Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький регіон) інформує на сайті Весь Кривий Ріг щодо податкового законодавства станом на 23-те червня. Моніторинг щотижневих важливих новацій у законодавстві, підготовлений Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області
В ДПС розповіли про виявлені порушення в фармацевтиці: за результатами перевірок вже донарахували понад 234 млн грн податків
Державна податкова служба цьогоріч перевірить 104 суб’єкти господарювання фармацевтичної галузі. Обсяги їх доходів у 2024 році склали 287,5 млрд гривень.
Наразі вже завершені 22 планові документальні перевірки суб’єктів. За їх результатами донараховано 234,1 млн грн податків та зменшені збитки, які вони раніше заявили на 153,4 млн грн.
Ці фармацевтичні компанії включені до плану-графіка цьогорічних перевірок на підставі розрахованих ризиків щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства.
Загалом у рамках формування плану-графіка до списку увійшли 3592 компанії, які, за аналітичними даними, мають підвищений ризик застосування різних схем та інструментів приховування доходів та ухилення від сплати податків.
Разом з тим ДПС наголошує, що права сумлінних платників — під захистом. Такому бізнесу радять повноцінно готувати документи, що підтверджують достовірність задекларованих показників.
Чи звільняються від сплати єдиного внеску ФОПи, які на момент їх державної реєстрації мають статус пенсіонера або особи з інвалідністю?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Частиною 4 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) встановлено, що, зокрема, фізичні особи – підприємці (ФОП), в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів)), звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок), якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1058), та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Обмін даними між ДПС України, Пенсійним фондом України (далі – ПФУ), Державним центром зайнятості та Міністерством соціальної політики України (далі – Мінсоцполітики) відбувається відповідно до протоколів обміну інформацією, розроблених на виконання Порядку обміну інформацією між Державною податковою службою України, Пенсійним фондом України, Державним центром зайнятості та іншими органами виконавчої влади, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, Міністерства соціальної політики, Міністерства економіки України від 20.11.2023 № 648/447-н/17498 та постановою Правління Пенсійного фонду України від 20.11.2023 № 49-1 (далі – Порядок № 648).
Так, відповідно до п. 3 розд. ІІІ Порядку № 648 інформація, яку надає ПФУ до ДПС України, містить дані про осіб, що отримують пенсію та мають право на звільнення від сплати за себе єдиного внеску згідно з вимогами частини 4 ст. 4 Закону № 2464, у тому числі є особами з інвалідністю, дату встановлення пенсії (інвалідності), закінчення пенсії (інвалідності).
Згідно з п. 4 розд. ІІІ Порядку № 648 інформація, яку надає Мінсоцполітики до ДПС України, містить дані про платників єдиного внеску – фізичних осіб, які отримують відповідно до закону державну соціальну допомогу та мають право на звільнення від сплати за себе єдиного внеску згідно з вимогами частини 4 ст. 4 Закону № 2464, у тому числі є особами з інвалідністю, дату призначення соціальної допомоги, закінчення інвалідності.
Отже, фізичні особи – підприємці звільняються від обов’язку сплачувати єдиний внесок за себе, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
При цьому окремо повідомляти контролюючий орган про набуття відповідного статусу пенсіонера або особи з інвалідністю не потрібно.
Внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків щодо податкової адреси (місця проживання)
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Відповідно до пункту 70.7 статті 70 Податкового кодексу України фізичні особи –платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Порядок внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) та форма заяви про внесення змін до Державного реєстру визначені розділом IX Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України від 25.10.2017 за № 1306/31174) зі змінами та доповненнями (далі – Положення).
Розділом III Положення встановлено вимоги до документів, що подаються фізичними особами, зокрема для внесення змін до Державного реєстру.
Згідно з пунктом 1 розділу III Положення для проведення реєстрації, внесення змін, отримання картки платника податків або відомостей з Державного реєстру використовуються дані документа, що посвідчує особу.
Для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів:
— витяг з реєстру територіальної громади;
— паспорт, виготовлений у формі книжечки;
— тимчасове посвідчення громадянина України.
Для підтвердження факту внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа подає довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509, зі змінами та доповненнями.
На сьогодні Заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за формою № 5ДР) (додаток 12 до Положення) та копії документів, необхідних для внесення змін до Державного реєстру, можна подати в електронному вигляді:
1) за допомогою інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» (https://cabinet.tax.gov.ua) (далі – Електронний кабінет), з використанням кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП), отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавала електронних довірчих послуг або за допомогою «хмарного» КЕП.
Для інформаційної підтримки та допомоги платникам при подачі електронного документа Заяви за формою № 5 ДР на вебпорталі ДПС за адресою: https://tax.gov.ua, як у відкритій, так і в приватній його частинах розміщено інструкцію щодо дій користувача при подачі такого електронного документа, а саме у розділі: Допомога → ЕК для громадян → Заява про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5 ДР.
Розділ «Вхідні/вихідні документи», вкладка «Вхідні документи» Електронного кабінету надає доступ до квитанцій щодо приймання та обробки податкової звітності, інформаційних повідомлень, кореспонденції тощо, надісланої платнику.
2) через мобільний застосунок «Моя податкова» – для використання мобільного застосунку «Моя податкова» фізичній особі необхідно завантажити застосунок «Моя податкова» в AppStore або GooglePlay.
Доступ до сервісів застосунку здійснюється після проходження електронної ідентифікації онлайн з використанням КЕП або за допомогою «хмарного» КЕП.
Розділ «Послуги» мобільного застосунку «Моя податкова» забезпечує можливість подання Заяви за формою № 5ДР.
Для формування Заяви за формою № 5ДР у мобільному застосунку фізичними особами необхідно ознайомитися з Повідомленням про склад та мету збору персональних даних у Державному реєстрі.
У запропонованій Заяві за формою № 5ДР необхідно заповнити відповідні поля електронного документа. При цьому, частина полів електронного документа заповнюється автоматично на підставі реєстраційних та інших даних, наявних у ДПС (з можливістю їх коригування).
Для приєднання до Заяви за формою № 5ДР сканованих копій документів, що посвідчують особу, та інших документів, що підтверджують зміни облікових даних, необхідно у вкладці «Додати копії документів» натиснути «+», вибрати з переліку назву необхідного документа (документ повинен бути у файлі формату pdf/jpg або сфотографовані безпосередньо гаджетом з обмеженням розміру не більше 5МБ) та зберегти документ.
Після успішного збереження електронний документ необхідно підписати та направити до контролюючого органу.
Розділ «Повідомлення» мобільного застосунку «Моя податкова» надає доступ до квитанцій щодо приймання та обробки податкової звітності, інформаційних повідомлень, кореспонденції тощо, надісланої платнику.
Звертаємо увагу, що для зручності платників на офіційній сторінці вебпорталу ДПС України у розділі «Онлайн-навчання» (за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya) розміщені роз’яснювальні текстові, презентаційні та відеоматеріали з питань роботи в Електронному кабінеті та мобільному застосунку «Моя податкова».
За результатами обробки Заяви за формою № 5 ДР у розділі «Вхідні / вихідні документи», у вкладці «Вхідні документи» Електронного кабінету та в розділі «Повідомлення» мобільного застосунку «Моя податкова» фізична особа отримує Квитанцію № 2, в якій зазначається результат обробки Заяви за формою № 5ДР.
У разі відмови у прийнятті Заяви за формою № 5ДР у Квитанції № 2 зазначаються причини такої відмови.
Рентна плата: місцеві бюджети Дніпропетровщини з початку поточного року отримали від платників понад 1,0 млрд гривень
Протягом п’яти місяців 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників рентної плати надійшло понад 1 067,0 млн гривень. Як зазначила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, надходження виросли порівняно з січнем – травнем минулого року на понад 50,8 млн грн, темп росту – 105,0 відсотків.
Очільниця податкової служби регіону подякувала платникам за відповідальне виконання своїх податкових зобов’язань та зазначила, що своєчасна і сумлінна сплата податків забезпечує фінансову стабільність держави та сприяє її стійкості перед сьогоднішніми викликами.
«Культура сплати податків – одна з найважливіших умов для побудови сильної держави. Сумлінна сплата податків – це сьогодні обов’язок кожного представника українського бізнесу. Необхідно усвідомлювати, що від нашої стабільної роботи і наповнення бюджетів залежить і економіка регіону, і економіка держави загалом. Податками фінансуються оборона та безпека нашої країни, а також підтримуються соціальні програми. Комунікації податкової служби з бізнесом – це важливий формат взаємодії з платниками. Ми працюємо над тим, щоб прозора робота і чесна сплата податків стали конкурентною перевагою», – констатувала Теодозія Чернецька.
Податкова знижка за витратами у вигляді пожертвувань (благодійних внесків), переданих неприбутковим організаціям
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, визначено: платник податку на доходи фізичних осіб має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 4 відс. суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.
Згідно з п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).
Відповідно до п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.
У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.
Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
При цьому, п. 729.1 ст. 729 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) передбачено, що пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема, грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою ст. 720 ЦКУ, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.
Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви (п. 729.2 ст. 729 ЦКУ).
До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом (п. 729.3 ст. 729 ЦКУ).
Відповідно до п. 5 ст. 719 ЦКУ договір дарування валютних цінностей фізичних осіб між собою на суму, яка перевищує п’ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до п. 1 ст. 639 ЦКУ договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (п. 1 ст. 640 ЦКУ).
Таким чином, лише у разі декларування права на податкову знижку на суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань неприбутковим організаціям, одним із підтверджуючих документів, які необхідно надати платником податку контролюючому органу, є копія договору про пожертву. При здійсненні благодійних внесків неприбутковим організаціям такої вимоги законодавством не передбачено.
Частина чистого прибутку: платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд держбюджету на понад 7,8 млн гривень
У січні – травні поточного року платники Дніпропетровської області сплатили до загального фонду державного бюджету понад 7,8 млн грн частини чистого прибутку.
Інформуємо, що відповідно до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138, частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями (крім встановлених цим пунктом обмежень) до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку як підсумок суми чистого фінансового результату (прибутку) та суми капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, з урахуванням того, що до такого підсумку також може бути включена частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному рішенням органу управління, за наявності фінансових ресурсів у підприємства, за результатами фінансово-господарської діяльності починаючи з 01 січня 2020 року у розмірі 80 відсотків.
Шахраї розсилають фейкові листи від ДПС нібито для залучення коштів на ЗСУ
Знову активізувалися шахраї, які використовують імʼя Державної податкової служби та представників регіональних управлінь нібито для залучення коштів на потреби ЗСУ. Про це в Telegram-каналі повідомив Голова Державної податкової служби Руслан Кравченко.
«Отримав інформацію, що такі листи надсилають платникам податків. Одразу наголошую! ЦЕ ФЕЙК! Податкова не причетна до цієї розсилки. Її мета – ошукати підприємців та дискредитувати податкову службу», – зазначив Руслан Кравченко.
За його словами, ДПС вже підготовлено звернення до правоохоронців із заявою щодо вчинення шахрайських дій.
«Дуже прошу всіх платників бути обачними. Отримали подібне повідомлення – негайно звертайтесь до правоохоронних органів та повідомляйте до ДПС. Зупинимо шахраїв, які хочуть нажитися на нашій повазі до військових!» – наголосив Голова ДПС.
У якому випадку обов’язкове/не обов’язкове проведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО у разі продажу товарів з використанням мережі Інтернет?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Для цілей Закону № 265 розрахунки при організації та проведенні азартних ігор є розрахунковими операціями.
Отже, реєстратор розрахункових операцій (РРО) та/або програмний РРО (ПРРО) не застосовуються у разі оплати покупцем коштів виключно на поточний рахунок фізичної особи – підприємця, коли продавець надає покупцю повні банківські реквізити для здійснення оплати (поточний рахунок у форматі ІВАN). У разі здійснення розрахунків в інший спосіб – готівкою, платіжною карткою тощо, застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим.
Товари ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту: відображення коригування заявленої митної вартості в податковій декларації з ПДВ
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з п. 201.12 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів / послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПКУ (п. 198.6 ст. 198 ПКУ).
Згідно з частиною третьою ст. 54 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VІ зі змінами і доповненнями (далі – МКУ) за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 МКУ.
Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою ст. 54 МКУ, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (частина перша ст. 55 МКУ).
Крім того, згідно зі ст. 24 глави четвертої МКУ будь-яка особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів до митного органу вищого рівня або до суду, якщо вважає, що такими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси, створено перешкоди для їх реалізації або на неї незаконно покладено будь-які обов’язки.
Тобто зменшення митної вартості може відбутися за рішенням суду.
Відповідно до положень частини сьомої ст. 269 МКУ порядок внесення змін до митних декларацій (далі – МД), їх відкликання та визнання недійсними визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок внесення змін до митної декларації та її відкликання визначено пп. 33 – 38 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450 (далі – Положення № 450).
Згідно з п. 37 Положення № 450 після завершення митного оформлення зміни до МД можуть вноситися, зокрема, шляхом заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування за формою згідно з додатком 4 Положення № 450.
Порядок оформлення аркуша коригування затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.11.2012 № 1145, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2012 за № 1995/22307 (далі – Порядок № 1145).
Відповідно до п. 3 Порядку № 1145 у випадку, зокрема, зміни митної вартості імпортних товарів посадовою особою митного органу, яким здійснювався випуск товарів за МД, у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дня надходження до митного органу інформації про доплату (повернення) сум митних платежів або реєстрації заяви декларанта (уповноваженої особи) у митному органі складається аркуш коригування.
Відповідно до п. 4 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, до розділу II «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) включаються обсяги ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів (рядки 11.1, 11.2, 11.3 та 11.4 декларації).
Враховуючи зазначене, у випадку, коли після митного оформлення товарів, поміщених у митний режим імпорту, змінюється величина митної вартості цих товарів (зменшення митної вартості за рішенням суду або митним органом прийнято рішення про коригування (зменшення) заявленої митної вартості товарів), коригування податкового кредиту, що проводиться у зв’язку зі зміною митної вартості товарів, на дату набуття рішення суду законної сили або на дату прийняття відповідного рішення, відображається на підставі аркуша коригування до митної декларації у рядку 11.1, 11.2 та 11.3 (в залежності від ставки) декларації зі знаком «мінус».
Якщо митним органом прийнято рішення про коригування (збільшення) заявленої митної вартості товарів, то коригування податкового кредиту, що проводиться у зв’язку зі зміною митної вартості товарів, відображається у рядку 11.1, 11.2 та 11.3 (в залежності від ставки податку) декларації на дату сплати ПДВ на підставі аркуша коригування до митної декларації.
Чи має право на податкову знижку фізична особа, яка скористалася умовами молодіжного житлового кредиту?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО, податок) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, як частина суми процентів, сплачених цим платником за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 ПКУ.
Так, платник ПДФО – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п. 175.1 ст. 175 ПКУ). Тобто, повернення податку на доходи фізичних осіб може здійснюватися лише в межах сум, які фактично надійшли до бюджету від конкретного платника податку у звітному році.
Отже, якщо умовами молодіжного житлового кредиту передбачено повну або часткову компенсацію за рахунок бюджетних коштів відсотків за таким кредитом, то претендувати на податкову знижку одержувач такого молодіжного кредиту може лише в частині особисто сплачених ним процентів, але при дотриманні інших умов, виконання яких є обов’язковим для отримання права на податкову знижку. При повній компенсації процентів за кредитом за рахунок бюджетних коштів платник податку не має законодавчих підстав на податкову знижку за таким кредитним договором.
До уваги ФОПів – платників єдиного податку (другої – третьої груп)!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мінімальне податкове зобов’язання – це мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю (ФОП), є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.
Згідно з абзацом першим п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального МПЗ у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (із змінами) (далі – Декларація).
Додаток 2 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» є невід’ємною частиною Декларації.
Пунктом 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ передбачено, що мінімальне податкове зобов’язання не визначається, зокрема, для земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 01 січня звітного року знаходилися у межах населених пунктів.
Отже, враховуючи норму п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, у разі, якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку (друга – третя групи) орендує земельні ділянки, що віднесені до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 01 січня звітного року знаходилися у межах населених пунктів, то така ФОП не визначає мінімальне податкове зобов’язання щодо таких земельних ділянок.
Чи переноситься право на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року на наступні податкові роки?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.
Підпунктом 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ визначено, якщо платник ПДФО до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
Трудові відносини на контролі у податкової служби
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що оформлені трудові відносини – запорука соціальних гарантій найманих працівників.
За трудовим договором працювати – вигідно!
З моменту укладення трудового договору найманий працівник має трудові права й соціальні гарантії.
Заробітна плата виплачується регулярно на рівні, не нижчому за мінімальну зарплату.
За кожного задекларованого працівника роботодавець сплачує єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄВ). Це гарантія на випадок хвороби, нещасного випадку, пов’язаного з роботою, чи професійного захворювання.
У разі втрати працездатності працівник отримує грошові виплати, які компенсують втрату заробітку через хворобу. Сплата ж ЄВ лише з частини заробітної плати значно зменшує розмір допомоги. Якщо працівник незадекларований, він взагалі не зможете розраховувати на допомогу.
Якщо працівник оформив з роботодавцем трудовий договір, то роботодавець не може змусити його виконувати роботу, яка не передбачена трудовим договором і посадовою інструкцією.
Оформлений працівник, крім основної відпустки, має право на оплачувані навчальні відпустки.
Також працівник має право на відпустку за власний рахунок (весілля, народження дитини, похорон, догляд за хворими родичами).
Крім того, трудовим законодавством передбачені додаткові відпустки, зокрема для працівників з дітьми, учасників бойових дій.
Наслідки незадекларованої праці
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що незадекларована праця – це коли ви працюєте без трудового договору, не платите податків і як наслідок – не отримуєте соціальних гарантій, а саме коли:
— не маєте права на відпустку, лікарняні, пенсію, соціальне страхування;
— не можете захистити себе від неправомірних дій роботодавця;
— працюєте на себе і на роботодавця, а не на себе і на країну;
Не погоджуйтеся на незадекларовану працю, адже ви втрачаєте більше, ніж заробляєте.
Задекларована праця – це ваше майбутнє і ваша гідність!
Визначення доходу ФОПом – платником єдиного податку третьої групи (ставка 5 відс.) у разі отримання бонусів, які виплачуються іноземною компанією
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доходом з джерелом їх походження з України є будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Доходом платника єдиного податку фізичної особи – підприємця (ФОП) є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
При цьому, до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ).
Пунктом 292.11 ст. 292 ПКУ визначено суми коштів, які не включаються до складу доходу платника єдиного податку.
Суми коштів, у вигляді бонусів, які надходять на розрахунковий рахунок ФОПа – платника єдиного податку, не віднесено до переліку коштів, які не включаються до складу доходу платників єдиного податку.
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з актуальних питань податкового законодавства
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування — Криворізький район) інформує.
В Апостолівському секторі Криворізької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з актуальних питань податкового законодавства.
Під час спілкування платники податків запитували у фахівців про правила справляння військового збору та податкових пільг для мобілізованих ФОП, Національну стратегію доходів до 2030 року та систему управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками), визначення МПЗ, отримання податкової знижки та інші питання.
На всі запитання податківці надали вичерпні роз’яснення.
Коментар: Право на податкову знижку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування — Криворізький район) інформує.
Начальник Криворізької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Познякова надала коментар представникам медіа щодо права на отримання податкової знижки.
Звертаємо увагу, що за витратами, понесеними у 2024 році, фізичні особи – платники податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), які не є суб’єктами господарювання, мають право на податкову знижку. Для цього необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи по 31 грудня 2025 року (включно).
Податкова знижка – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника ПДФО – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених Податковим кодексом України (далі – Кодекс).
Сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО у звітному податковому році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого як заробітна плата, зменшену з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 Кодексу (п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 Кодексу).
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).
Сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО у звітному податковому році, у разі включення до податкової знижки витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 Кодексу, розраховується окремо від інших витрат та не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 Кодексу).
Якщо платник ПДФО до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
Зміни в податковій звітності для ФОПів єдиного податку
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Міністерство фінансів України змінило форми податкових декларацій для платників єдиного податку. Головне нововведення – додано розділ про військовий збір.
Вперше подають податкову звітність за новою формою:
— ФОПи 1 – 2 груп – за 2025 рік;
— ФОПи 3 групи – за І квартал 2025 року;
— ФОП – платники 4 групи – за 2025 рік (із розрахунком єдиного податку на 2026 рік).
Серед основних змін:
— Відображення суми військового збору.
— Визначення розміру коефіцієнту та граничної суми мінімального податкового зобов’язання (МПЗ).
— Встановлення мінімальної суми МПЗ (крім територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупованих):
— 700 грн/га – для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить менше 50 відс.;
— 1400 грн/га – для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить більше 50 відс.
— Застосування коефіцієнта «К» зі значенням 0,057 при визначенні МПЗ за 2025 рік та наступні роки, закінчуючи роком, в якому буде припинено воєнний стан.
Нагадаємо! ФОПи 1, 2, 4 груп та платники 3 групи (крім е-резидентів) сплачують військовий збір з 01.01.2025 до скасування воєнного стану.
Довідково: Наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2025 року № 57 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 578» (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2025 року № 232/43638) внесені зміни до форм податкових декларацій платника єдиного податку (оприлюднено на сайті Міністерства фінансів України https://mof.gov.ua у розділі «Головна/ Законодавство/ Постанови та Накази/ Накази Міністерства фінансів України у 2025 р»).
