Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький регіон) інформує на сайті Весь Кривий Ріг щодо податкового законодавства станом на 21 липня. Моніторинг щотижневих важливих новацій у законодавстві, підготовлений Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області
Фундамент соціальних гарантій — офіційно оформленні трудові відносини
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що офіційне працевлаштування – це трудові відносини між найманим працівником і роботодавцем, які регулюються Кодексом законів про працю України (КЗпП).
При офіційній зайнятості працівник подає роботодавцю заяву про прийняття на роботу, а роботодавець вносить запис у трудову книжку нового співробітника. Зазвичай такі договори укладаються безстроково.
Найбільша перевага офіційного працевлаштування для працівника – це економічні та соціальні гарантії, визначені трудовим законодавством, а саме:
— заробітна плата офіційно працевлаштованого працівника не може бути меншою за мінімальну;
— право на оплачувану щорічну відпустку;
— право на оплату лікарняного;
— право на достроковий вихід на пенсію через шкідливі умови праці;
— право на скорочений робочий день або тиждень через шкідливі умови праці;
— право не працювати у вихідні та святкові дні;
— право не залучатися до понаднормових робіт без бажання працівника;
— право на допомогу у зв’язку з безробіттям (зокрема, у зв’язку з народженням дитини);
— право на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
— право на захист від незаконного звільнення.
Офіційна робота зараховується до страхового стажу працівника і в майбутньому впливатиме на розмір пенсії. Також ті, хто були офіційно працевлаштовані та втратили роботу, можуть стати на облік у центрах зайнятості й отримати підтримку від держави. Жінки, які народили дитину, мають право піти у відпустку по догляду за дитиною до трьох років, при цьому зберегти свою посаду.
Важливим є і те, що при офіційному працевлаштування найманий працівник не повинен хвилюватися про сплату податків і зборів та ведення податкової звітності. За це також відповідальний роботодавець.
Крім цього, при офіційній зайнятості роботодавець забезпечити працівників належними умовами роботи, зокрема робочим місцем, необхідним устаткуванням та ін. Наймані працівники мають право вимагати виконання цих умов.
Всього цього позбавлені громадяни, які працюють неофіційно.
Податкова служба є партнером сумлінних платників, які мають на меті отримання прибутку шляхом ведення чесного та прозорого бізнесу і важливим напрямком нашої роботи є повернення втрачених ресурсів в економіку держави та соціальний захист громадян.
Закликаємо роботодавців працювати в правовому законодавчому полі і своєчасно оформлювати трудові відносини з найманими працівниками.
Кошти, списані з рахунку внаслідок допущення помилки при оформленні платіжної інструкції, повертаються ФОПу – платнику єдиного податку (першої — третьої груп): чи є дохід?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 69 частини першої ст. 1 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IХ «Про платіжні послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1591) помилкова платіжна операція – платіжна операція, внаслідок якої з вини надавача платіжних послуг здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі.
Платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним у платіжній інструкції, суті платіжної операції (частина друга ст. 87 Закону № 1591).
Платіжна інструкція – розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції (п. 54 частини першої ст. 1 Закону № 1591).
Пунктом 21 частини першої ст. 1 Закону № 1591 встановлено, що ініціатор – це особа, яка на законних підставах ініціює платіжну операцію шляхом формування та/або подання відповідної платіжної інструкції, у тому числі із застосуванням платіжного інструменту. До ініціаторів належать платник, отримувач, стягувач, обтяжувач.
Платіжна операція – це будь-яке внесення, переказ або зняття коштів незалежно від правовідносин між платником і отримувачем, які є підставою для цього (п. 57 частини першої ст. 1 Закону № 1591).
Згідно з п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
До складу доходу фізичної особи – підприємця не включаються суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів (п.п. 5 п. 292.11 ст. 292 ПКУ).
Враховуючи зазначене, кошти, повернені на рахунок фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку першої – третьої груп у зв’язку з помилкою, допущеною такою особою при оформленні платіжної інструкції, не враховуються у складі доходу такої фізичної особи за умови документального підтвердження помилкового переказу та повернення таких коштів.
Який період операцій в ПН/РК для розгляду питання ризиковості платника?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 08.07.2023 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 02 червня 2023 року № 574 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165» (далі – Постанова № 574), якою внесено зміни, зокрема до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок).
Змінами до п. 6 Порядку передбачено, що не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку на додану вартість (далі – податок) критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 Додатка 1 до Порядку, операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування (ПН/РК), дата реєстрації якої/якого у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 до Порядку, комісією регіонального рівня (комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС) прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається:
— актуальна інформація щодо ризиковості платника податку, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку;
— інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в ЄРПН яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
Дніпропетровщина: надходження ПДФО до держбюджету склали понад 4,8 млрд. гривень
Протягом шести місяців п. р. від платників Дніпропетровської області до державного бюджету надійшло понад 4,8 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). У порівнянні з січнем – червнем 2022 року надходження збільшились на понад 973 млн грн, або на 25 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Як зазначила очільниця податкової служби Дніпропетровщини, легальна праця – це стабільна заробітна плата і впевненість у завтрашньому дні.
«Легальна – означає встановлена законом. Законом, який чітко окреслює обов’язки і права учасників трудових відносин, а також гарантує, що держава буде дбати про їх виконання кожною стороною: і роботодавцем, і працівником. Легальні працівники – це сприятливий мікроклімат у колективі, налагоджена робота всіх учасників трудового процесу, це позитивний імідж і закріплення за таким роботодавцем репутації надійного партнера, що є запорукою ефективного бізнесу. Адже лише при належному ставленні до своїх прав та обов’язків обидві сторони трудових відносин можуть розраховувати на позитивний результат та досягнення поставлених цілей. Дякуємо за роботу в правовому полі!», — зазначила Наталя Федаш.
Про облік доходів і витрат у ФОПів — платників єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів і витрат за типовою формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
При цьому фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи ведуть облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів підприємницької діяльності.
Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді.
Нагадуємо, що наказом Міністерства фінансів України від 20 грудня 2022 року № 447 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 30 листопада 2022 року № 405», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 грудня 2022 року за № 1658/38994 (далі – Наказ) внесені зміни до типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, та до Порядку ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 2022 року № 405.
Отримання інформації про «Реєстраційний номер екземпляра РРО»
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що в період дії воєнного стану обмежено доступ до публічних електронних реєстрів, тому суб’єкт господарювання з метою отримання інформації для заповнення графи «Реєстраційний номер екземпляра РРО», зокрема, заяви про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) за формою № 1-РРО (ідентифікатор форми J/F1311406), заяви про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) та/або розрахункової книжки за формою № 1-КОРО (J/F1311305) може звернутися до:
— виробника або постачальника РРО, на підставі заяви якого відповідний екземпляр РРО включено до реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр). Дані щодо реєстраційного номера екземпляра РРО наявні у витягу з Реєстру, який ДПС надає виробнику/постачальнику в установленому порядку;
— ДПС як до розпорядника даних Реєстру.
Разом з тим інформацію про реєстраційний номер екземпляру РРО можливо отримати в приватній частині Електронного кабінету в режимі перегляду облікових даних платника, пункт «Відомості про РРО».
Для яких земельних ділянок, часток (паїв) не визначається МПЗ?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) це – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним МПЗ.
Порядок визначення МПЗ встановлено ст. 38 прим. 1 ПКУ, згідно з п.п. 38 прим. 1.1.4 якого МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік.
Відповідно до п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ МПЗ не визначається для:
— земельних ділянок, що використовуються дачними (дачно-будівельними) та садівничими (городницькими) кооперативами (товариствами), а також набуті у власність/користування членами цих кооперативів (товариств) у результаті приватизації (купівлі/продажу, оренди) у межах земель, що належали цим кооперативам (товариствам) на праві колективної власності чи перебували у їх постійному користуванні;
— земель запасу;
— невитребуваних земельних часток (паїв), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування, крім таких земельних часток (паїв), переданих органами місцевого самоврядування в оренду;
— земельних ділянок зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
— земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 01 січня 2022 року знаходилися у межах населених пунктів;
— земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.
Мінімальне податкове зобов’язання для земельних ділянок, земельних часток (паїв), передбачених абзацом сьомим п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, не визначається за період, за який не визначається плата за землю або єдиний податок четвертої групи.
До уваги платників!
З 1 липня 2023 року платники під час сплати податкових платежів та єдиного внеску при заповненні реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції користуються вимогами Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення (наказ Мінфіну від 22.03.2023 № 148).
З метою надання можливості виконання платниками своїх обов’язків щодо сплати належних платежів до бюджету та фондів соціального страхування у разі, якщо надавач платіжних послуг не забезпечив розробку програмного забезпечення в частині використання платниками структурованого формату реквізиту «Призначення платежу», таким платникам збережена можливість використання реквізиту «Призначення платежу» в старому форматі (неструктурованому).
Для цього такі надавачі платіжних послуг повинні в найкоротший термін проінформувати своїх клієнтів щодо формату використання ними реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції.
Також звертаємо увагу платників, які під час сплати податкових платежів та єдиного внеску використовують структурований формат реквізиту «Призначення платежу», що при занесенні даних про «Код виду сплати» та «Додаткову інформацію запису» потрібно використовувати виключно наявні поля платіжної інструкції, а саме поле «Код виду сплати» та поле «Додаткова інформація запису».
Право платників податків на податкову знижку
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платники податків мають змогу повернути частину коштів у вигляді податкової знижки у разі:
— понесення протягом звітного року витрат, дозволених до включення до податкової знижки відповідно до п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – Кодекс);
— якщо витрати підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги). Копії зазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – декларація);
— отримання доходу у вигляді заробітної плати або у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
При цьому загальна сума податкової знижки не може перевищувати суму річної заробітної плати, зменшену з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу (крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 Кодексу). У разі включення до податкової знижки витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 Кодексу, податкова знижка не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
— якщо резидент має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а також резидент – фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті;
— використання права на нарахування податкової знижки лише за наслідками звітного податкового року. Таке право не продовжується та не переноситься на наступний рік, якщо громадянин не скористався своїм правом у встановлений строк. Так, декларація подається по 31 грудня включно року, наступного за звітним роком.
