Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький регіон) інформує на сайті Весь Кривий Ріг щодо податкового законодавства станом на 11-те жовтня. Моніторинг щотижневих важливих новацій у законодавстві, підготовлений Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області
Роботодавці зобов’язані оформляти трудові відносини відповідно до вимог законодавства
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Наймати працівників можуть компанії, приватні підприємці, а також фізичні особи, які беруть на роботу кухарів, нянь, водіїв та ін.
При цьому всі вони стають роботодавцями і мають дотримуватися трудового законодавства.
Часто роботодавці укладають з працівниками цивільно-правові угоди, а не трудові. У відносинах працівник – роботодавець має укладатися трудовий договір. Цивільно-правова угода про надання послуг укладається в разі співпраці з незалежним підрядником або особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, тобто займається підприємництвом, бізнесом.
Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців. Він включає три основні кроки:
— укладення трудового договору;
— оформлення наказу про прийняття на роботу;
— повідомлення Державної податкової служби.
Стартувала інформаційна кампанія щодо впровадження реформ та управління змінами
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
У вересні 2024 року стартувала інформаційна кампанії щодо впровадження реформ та управління змінами.
Мета інформаційної кампанії – роз’яснення платникам податків основних аспектів Національної стратегії доходів (далі – НСД) до 2030 року та заходів ДПС із її впровадження (на період 2024 – 2025 роки), підвищення рівня добровільної сплати податків та податкової культури в суспільстві.
НСД – це дорожня карта реформування податкової системи, а також удосконалення процедур податкового адміністрування, яка необхідна для забезпечення потенціалу задоволення фіскальних потреб у середньостроковій перспективі. Вона також підтримує економічне зростання через зменшення нерівності та неефективності в політиці та адмініструванні доходів.
Це бачення майбутньої системи доходів України, що надає чіткості та мети реформам.
До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції із застосуванням РРО або програмних РРО під час торгівлі підакцизними товарами!
Державна податкова служба України нагадує, що наразі діють коди згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), запроваджені Законом України від 19 жовтня 2022 року № 2697-IX «Про Митний тариф України».
При цьому ДПС інформує суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) або програмних РРО, що під час торгівлі підакцизними товарами необхідно дотримуватися вимог пункту 11 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).
Відповідно до вимог пункту 11 статті 3 Закону № 265 яким встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або програмні РРО для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Відповідальність за порушення вимог Закону № 265, у тому числі, але не виключно, передбачена:
пунктом 7 статті 17 Закону № 265 – триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.
Окремо слід зазначити, що за рахунок забезпечення суб’єктами господарювання вимог пункту 11 статті 3 Закону № 265 ДПС розраховує частки для зарахування до відповідного бюджету місцевого самоврядування акцизного податку з роздрібного продажу окремих підакцизних товарів на основі даних РРО та/або програмних РРО про загальну вартість та обсяг операцій з роздрібної торгівлі окремих підакцизних товарів за відповідний період.
Враховуючи викладене, ДПС звертає увагу платників податків та центри сервісного обслуговування на необхідності коректного та повного відображення (у відповідних рядках та/або тегах) у фіскальних чеках РРО та/або програмних РРО усіх обов’язкових реквізитів, у тому числі кодів товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів.
До уваги платників податку на додану вартість!
Щодо нової форми Повідомлення про завершення здійснення банками валютного нагляду за дотриманням граничних строків розрахунків платників податків за відповідними операціями з експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення
З 28.09.2024 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 19 серпня 2024 року № 404 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 09 жовтня 2023 року № 535», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.09.2024 за № 1349/42694, який опубліковано в Офіційному віснику України від 27.09.2024 № 83 (далі – наказ Мінфіну № 404).
Наказом Мінфіну № 404 внесено технічні правки до форми Повідомлення про завершення здійснення банками валютного нагляду за дотриманням граничних строків розрахунків платників податків за відповідними операціями з експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення, (далі – Повідомлення) та Порядку його подання банками до Державної податкової служби України.
Водночас звертаємо увагу, що взаємодія банків та ДПС щодо подання Повідомлення, форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.10.2023 № 535 (зі змінами), буде здійснюватися після прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного рішення про запровадження режиму експортного забезпечення (наразі не запроваджений).
Дніпропетровщина: з початку поточного року платники спрямували до бюджетів та державних цільових фондів понад 94,6 млрд гривень платежів
Впродовж січня – вересня 2024 року від платників Дніпропетровського регіону до бюджетів усіх рівнів і державних цільових фондів надійшло понад 94,6 млрд грн платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок).
Як зазначила очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, Державний бюджет України у січні – вересні поточного року поповнився на понад 37,7 млрд гривень. Позитивна динаміка у порівнянні з минулорічними надходженнями за аналогічний період складає майже 8,0 млрд грн, або 26,9 відсотків.
Місцеві бюджети у січні – вересні поточного року отримали майже 30,5 млрд грн, що на понад 5,5 млрд грн більше ніж у відповідному періоді 2023 року. Темп росту надходжень – 122,0 відсотки.
До державних цільових фондів протягом дев’яти місяців 2024 року платники спрямували понад 26,4 млрд грн єдиного внеску. Це на понад 3,5 млрд грн, або на 15,5 відс., більше ніж за підсумками аналогічного періоду минулого року.
Дякуємо платникам за сумлінну підтримку держави сплаченими податками та зборами!
Витрати, за якими фізична особа має право на отримання податкової знижки за результатами 2023 року
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що право платника податку на доходи фізичних осіб (податок) на податкову знижку регулюється статтею 166 Податкового кодексу України (ПКУ).
Витрати, за якими фізична особа має право на отримання податкової знижки, визначені п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
За результатами 2023 року платник податку має право на отримання податкової знижки за наступними витратами:
— частина суми процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом (п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 ПКУ). При цьому, житловий будинок (квартира, кімната), що будується чи придбавається, має бути визначений як основне місце проживання (абз. 3 п. 175.1 ст. 175 ПКУ);
— пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям (п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166) ПКУ у розмірі, що не перевищує 4-х % від суми загального оподатковуваного доходу за звітний рік;
— сума коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою (п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);
— страхові платежі (внески, премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення, внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення. Понесені витрати у 2023 році не повинні перевищувати (у розрахунку за кожний з повних чи не повних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
— 3760,0 грн при страхуванні платника податку;
— 1880,0 грн при стахуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення (п.п.166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);
— оплата допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік (п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);
— оплата вартості державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита (п.п.166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);
— сума коштів, сплачених платником податку у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива (п.п.166.3.7 п. 166.3 ст. 166 ПКУ). При цьому, транспортний засіб, що переобладнаний, повинен бути перереєстрований у відповідних органах;
— суми витрат платника податку на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним (понесені витрати за державними програмами будівництва (придбання) доступного житла) (п.п.166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);
— сума коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи.
Платник податку має право скористатися знижкою виключно за умови, що він та/або члени його сім’ї першого ступеня споріднення:
не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України;
не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.
Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року (п.п.166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);
— cума витрат платника податку на придбання акцій (інших корпоративних прав), емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті згідно з ч. 3 ст. 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні». За умови що такі витрати були понесені платником податку до набуття емітентом статусу резидента Дія Сіті або впродовж періоду, коли такий резидент Дія Сіті відповідав вимозі, встановленій пунктом 3 частини третьої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (п.п.166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).
Новації у законодавстві, пов’язані зі сплатою/поверненням платежів, та їх практичне застосування
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Наказом Міністерства фінансів України (далі – МФУ) від 28.05.24 № 262 «Про внесення змін до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 червня 2024 року за № 867/42212) внесено зміни до наказу МФУ від 03.09.2013 № 787 «Про затвердження Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів».
Зокрема, внесено зміни до п. 5 розділу І Порядку № 787, якими визначено, що заява про повернення (перерахування) коштів з бюджету в електронній формі подається з обов’язковим накладанням електронного підпису платника або уповноваженої особи, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
До заяви подаються засвідчені належним чином копії наступних документів:
• платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету;
• судового рішення, засвідченого належним чином (у разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого) та грошового стягнення за адміністративні правопорушення);
• документа, що підтверджує відповідні повноваження уповноваженої особи.
Орган, до якого необхідно подати заяву для внесення місць зберігання алкогольних напоїв та/або тютюнових виробів до Єдиного державного реєстру місць зберігання
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
З 27.07.2024 набрав чинності Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817), крім окремих його норм, зокрема, ст. 39 Закону № 3817 щодо функціонування Єдиного реєстру місць зберігання, яка набирає чинності та вводиться в дію з 01 січня 2025 року.
При цьому, п. 2 розд. ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3817 установлено, що Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами (далі – Закон № 481) втрачає чинність з 01 січня 2025 року, положення Закону № 481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону № 3817.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 Єдиний державний реєстр місць зберігання (далі – Єдиний реєстр) – це перелік місць зберігання, який ведеться податковими органами і містить визначені Законом № 481 відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.
Aбзацом п’ятим п. 2.1 Порядку ведення Єдиного реєстру, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 28.05.2002 № 251 (далі – Порядок № 251) встановлено, що для внесення місць зберігання спирту або алкогольних напоїв або тютюнових виробів до Єдиного реєстру суб’єкти підприємницької діяльності подають заяву до Державної податкової служби України.
Для внесення до Єдиного реєстру місць зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв або тютюнових виробів суб’єкти підприємницької діяльності подають заяву до Головного управління ДПС за місцезнаходженням місця зберігання (абзац шостий п. 2.1 Порядку № 251).
Отже, для внесення до Єдиного реєстру місць зберігання оптових партій алкогольних напоїв та/або тютюнових виробів заява подається до Державної податкової служби України, а для внесення роздрібних партій алкогольних напоїв та/або тютюнових виробів – до Головного управління ДПС за місцезнаходженням місця зберігання.
Порядок обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних осіб
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Підпунктом 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, (податок) з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:
а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.
Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Підпунктом 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25 000 грн на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).
Підпунктом 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Які алкогольні напої та тютюнові вироби вважаються немаркованими?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з п. 226.9 ст. 226 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами (далі – ПКУ) вважаються такими, що немарковані:
— алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;
— алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 зі змінами та доповненнями, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;
— вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари;
— алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки;
— сигарети, цигарки та сигарили, що вироблені після 01 січня 2021 року, в яких кількість одиниць у пачці (упаковці) не відповідає кількості одиниць, зазначеній на марках акцизного податку;
— рідини, що використовуються в електронних сигаретах, вироблених до 1 січня 2021 року.
Відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону (п. 228.9 ст. 228 ПКУ).
ДПС успішно здійснила перший міжнародний автоматичний обмін інформацією за Стандартом CRS
Державна податкова служба України 19 серпня 2022 року як компетентний орган України приєдналася до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Financial Account Information) (далі – Багатостороння угода CRS).
Після позитивного проходження оцінювання рівня інформаційної безпеки ДПС, що проводилось Глобальним форумом ОЕСР, Багатостороння угода CRS 28.06.2024 набрала чинності для України.
Відповідно до положень Багатосторонньої угоди CRS обмін інформацією здійснюється впродовж дев’яти місяців після закінчення календарного року, якого стосується інформація (до 30 вересня).
Так, станом на 30 вересня 2024 року ДПС, як компетентним органом України для цілей CRS, успішно здійснено перший взаємний міжнародний автоматичний обмін інформацією CRS із країнами – Партнерами по обміну, що засвідчує належне впровадження CRS в українське законодавство та визнання України належним партнером для інформаційного обміну на міжнародній арені.
За результатами інформаційного обміну CRS ДПС забезпечено:
— отримання інформації від понад 50 іноземних юрисдикцій;
— направлення інформації до понад 30 іноземних юрисдикцій.
Впровадження CRS в українське законодавство та здійснення першого міжнародного автоматичного обміну інформацією CRS відбулось за підтримки Програми Європейського Союзу з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM).
Удосконалення процесів ведення обліку платежів та створення/удосконалення відповідних сервісів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників.
Відповідно до пункту 421.2 статті 421 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із внесеними змінами і доповненнями) (далі – Кодекс), Електронний кабінет платника податків забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, в тому числі управління сумами помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені, відповідно до положень цього Кодексу.
Відповідно до статті 43 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) (далі – ПКУ) повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання органом ДПС здійснюється тільки на підставі заяви платника, поданої протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
В Електронному кабінеті платника податків реалізовано можливість подання платниками заяв про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та/або пені, із зазначенням напряму перерахування коштів:
на рахунок платника податків у банку / небанківському надавачу платіжних послуг;
на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету.
Подання платниками Заяв в електронній формі забезпечено засобами приватної частини ІКС «Електронний кабінет» за наступними кодами електронних форм:
J 1302002 – для юридичних осіб;
F 1302002 – для фізичних осіб.
Діють нові довідники податкових пільг
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ДПС України на вебпорталі опубліковані нові довідники податкових пільг станом на 30.09.2024, а саме:
№ 126/1 – Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету;
№ 126/2 – Довідник інших податкових пільг.
Нагадуємо, що у довідниках надано перелік пільг із податку на прибуток підприємств, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, місцевих податків та зборів, а також початок та кінець дії пільг.
Облік сум податкових пільг, отриманих суб’єктами господарювання, здійснюють контролюючі органи на підставі інформації, наявної у поданих такими платниками податкових деклараціях.
Січень – вересень 2024 року: до загального фонду державного бюджету платники Дніпропетровщини спрямували понад 4,1 млрд грн рентних платежів
З початку поточного року загальний фонд державного бюджету платники рентної плати Дніпропетровської області наповнили на понад 4,1 млрд гривень. Це на 1,9 млрд грн, або 85,8 відс., більше надходжень у січні – вересні 2023 року.
Податковим кодексом України (ПКУ) визначено, що рентна плата – це загальнодержавний податок (п.п. 9.1.6 п. 9.1 ст. 9 ПКУ), що складається з (п. 251.1 ст. 251 ПКУ):
— рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин;
— рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;
— рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України;
— рентної плати за спеціальне використання води;
— рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів;
— рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.
Дякуємо платникам за відповідальне ставлення до сплати податків та фінансовий внесок у підтримку держави та регіону.
Інформаційна зустріч з суб’єктами господарювання щодо легалізації трудових відносин
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування — Криворізький регіон) повідомляє.
Днями, податківці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та представники місцевої влади Інгулецького району міста Кривого Рогу відвідали малий бізнес з метою інформування суб’єктів господарювання працювати виключно в правовому полі щодо легалізації зайнятості та легалізації заробітної плати.
Податківці розповіли щодо вимог та належного оформлення найманих працівників з виплатою легальної заробітної плати не менше мінімальної та ступеню відповідальності роботодавців. Роз’яснили про наслідки та штрафні санкції при використанні нелегальної праці. Закликали сумлінно сплачувати податки та збори, таким чином підтримувати економічний фронт в умовах воєнного стану.
Присутні отримали друковану продукцію інформаційно-роз’яснювального характеру.
За «круглим столом» про податкове законодавство
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування — Криворізький регіон) інформує.
Днями, у Криворізькій південній ДПІ проведено зустріч з платниками податків у форматі «круглого столу». Податківці надали роз’яснення стосовно актуальних питань податкового законодавства:
щодо основних аспектів Національної стратегії доходів (далі – НСД) до 2030 року;
щодо декларування доходів, задля отримання податкової знижки, через застосунок «Моя податкова» від ДПС;
щодо повідомлення податкову при офіційному працевлаштуванні найманих робітників;
отримання електронних послуг через «Електронний кабінет»;
сервіс «Пульс» Державної податкової служби України та інше.
Присутні отримали друковану продукцію інформаційно-роз’яснювального характеру.
