Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький регіон) інформує на сайті Весь Кривий Ріг щодо податкового законодавства станом на 12 травня. Моніторинг щотижневих важливих новацій у законодавстві, підготовлений Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області
Засідання міської робочої групи
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування — Криворізький регіон) інформує.
Нещодавно, у виконавчому комітеті Криворізької міської ради за головуванням в.о. міського голови Юрія Вілкула відбулось засідання міської робочої групи з питань виконання показників доходу бюджету громади та стан погашення боргу суб’єктів господарювання.
На нараді були присутні начальник Криворізького відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Євгеній Кретов та начальник Криворізького відділу по роботі з боргом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторія Кучерук.
В ході заходу обговорювались надходження до бюджету громади та проблемні питання пов’язані зі сплатою боргу під час воєнного стану.
У спільній співпраці та взаємодії місцевої влади та податкової служби були розглянуті пропозиції, шляхи погашення податкового боргу та прийняті відповідні рішення щодо визначення механізмів вирішення проблемних питань по надходженню коштів до бюджету міста та скорочення податкового боргу.
Обговорення за «круглим столом» актуальних питань податкового законодавства
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування — Криворізький регіон) інформує.
В приміщенні Криворізької південної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено засідання «круглого столу» з платниками податків щодо актуальних питань податкового законодавства.
Під час заходу, податківці разом з присутніми платниками обговорили зміни в податковому законодавстві, новації електронних сервісів податкової служби, легалізації трудових відносин.
Наголосили, що сплата податків та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, офіційне оформлення трудових відносин – це соціальна захищеність та соціальні гарантії, економічна підтримка держави в умовах воєнного стану.
Також нагадали, що для комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю працює Комунікаційна податкова платформа. Для звернень на базі Головного управління ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..
Повідомили, що на теперішній час податкова інформація для платників можлива в смартфоні через чатбот «InfoTAX».
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» в Криворізькій північній ДПІ
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування — Криворізький регіон) повідомляє.
Начальником Криворізької північної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганною Позняковою проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо актуальних питань податкового законодавства.
Від платників надходили питання щодо визначення мінімального податкового зобов’язання, оформлення трудових відносин з найманими особами, заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції, користування сервісом «Електронний кабінет» та інше.
На всі поставлені питання в ході сеансу «гарячої лінії» були надані роз’яснення в межах чинного законодавства.
Участь у громадських слуханнях
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування — Криворізький регіон) повідомляє.
Днями, у форматі онлайн відбулися громадські слухання з обговорення проекту рішення щодо зміни ставок земельного податку, в яких брала участь начальник Криворізької північної ДПІ Головного у Дніпропетровській області Ганна Познякова.
У ході громадських слухань обговорили проект рішення щодо зміни ставок земельного податку та очікувані показники з орендної плати та земельного податку.
Усі озвучені пропозиції та інформація в подальшому будуть розглянуті на постійних комісіях міської ради.
Інформація для сільськогосподарських виробників
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, якщо платник податку на прибуток, який є виробником сільськогосподарської продукції, але не обрав «особливий» річний податковий (звітний) період, а застосовував календарний річний податковий (звітний) період з податку на прибуток (його доходи за попередній річний звітний період за даними фінансової звітності не перевищували 40 мільйонів гривень), і в середині року такий платник переходить на спрощену систему оподаткування, то такий платник податку на прибуток у разі переходу на спрощену систему оподаткування в середині року подає Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за звітний період, що передує кварталу, з якого він переходить на спрощену систему оподаткування, у термін, передбачений п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.
Задекларована праця допомагає розвивати бізнес
Люди – найцінніший капітал вашого бізнесу. Працюючи відкрито, ви зможете проводити конкурси на вакансії. Офіційне працевлаштування, комфортні умови праці, соціальні гарантії, нормований робочий день, навчання та кар’єрний ріст – допоможуть вам залучити та втримати досвідчених фахівців.
Соціальна відповідальність – запорука високої репутації. Опитування свідчать, що споживачі готові платити більше за товари та послуги бізнесу, який опікується соціальними проблемами, працює чесно та відкрито, надає гарантійне обслуговування.
Набрав чинності закон про звільнення від сплати екоподатку, плати за землю та податку на нерухоме майно за знищену чи пошкоджену нерухомість
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 06.05.2023 набрав чинності Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050).
Закон № 3050 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 05.05.2023 № 90 (8107).
Чи сплачують ПДФО ФОП призвані на військову службу під час мобілізації?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), cамозайняті особи (фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» із змінами та доповненнями, на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розд. IV ПКУ.
Підставою для такого звільнення є заява самозайнятої особи та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до податкового органу за місцем податкової реєстрації самозайнятої особи протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).
Якщо самозайнята особа, призвана на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то обов’язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця уповноважена особа.
Податок на доходи фізичних осіб, що був нарахований та утриманий уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою самозайнятою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. При цьому демобілізована самозайнята особа у заяві, передбаченій у цьому пункті, зазначає дані про суми нарахованого та утриманого уповноваженою особою податку з найманих працівників протягом строку військової служби самозайнятої особи.
Податкова звітність про суми податку, нарахованого та утриманого протягом строку військової служби самозайнятої особи уповноваженою особою з найманих працівників та інших фізичних осіб, подається демобілізованою самозайнятою особою у порядку та строки, встановлені ПКУ, без нарахування штрафних і фінансових санкцій, передбачених ПКУ.
Цей пункт ПКУ застосовується з першого дня мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію», затвердженим Законом України від 17 березня 2014 року № 1126-VII «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію»» .
Що означає поняття тип ПРРО «Пересувний» з метою заповнення розділу 4 заяви за ф. № 1-ПРРО?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
З метою заповнення розділу 4 «Дані щодо ПРРО» заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», поняття тип програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) «Пересувний» означає, що такий ПРРО зареєстрований на конкретну господарську одиницю (наприклад автомобіль, автокафе, авторозвозки, низькотемпературні лотки-прилавки, тощо), але може використовуватися на всій території України.
Суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність з проведення азартних ігор, не можуть бути «спрощенцями» за ставкою 2 відсотки доходу
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 08.02.2023 набрав чинності Закон України від 12 січня 2023 року № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», відповідно до якого скасовано можливість здійснення діяльності з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора) на спрощеній системі оподаткування за ставкою 2 відсотки доходу.
Щодо амортизації у податковому обліку основних засобів, які знаходяться на тимчасово окупованій території
Державна податкова служба України нагадує, що з питань бухгалтерського обліку активів, які знаходяться на тимчасово окупованій території держави та над якими втрачено контроль через наслідки російської військової агресії проти України, Міністерством фінансів України надано роз’яснення листом від 10.10.2022 № 41010-06-62/23254, яке розміщено на вебпорталі ДПС (https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki—novini-/629143.html).
У своєму роз’ясненні Мінфін зазначає, що для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію активів і зобов’язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.
Для дотримання порядку проведення інвентаризації слід керуватися Положенням про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, та Порядком подання фінансової звітності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419.
Необоротні активи та запаси, які відображалися в бухгалтерському обліку до введення воєнного стану та які на дату складання фінансової звітності фактично перебувають на тимчасово окупованій території або в районах проведення воєнних (бойових) дій, продовжують обліковуватись у складі активів підприємства.
Одночасно підприємство має оцінити негативний вплив змін в економічному і правовому середовищі та визнати суми втрат від зменшення корисності необоротних активів до моменту настання умов доступу до таких активів, проведення інвентаризації та прийняття відповідно рішення щодо їх списання або відновлення корисності.
При цьому підприємства, які перебувають в районах проведення воєнних (бойових) дій та застосовують для ведення бухгалтерського обліку національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, виявлені в результаті інвентаризації нестачі, втрати або знищення необоротних активів та запасів на підставі належним чином оформлених документів відображають у складі витрат підприємства.
Інформація про відсутність доступу до активів та первинних документів підприємства зазначається у примітках до фінансової звітності.
Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів у податковому обліку для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено пунктом 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених ПКУ.
При нарахуванні амортизації необоротних активів згідно з п. 138.1 ст. 138 ПКУ платник податку на прибуток збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
На підставі п. 138.2 ст. 138 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 ст. 138 ПКУ.
Водночас, згідно з п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, а також витрати на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення.
Невиробничими основними засобами вважаються основні засоби, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку на прибуток підприємств.
Крім того, у податковому обліку амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.
Отже, якщо основні засоби, призначені для використання у господарській діяльності платника податку на прибуток, знаходяться на тимчасово окупованій території або в районах проведення воєнних (бойових) дій, та нарахування амортизації таких активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності у бухгалтерському обліку не припиняється, то такі основні засоби можуть амортизуватися протягом такого періоду у податковому обліку відповідно до вимог п. 138.3 ст. 138 ПКУ.
У разі, якщо платник податку на прибуток до моменту настання умов доступу до необоротних активів (основних засобів) за результатами оцінки негативного впливу змін в економічному і правовому середовищі визнає суми втрат від зменшення корисності таких активів, то такий платник, керуючись п. 138.1 ст. 138 ПКУ, збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму втрат від зменшення корисності таких основних засобів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Як буде розраховуватись граничний обсяг доходу для ФОП – платників єдиного податку третьої групи для подальшого перебування на спрощеній системі оподаткування після скасування воєнного стану?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що суб’єкти господарювання – платники третьої групи, після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування зі сплати єдиного податку за ставкою 2 відс., з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених п.п. 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Тобто, платники третьої групи, що сплачували єдиний податок до 31.03.2022 за ставкою 5 відс., та які перейшли на сплату єдиного податку з 01 квітня 2022 року на ставку 2 відс., з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану повертаються знову на сплату єдиного податку за ставкою 5 відс. з дотриманням обмеження в обсязі доходу, одержаного протягом календарного року, що повинен не перевищувати 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Зауважуємо, що дохід, отриманий у період застосування особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, не впливає на застосування спрощеної системи оподаткування надалі з урахуванням усіх обмежень, встановлених для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку третьої групи.
При цьому, повернення до попередніх ставок єдиного податку (системи оподаткування) відбувається автоматично після скасування воєнного, надзвичайного стану на території України без подання заяви.
Чи можна заяву про реєстрацію ПРРО подати через Єдине вікно подання електронної звітності?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що заява про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316604) може бути подана у електронній формі через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.
Закон України № 2888: якими документами можуть бути підтверджені витрати, понесені платником податку на доходи фізичних осіб у відрядженні?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 12 січня 2023 року № 2888-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг» (набрав чинності з 01.04.2023) були удосконалені деякі положення Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Так, з урахуванням внесених змін до Кодексу Законом № 2888, відповідно до абзаців п’ятого – десятого п.п. «а» п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу до підтвердних документів, які підтверджують витрати платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) у відрядженні належать: транспортні квитки або транспортні рахунки та багажні квитанції (у тому числі електронні квитки); документи, отримані від осіб, які надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, страхові поліси; документи (виписки та/або відомості з рахунку), що містять визначену законом інформацію про виконані платіжні операції за рахунком, до якого емітовані платіжні інструменти; документи, що підтверджують виконання операції з використанням платіжних інструментів; інші документи, що засвідчують вартість витрат.
Не є доходом платника ПДФО – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме: на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат. Тобто, зазначені витрати не є об’єктом оподаткування лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість таких витрат.
Важливо! Будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника податку за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає, зокрема (але не виключно) таких: запрошень сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає; укладеного договору чи контракту; інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.
Норми визначені абзацом двадцять другим п.п. «а» п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу.
Також за рахунок електронних грошей можуть проводитися та не належатимуть до оподаткованих документально підтверджені витрати на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків, у встановлених межах, що здійснені таким платником та/або іншими особами з рекламними цілями (абзац другий п.п. «б» п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу).
Деякі особливості виправлення помилок у звітності ФОПа – платника єдиного податку
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо формування Додатку 1 у складі декларації платника єдиного податку – ФОПа з типом «Уточнююча», яка подається у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок у раніше поданій декларації, якщо такі помилки не впливають на раніше задекларовані у Додатку 1 грошові показники, суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок)та реквізити, нагадує.
Відповідно до п. 4 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платники єдиного внеску зобов’язані подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, зокрема, у складі звітності з єдиного податку у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України.
Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп подають податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 із змінами та доповненнями (далі – Декларація), у складі якої формується додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 1).
Такі платники можуть виправити грошові показники, суми нарахованого єдиного внеску та реквізити, у разі виправлення самостійно виявлених помилок, шляхом подання Додатка 1 у складі Декларації з типом «Уточнююча».
Згідно з приміткою 10 до Декларації Додаток 1 є її невід’ємною частиною.
Водночас, Додаток 1 не формується у складі Декларації з типом «Уточнююча», якщо раніше задекларовані у Додатку 1 грошові показники, суми нарахованого єдиного внеску та реквізити не змінюються
