховуючи вищенаведене, у разі перевищення фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку третьої групи загального обсягу доходу, визначеного п. 291.4 ст. 291 ПКУ до суми перевищення застосовується ставка єдиного податку у розмірі 15 відс. та 1 відс. військового збору. При цьому такий платник єдиного податку у порядку встановленому главою 1 розд. ХІV ПКУ зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.
Про подання податкової декларації про майновий стан і доходи у разі отримання доходів, які не підлягають декларуванню
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 179.2 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) вважається виконаним і податкова декларація не подається, крім випадків, коли подання податкової декларації прямо передбачено ПКУ, якщо такий платник податку отримував:
— доходи, у тому числі іноземні доходи, які згідно з ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
— доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу;
— доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розділу IV ПКУ;
— доходи у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до розділу IV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п.174.3 ст. 174 ПКУ.
Отже, якщо платник податку отримував лише доходи, перелік яких встановлений п. 179.2 ст. 179 ПКУ, то обов’язок щодо подання Декларації у такого платника податку, у т. ч. волонтера, вважається виконаним.
Водночас, якщо платник податку отримував доходи, що передбачають обов’язок подавати Декларацію, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені п. 179.2 ст. 179 ПКУ.
Надходження від платників Дніпропетровщини до держбюджету зросли майже на 38 відсотків
Протягом січня – квітня поточного року від платників Дніпропетровщини до державного бюджету надійшло понад 21,1 млрд грн податків, зборів та платежів. Як повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Теодозія Чернецька, у порівнянні з минулорічним відповідним періодом сума надходжень збільшилась на понад 5,8 млрд грн, темп росту – 137,9 відсотків.
«Податківці Дніпропетровщини підтримують відкритий конструктивний діалог з бізнесом і активно працюють над підвищенням рівня довіри до податкової служби. Формати комунікацій, які використовують фахівці податкової для взаємодії з платниками, підтверджують, що лише наші спільні зусилля здатні забезпечити економічну стабільність та сприяти збільшенню надходжень до бюджетів, що надважливо для функціонування нашої держави, особливо сьогодні. Висловлюємо вдячність платникам за своєчасну сплату податкових платежів», – підкреслила очільниця ГУ ДПС.
ФОП на момент державної реєстрації має статус пенсіонера або особи з інвалідністю: чи звільняється від сплати єдиного внеску така особа?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Частиною четвертою ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) встановлено, що, зокрема, фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів), звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058), та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
На сьогодні обмін даними між Державною податковою службою України (далі – ДПС), Пенсійним фондом України (далі – ПФУ), Державним центром зайнятості та Міністерством соціальної політики (далі – Мінсоцполітики) відбувається відповідно до протоколів обміну інформацією, розроблених на виконання Порядку обміну інформацією між Державною податковою службою України, Пенсійним фондом України, Державним центром зайнятості та іншими органами виконавчої влади, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, Міністерства соціальної політики, Міністерства економіки України від 20.11.2023 № 648/447-н/17498, постановою Правління Пенсійного фонду України від 20.11.2023 № 49-1 (далі – Порядок № 648).
Так, відповідно до п. 3 розд. ІІІ Порядку № 648 інформація, яку надає ПФУ до ДПС, містить дані про осіб, що отримують пенсію та мають право на звільнення від сплати за себе єдиного внеску згідно з вимогами частини четвертої ст. 4 Закону № 2464, у тому числі є особами з інвалідністю, дату встановлення пенсії (інвалідності), закінчення пенсії (інвалідності).
Згідно з п.4 розд. ІІІ Порядку № 648 інформація, яку надає Мінсоцполітики до ДПС, містить дані про платників єдиного внеску – фізичних осіб, які отримують відповідно до закону державну соціальну допомогу та мають право на звільнення від сплати за себе єдиного внеску згідно з вимогами частини четвертої ст. 4 Закону № 2464, у тому числі є особами з інвалідністю, дату призначення соціальної допомоги, закінчення інвалідності.
Отже, фізичні особи – підприємці звільняються від обов’язку сплачувати єдиний внесок за себе, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. При цьому окремо повідомляти контролюючий орган про набуття відповідного статусу пенсіонера або особи з інвалідністю не потрібно.
Доходи отримуються ФОП від діяльності на загальній системі оподаткування та від провадження незалежної професійної діяльності: що з ПДФО?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Фізична особа, яка одночасно провадить незалежну професійну діяльність та підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування, подає до 01 травня року, що настає за звітним, одну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за встановленою формою.
Поряд з доходами від незалежної та підприємницької діяльності в податковій декларації відображаються інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) самостійно розраховується такою особою та сплачується до бюджету протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подачі податкової декларації.
Закриття господарської одиниці: що з РРО/ПРРО?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що закриття господарської одиниці, де використовувався реєстратор розрахункових операцій (РРО), потребує від суб’єкта господарювання певних дій.
Пунктом 1 підрозділу 4 розділу II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 547) встановлено, що реєстрація РРО діє до дати скасування реєстрації РРО.
Це відбувається у випадках, визначених, зокрема, підпунктами 1 та 13 п. 1 підрозділу 4 розділу ІІ Порядку № 547 у разі, коли:
— суб’єктом господарювання подано заяву про скасування реєстрації РРО за формою № 4-РРО (додаток 4 до Порядку № 547);
— щодо господарської одиниці, де використовується РРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 с т. 63 Податкового кодексу України (ПКУ) як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання.
Відповідно до п. 8.1 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1588), платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку (Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП)).
У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміни типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку Повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування (п. 8.5 розділу VIII Порядку № 1588).
Отже, якщо господарська одиниця закривається або на ній припиняється здійснення діяльності, платник зобов’язаний подати Повідомлення за ф. № 20-ОПП.
Таким чином, якщо податковий орган отримав відповідно до п. 63.3 ст. 63 ПКУ Повідомлення за формою № 20-ОПП, в якій господарську одиницю, на яку зареєстровано РРО, зазначено як закриту або таку, що не використовується у діяльності платника, то реєстрація такого РРО скасовується.
Щодо ПРРО, то у разі, якщо платник повідомляє про закриття об’єкта Повідомленням за ф. № 20-ОПП, система автоматично скасовує реєстрацію ПРРО через фіскальний сервер.
Єдиний внесок: платники Дніпропетровщини поповнили державні цільові фонди більш ніж на 13,8 млрд гривень
Упродовж перших чотирьох місяців поточного року до державних цільових фондів від платників Дніпропетровщини надійшло понад 13,8 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок). Як зауважила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Теодозія Чернецька, це більше ніж за підсумками січня – квітня 2024 року на понад 2,9 млрд грн, темп росту склав 127,5 відсотків.
Очільниця податкової регіону акцентувала увагу, що підвищення рівня дотримання платниками своїх податкових зобов’язань – це та мета, задля досягнення якої податківці активно працюють спільно з представниками бізнесу і громадськості. Завдяки постійним комунікаціям і роз’яснювальній роботі зростає обізнаність суб’єктів господарювання в податкових питаннях, а отже – і своєчасне наповнення бюджетів.
«Єдиний внесок є важливим фінансовим інструментом, який забезпечує соціальні гарантії громадянам. Дякуємо всім, хто сьогодні продовжує сумлінно працювати і відповідально сплачувати податки, збори та платежі!» – підкреслила Теодозія Чернецька.
До уваги платників податків!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до абзаців другого – четвертого п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), починаючи з 01 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій), плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.
Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій.
Перелік територій визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ) порядку.
Постанова КМУ від 06 грудня 2022 року № 1364 (далі – Постанова № 1364) визначає деякі питання формування Переліку територій. Зокрема, п. 1 Постанови № 1364 визначається орган виконавчої влади (Міністерство розвитку громад та територій України (далі – Мінрозвитку)), якому делегуються повноваження щодо затвердження Переліку територій, а також визначаються складові Переліку територій, вимоги до формату територій, за якими ці території відображаються у Переліку територій, та затверджена форма Переліку територій.
У преамбулі наказу Мінрозвитку від 28.02.2025 № 376 (далі – Наказ № 376), який набрав чинності 20.03.2025, зазначено, що відповідно до п. 1 Постанови № 1364, п. 8 Положення про Мінрозвитку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 року № 460:
затверджено Перелік територій (п. 1 Наказу № 376);
визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004 (п. 2 Наказу № 376).
Наказом № 376 у розд. І Переліку територій затверджені території можливих бойових дій (п. 1 розд. І Переліку територій), території активних бойових дій (п. 2 розд. І Переліку територій) та території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (п. 3 розд. І Переліку територій), а у розд. ІІ Переліку територій затверджені тимчасово окуповані російською федерацією території України.
Для цілей справляння плати за землю відповідно до п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовується тільки:
території активних бойових дій (п. 2 розд. І Переліку територій),
території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (п. 3 розд. І Переліку територій),
тимчасово окуповані російською федерацією території України (розд. ІІ Переліку територій).
При цьому для об’єктів оподаткування, розташованих на території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, застосування п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ починається з дати набрання чинності постановою КМУ від 30 квітня 2024 року № 485 (03.05.2024), тобто плата за землю за такі об’єкти не нараховується та не сплачується, починаючи з 01.05.2024.
Визначення дати отримання доходу юридичними особами – платниками єдиного податку при проведенні розрахунків через POS-термінал
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи, які здійснюють розрахунки за допомогою POS-терміналів з видачею фіскального (касового) чека, датою отримання доходу визначають дату, зазначену у фіскальному (касовому) чеку.
Таке розʼяснення ДПС надано Міністерством фінансів України.
Разом з тим, Міністерство фінансів України висловило позицію, що для фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку у разі здійснення розрахунків за допомогою POS-терміналів з видачею фіскального (касового) чека, датою отримання доходу з метою його оподаткування є дата, зазначена в фіскальному (касовому) чекові.
Відповідно до позиції Міністерства фінансів, положення Податкового кодексу України (далі – Кодекс) є єдиними для застосування платниками єдиного податку як фізичних особами – підприємцями, так і юридичними особами.
Раніше ДПС дотримувалася позиції, що для юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи датою отримання доходу при здійснені розрахунків за товари, роботи, послуги є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій та/або безготівковій) формі.
Тож просимо юридичних осіб – платників єдиного податку врахувати ці зміни при веденні обліку та звітності.
Нагадаємо, що згідно з п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу.
Понад 303,7 млн грн податку на нерухоме майно надійшло від юридичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини
З почату 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб – платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, надійшло понад 303,7 млн гривень. Порівняно з січнем – квітнем минулого року надходження виросли майже на 31,8 млн грн, або на 11,7 відсотків.
Звертаємо увагу, якщо у власності іноземної юридичної особи – нерезидента перебувають об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості (їх частки), то податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується такою особою:
— самостійно, при цьому, до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні, він зобов’язаний стати на облік до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна;
— через представництво (постійне представництво) нерезидента, яке перебуває на обліку в контролюючих органах в залежності від обраного способу державної реєстрації (акредитації, легалізації).
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з платниками податків
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування — Криворізький район) інформує.
В Криворізькій ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з актуальних питань податкового законодавства.
Податківці відповідали на питання щодо правил звільнення від податкових зобов’язань для мобілізованих ФОП, інформаційно-роз’яснювальних кампаній Національна стратегія доходів до 2030 року та реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС, дотримання умов трудового законодавства, особливості користування електронними сервісами ДПС «Електронний кабінет» та мобільного застосунку «Моя податкова».
На всі поставлені питання в ході сеансу «гарячої лінії» були надані роз’яснення в межах чинного законодавства.
Моніторинг діяльності суб’єктів господарювання в частині легалізації найманої праці
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування — Криворізький район) повідомляє.
За ініціативи виконавчого комітету Металургійної районної у місті Кривому Розі ради податківці Кривого Рогу долучилися до моніторингу діяльності суб’єктів господарювання в частині легалізації найманої праці.
Підприємцям та найманим працівникам було роз’яснено про вимоги у сфері трудових відносин, порядок оформлення працівників, переваги офіційного працевлаштування та можливі ризики у разі ухилення від сплати податків і внесків.
Своєчасне оформлення трудових відносин – це запорука фінансової стабільності бізнесу!
Коментар: Трудовий договір – права і обов’язки сторін
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування — Криворізький район) повідомляє.
Начальник Криворізької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Познякова надала коментар представникам медіа щодо вимог трудового договору.
Звертаємо увагу, що роботодавці зобов’язані оформлювати з найманими працівниками трудові відносини відповідно до законодавства про працю.
Трудовий договір – це документ, який регулює відносини між працівником і роботодавцем. Він визначає права і обов’язки обох сторін, умови праці, заробітну плату, термін дії, порядок зміни і розірвання.
Трудовий договір може бути укладений у письмовій формі і підписаний обома сторонами або оформлений шляхом видання наказу про прийняття працівника на роботу. Трудовий договір може бути строковим або безстроковим, з повним або неповним робочим часом, основним або за сумісництвом залежно від характеру роботи і бажання сторін.
З моменту підписання трудового договору найманому працівнику забезпечуються трудові права і соціальні гарантії, зокрема:
— гідні та безпечні умови праці;
— нормований робочий час;
— оплачувані та неоплачувані відпустки;
— регулярна виплата заробітної плати не нижче мінімальної;
— захист від незаконного звільнення;
— страхові виплати в разі непрацездатності;
— захист прав, тощо.
Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців. Він включає три основні кроки:
— укладення трудового договору;
— оформлення наказу про прийняття на роботу;
— повідомлення Державної податкової служби.
Своєчасне оформлення трудових відносин – це запорука фінансової стабільності бізнесу.
Зауважуємо, що фінансові ризики і наслідки використання незадекларованої праці значно перевищують витрати, які виникають у разі оформлення трудових відносин із працівниками відповідно до законодавства.
