Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький регіон) інформує на сайті Весь Кривий Ріг щодо податкового законодавства станом на 5 червня. Моніторинг щотижневих важливих новацій у законодавстві, підготовлений Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області
Підтримуєте молодь і надаєте робоче місце? Держава вам допоможе
За працевлаштування безробітних осіб з числа молоді компенсується 50 відсотків мінімальної заробітної плати упродовж 6 місяців (з 29.04.2023).
В розмірі єдиного внеску (не більше подвійного розміру мінімального страхового внеску) проводиться компенсація за працевлаштування не менше ніж на два роки осіб, які:
• мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню та перебувають у статусі зареєстрованого безробітного понад один місяць;
• перебувають у статусі зареєстрованого безробітного понад шість місяців (з 29.04.2023).
Які строки подання юридичними особами – власниками земельних ділянок податкової декларації плати за землю?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно з п. 286.2 ст. 286 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).
Пунктом 286.4 ст. 286 ПКУ встановлено, що за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
У разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.
Застосування штрафних санкцій та нарахування пені:
Порядок виконання у період воєнного стану платником свого обов’язку, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності встановлено п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу (далі – п.п. 69.1).
Відповідно до абзацу 14 п.п.69.1 у разі самостійного виправлення платником податків, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 Кодексу, та пені.
Тобто платники плати за землю, які надаватимуть до контролюючих органів уточнюючі податкові декларації за звітні (податкові) періоди, що припадають на період дії воєнного стану, не нараховують штрафні санкції та пеню.
Попередні підсумки деклараційної кампанії 2023. Право на податкову знижку
В інформаційному агентстві «МОСТ-ДНЕПР» відбулась пресконференція за участі начальника Павлоградського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Дениса Орди.
Він поінформував, що станом на 01.05.2023 за результатами деклараційної кампанії 2023 року громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подано понад 15 тисяч декларацій про майновий стан і доходи за 2022 рік. Загальна сума задекларованих доходів становить понад 12 млрд гривень. Задекларовано до сплати податку на доходи фізичних в сумі 124,7 млн гривень, військового збору – 45,9 млн гривень.
Доходи в розмірі понад 1 млн грн задекларували 373 жителя нашої області.
Разом з тим, своїм правом на отримання податкової знижки у поточному році скористалися вже 2,5 тисячі фізичних осіб. Сума податку, що підлягає поверненню громадянам з бюджету складає 9,5 млн гривень.
Звернув увагу, що крім обов’язку подання декларації про майновий стан і доходи, у громадян є можливість реалізувати своє право на податкову знижку, порядок надання якої визначений статтею 166 Податкового кодексу України.
Податкова знижка – це можливість громадянина повернути частину сплаченого податку на доходи за певні послуги, які були здійснені протягом звітного року. Витрати мають підтверджуватися платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, що ідентифікують продавця послуг і особу, яка звертається за податковою знижкою, а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’язково відображається вартість таких послуг і строк оплати за такі послуги.
Податкова знижка надається, якщо у фізичної особи протягом звітного року були такі витрати:
— оплата за навчання у вітчизняних закладах дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення (батьки, чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені);
— оплата процентів за іпотечним кредитом;
— благодійні внески, пожертвування неприбутковим організаціям;
страхові платежі і внески за договорами страхування життя, недержавного пенсійного страхування;
— оплата допоміжних репродуктивних технологій (запліднення)
— та інші.
Податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту — фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті.
Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата.
Податкова знижка надається у поточному році за наслідками попереднього звітного податкового року.
Для отримання знижки за 2022 рік необхідно заповнити та до 31 грудня 2023 року включно подати за місцем реєстрації декларацію про майновий стан та доходи, у якій вказати: суму одержаного за рік доходу у вигляді зарплати, видів понесених витрат, їх розмір і розраховану суму податку на доходи фізичних осіб до повернення.
Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
Основні документи, необхідні для оформлення податкової знижки:
— копія паспорта;
— довідка про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку;
— довідка про заробітну плату, отриману протягом звітного року;
— копії документів, що підтверджують сплату (квитанції, платіжні доручення тощо);
— документ, що підтверджує ступінь споріднення (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб), якщо витрати здійснено на користь члена сім’ї.
Копії зазначених документів надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку.
Декларацію про майновий стан і доходи громадяни можуть подати в один із таких способів:
— особисто або уповноваженою на це особою;
— поштою з повідомленням про вручення;
— засобами електронного зв’язку в електронній формі, скориставшись сервісом «Електронний кабінет».
ДПС нагадує про наближення терміну запровадження Загального стандарту звітності CRS
З набранням чинності змін до податкового законодавства щодо імплементації в Україні Загального стандарту звітності CRS фінансові агенти з 1 липня 2023 року зобов’язані вживати заходи належної комплексної перевірки з метою виявлення підзвітних рахунків та щороку, до 1 липня, подавати до ДПС звіт про підзвітні рахунки.
Вперше звіт про підзвітні рахунки потрібно буде подати у 2024 році за друге півріччя 2023 року (перший звітний період). У подальшому звітним періодом вважатиметься попередній календарний рік.
ДПС спільно з Мінфіном за підтримки Програми Європейського Союзу з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM) з метою забезпечення своєчасної реалізації всіх підготовчих етапів, необхідних для імплементації в Україні Загального стандарту звітності CRS, здійснює розробку підзаконних нормативно-правових актів.
Зокрема, розроблено проєкт Порядку взяття на облік та зняття з обліку фінансових агентів, які є підзвітними фінансовими установами для цілей Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS (підпункт 39-3.3.3 пункту 39-3.3 статті 39-3 ПКУ).
Проєкт Порядку передбачає, що взяттю на облік у ДПС підлягають усі фінансові установи, які є підзвітними фінансовими установами для цілей Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS (далі – ПФУ). ПФУ подає заяву про взяття її на облік у ДПС протягом 60 календарних днів після встановлення нею статусу ПФУ.
Звертаємо увагу на те, що ПФУ, які подаватимуть звіти про підзвітні рахунки виключно за себе, стають на облік один раз.
Якщо ПФУ є інститутом спільного інвестування (пайовим або корпоративним інвестиційним фондом), то за таку ПФУ звітність подає компанія з управління активами, яка здійснює управління активами відповідного інституту спільного інвестування (пункт 39-3.11 статті 39-3 ПКУ). Реєстрація інституту спільного інвестування як ПФУ також здійснюється за заявою компанії з управління активами. Для цього компанія з управління активами подає заяву про її взяття на облік як ПФУ та про взяття на облік усіх інститутів спільного інвестування цієї компанії з управління активами, які також є ПФУ.
За загальним правилом (якщо установа подає звітність лише за себе) фінансова установа береться на облік як ПФУ за податковим номером.
Якщо реєстраційну заяву подає компанія з управління активами для взяття на облік інституту спільного інвестування, то реєстраційний номер інституту спільного інвестування як ПФУ формується з податкового номеру компанії з управління активами та номеру реєстрації відповідного інституту спільного інвестування в ЄДРІСІ.
Податківці Дніпропетровщини прийняли участь у розширеному засіданні Дніпровської міської організації роботодавців
За зверненням на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) фахівці податкової служби області під головуванням заступника начальника ГУ ДПС Леонова Валерія прийняли участь у розширеному засіданні Дніпровської міської організації роботодавців. Захід проводився спільно з представниками банківської сфери Дніпропетровської області.
У засіданні прийняли участь фахівці управлінь ГУ ДПС: оподаткування юридичних осіб, податкових сервісів, управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків, інформаційної взаємодії та податкового аудиту, а також представники бізнесу та громадськості.
Звертаючись до учасників засідання, Леонов Валерій зупинився на важливому питанні – легалізації ринку праці. За його словами, сьогодні гостро стоїть проблема легалізації трудових відносин та заробітної плати. Часто працівники отримують офіційну зарплату меншу за мінімальну (або на рівні мінімальної), а решту зарплати – у «конверті». Таким чином, роботодавці ухиляються від сплати податку. Заступник начальника податкової служби Дніпропетровщини наголосив, що обов’язок роботодавців – оформлення трудових відносин з найманими працівниками згідно з чинним законодавством України. Адже задекларована праця – це не лише збільшення надходжень до бюджету, це також – соціальний захист найманих працівників.
На засіданні обговорювали питання щодо особливостей оподаткування діяльності резидентів Дія Сіті; підстав зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, що регламентуються постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (із змінами) «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних»; порядку відшкодування податку на додану вартість та ведення господарської діяльності під час дії воєнного стану.
Захід пройшов у формі аргументованого конструктивного діалогу.
Податкова служба області зацікавлена у подальших інформаційних контактах з бізнес-спільнотою та громадськістю.
Чи мають право на податкову соціальну пільгу особи з інвалідністю ІІІ групи з дитинства
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Надання податкових соціальних пільг передбачено ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п.п. «ґ» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ з урахуванням норм абзацу першого п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ платник податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (ПСП) у розмірі, що дорівнює 150 відс. суми пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, для такого платника податку, який є особою з інвалідністю I або II групи, у тому числі з дитинства, крім осіб з інвалідністю, пільга яким визначена п.п. «б» п.п. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (осіб з інвалідністю І і ІІ групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни).
Підпунктом 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ визначено, що податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.
Отже, платники податку – особи з інвалідністю ІІІ групи з дитинства в ПКУ не зазначені як окрема пільгова категорія, але при дотриманні установленого рівня заробітної плати, мають право на податкову соціальну пільгу, яка надається у вигляді зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що у 2023 році дорівнює 1342,00 грн при граничному доході 3760,00 гривень.
Продовжуємо тримати курс на діджиталізацію та щоденно працюємо над розвитком податкових сервісів та їх цифровізацією
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників.
В умовах воєнного стану пріоритетним напрямом роботи ДПС залишається розвиток онлайн-сервісів для задоволення потреб платників, забезпечення ними електронної взаємодії з органами ДПС, щоб сплачувати податки було легко та зручно, а отримувати електронні послуги – просто та комфортно.
Взаємодія бізнесу та громадян з органами ДПС здійснюється за допомогою Електронного кабінету, де платники мають змогу подати звітність, сплатити податки, отримати доступ до інформації, звернутись до органів ДПС за допомогою листування тощо.
До уваги волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 11.12.2022 набрав чинності Закон України від 16 листопада 2022 року № 2757-ІХ «Про внесення змін до пункту 21 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» щодо вдосконалення порядку включення благодійників – фізичних осіб до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації» (далі – Закон).
Згідно з цим Законом включення фізичної особи – благодійника до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (далі – Реєстр) здійснюється на підставі заяви, поданої до територіального органу ДПС у паперовій або електронній формі (в тому числі з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг).
Законом відмінено подання разом із заявою копії документа про реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку у паспорті) та довідки з банку щодо відкриття на ім’я такого волонтера рахунку, призначеного для здійснення благодійної діяльності.
Реквізити рахунків, відкритих у банках на ім’я такого волонтера, що призначені для здійснення благодійної діяльності, та реєстраційного номера облікової картки платника податків/серії (за наявності) та номера паспорта, зазначаються безпосередньо у заяві.
Отже, відтепер фізичним особам – благодійникам для включення до Реєстру достатньо подати до контролюючого органу лише заяву про включення до зазначеного Реєстру.
Відчуження фінансовими установами майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно: що з ПДВ?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі –ЦКУ) в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Статтею 593 ЦКУ визначено, що право застави припиняється, зокрема, у разі набуття заставодержателем права власності на предмет застави.
Підпунктом 14.1.191 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що постачання товарів – є будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до п.п. «а» п.185 ПКУ є операції з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ,у тому числі операції ї безоплатної передачі та з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору).
Отже, для заставодавця операції з передачі банку у власність заставленого майна в рахунок погашення заборгованості перед таким банком розцінюється як операції з постачання такого майна. При цьому, якщо заставодавець є зареєстрованим платником ПДВ, такий заставодавець зобов’язаний визначити податкові зобов’язання за такою операцією та скласти податкову накладну, яка підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Для банківської установи (заставоутримувача) операція з оприбуткування об’єкта застави на баланс (у разі звернення стягнення на предмет застави шляхом набуття на нього права власності) розглядається податковим законодавством як операція з придбання такого майна.
Відповідно до п.189.15 ст. 189 ПКУ у разі постачання (продажу, відчуження іншим способом) банками та іншими фінансовими установами майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення та таке майно, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна. ціна придбання визначається як вартість майна, за якою таке майно набуте у власність. У разі придбання майна у платника податку ціна придбання визначається з урахуванням податку на додану вартість.
Якщо за таким майном суми податку були включені до складу податкового кредиту банком, іншою фінансовою установою, застосовуються положення п. 198.5 ст.198 ПКУ.
Згідно з п.197.12 ст.197 ПКУ звільняються від оподаткування операції банків та інших фінансових установ з постачання (продажу, відчуження іншим способом) майна, що передане фізичними особами, а також суб’єктами підприємницької діяльності — приватними підприємцями та іншими особами, які не є платниками податку, у заставу, у тому числі іпотеку, та на яке було звернено стягнення.
Звільняються від оподаткування операції банків та інших фінансових установ з постачання майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно. Звільнення від оподаткування стосується тієї частини вартості майна, за якою воно було набуте у власність в рахунок погашення зобов’язань за договором кредиту (позики).
Отже, при здійсненні банком та іншими фінансовими установами операцій з постачання майна, набутого ними у власність від платника ПДВ, внаслідок звернення стягнення на таке майно такий банк (фінансова установа) зобов’язані:
до частини вартості майна, за якою таке майно було набуте банком (фінансовою установою) у власність в рахунок погашення зобов’язання за договором кредиту (позики), застосувати режим звільнення від оподаткування ПДВ на підставі абзацу другого п.197.12 ст.197 ПКУ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою звільненою від оподаткування операцією;
у разі якщо під час придбання банком такого майна суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, — нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ст.189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН у терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну;
нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної як позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна, та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією. При цьому ціна придбання такого майна визначається з урахуванням ПДВ, незалежно від того, включив банк (фінансова установа) під час придбання такого майна суми ПДВ до складу податкового кредиту чи ні.
Визначення мінімального податкового зобов’язання для фізичних осіб
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» для платників податків – фізичних осіб, у яких у власності та/або користуванні (оренді, суборенді, емфітевзисі, постійному користуванні) є земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, вводиться поняття мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ).
Відповідно до п. 64 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік.
Платником у частині МПЗ є резидент, який володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь (п.п. 162.1.11 п. 162.1 ст. 162 Кодексу).
Підпунктом 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 Кодексу встановлено, що визначення загального МПЗ фізичним особам, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб до 1 липня року, наступного за звітним.
Звертаємо увагу, що платниками податку до бюджету сплачується лише позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.
До загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів для платника податку – фізичної особи включаються: податок на доходи фізичних осіб (далі – податок) та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції; земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь (п.п. 170.14.5 п. 170.14 ст. 170 Кодексу).
Отже, вперше фізичні особи, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, отримають податкове повідомлення-рішення з детальним розрахунком суми річного податкового зобов’язання з податку за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, до 01.07.2023.
Слід зазначити, що у разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування (при оформленні таких взаємовідносин відповідно до чинного законодавства) МПЗ визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному Кодексом.
Тобто, для фізичних осіб, які відповідно до норм Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України та Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161 «Про оренду землі» із змінами оформили взаємовідносини щодо передачі сільськогосподарських угідь в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування, МПЗ контролюючим органом не визначається. У такому випадку МПЗ за такі землі сплачує орендар.
Розрахункова сума МПЗ визначається за формулами, встановленими ст. 381 Кодексу, в залежності від наявної нормативно грошової оцінки відповідної земельної ділянки або нормативно грошової оцінки 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Кодексом для справляння плати за землю; коефіцієнту та кількості календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 67 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, для розрахунку МПЗ за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки коефіцієнт застосовується із значенням 0,04.
Сума податку у частині позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги площі кожної із земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, та сплачується (перераховується) до місцевих бюджетів за місцезнаходженням таких земельних ділянок.
У разі згоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним мінімальним податковим зобов’язанням та/або розрахованою сумою річного податкового зобов’язання з податку такий платник зобов’язаний сплатити зазначену у відповідному податковому повідомленні-рішенні суму податку протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п. 170.14.6 п. 170.14 ст. 170 Кодексу).
Відповідно до п.п 170.14.6 п. 170.14 ст. 170 Кодексу, у разі незгоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним МПЗ та/або розрахованою у відповідному податковому повідомленні-рішенні сумою річного податкового зобов’язання з податку такий платник податку має право у порядку, встановленому ст. 42 Кодексу, протягом 30 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення звернутися до контролюючого органу для проведення звірки даних, використаних для розрахунку суми податку, з наданням підтвердних документів, зокрема щодо:
земельних ділянок, що знаходяться у платника податку у власності та/або постійному користуванні або в оренді (суборенді, емфітевзисі), їх нормативної грошової оцінки та площі;
суми доходу, отриманого від реалізації власної сільськогосподарської продукції;
суми сплачених податків, зборів, платежів.
Застосування РРО/ПРРО: як проводяться розрахунки?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі у сфері торгівлі громадського харчування та послуг зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО)/програмні РРО (ПРРО).
РРО/ПРРО застосовується при розрахунках:
— готівкою;
— через POS-термінал із застосуванням ЕПЗ;
— через ПТКС не банківської установи (готівка та ЕПЗ);
— у дистанційній торгівлі з використанням реквізитів ЕПЗ, у тому числі розрахункові операції через системи LiqPay, Portmone, iPay, Приват24, Монобанк, Ощад24/7.
РРО/ПРРО не застосовується при розрахунках:
• перерахування коштів з рахунку СГ на рахунок СГ (з використанням реквізитів розрахункового рахунку, тобто без еквайрингу);
• перерахування коштів через касу банку;
• через ПТКС банку (готівка та ЕПЗ)
Довідково:
СГ – суб’єкт господарювання;
ЕПЗ – електронний платіжний засіб;
ПТКС – програмно-технічний комплекс самообслуговування;
Реквізити ЕПЗ – номер платіжної картки продавця, іншого платіжного засобу.
