Для підприємців Кривого Рогу – актуальні новини від ГУ ДПС у Дніпропетровській області — 26 04 24

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький регіон) інформує на сайті Весь Кривий Ріг щодо податкового законодавства станом на 19 квітня. Моніторинг щотижневих важливих новацій у законодавстві, підготовлений Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області

Не зволікайте – декларуйте доходи!
Шановні платники!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 30 квітня 2024 року – граничний термін подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік наступними категоріями платників податку на доходи фізичних осіб:
— громадянами;
— фізичними особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування);
— фізичними особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
Тому не зволікайте!
Декларуйте своєчасно отримані у минулому році доходи!

До уваги ФОП на загальній системі оподаткування – платників ПДВ
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з ст. 177 Податкового кодексу України для фізичної особи – підприємця (ФОП), зареєстрованого як платник податку на додану вартість (ПДВ), не включаються до витрат і доходу суми ПДВ, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).
Таким чином, фізичні особи – підприємці, які працюють на загальній системі оподаткування та зареєстровані платниками ПДВ, у Типовій формі, за якою здійснюється облік доходів і витрат, суми доходів і витрат відображають без ПДВ.

Отримання відомостей про доходи у смартфоні
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників.
Отримати відомості про доходи стало ще простіше та зручніше.
Безкоштовний мобільний застосунок, впроваджений Державною податковою службою України (ДПС), у розділі «Послуги» надає можливість отримати відомості про суми виплачених доходів.
Для цього необхідно завантажити в App Store/Google Play мобільний застосунок «Моя податкова», ідентифікуватися онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису (КЕП) або хмарного підпису.
У розділі «Послуги» обрати «Отримати відомості про суми виплачених доходів» вказати необхідний період* та отримати результат за 5 хвилин.
Також нагадуємо, що швидко отримати відомості про доходи можна у меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету.
Цінуйте свій час та приєднуйтесь!
*Відомості про суми отриманих доходів та суми сплачених податків в електронному вигляді надаються починаючи з 1 кварталу 1998 року за будь-які п’ять років (по квартально), з 1 кварталу 2021 року поквартально в розрізі місяців із зазначенням номера кварталу та місяця, відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 50 днів після його закінчення.
Презентаційний матеріал «Мобільний застосунок «Моя податкова». Відомості про суми виплачених доходів» розміщено на вебпорталі ДПС/

Фізичні особи – платники плати за землю спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 97,6 млн. грн.
У січні – березні поточного року фізичні особи – платники плати за землю забезпечили надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровської області у розмірі понад 97,6 млн гривень.
Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Федаш Наталя та констатувала, що цьогорічні надходження у порівнянні з аналогічним періодом минулого року зросли на понад 7,4 млн грн, або на 8,3 відсотків.
Очільниця ГУ ДПС нагадала, що плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
«Плата за землю – один із бюджетоформуючих місцевих податків у структурі загальних надходжень до місцевих бюджетів Дніпропетровщини», – акцентувала Федаш Наталя.
Дякуємо платникам за відповідальне ставлення до сплати податків і зборів та своєчасно спрямовані до бюджетів кошти!

Незадекларована праця наносить шкоду державі
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Неформальна економіка і незадекларована праця у мирний час обмежують можливості держави проводити сучасну соціальну політику у сферах освіти, охорони здоров’я, розвитку професійних навичок, зайнятості, соціального захисту та пенсійного забезпечення, сприяють ухиленню від сплати податків, зменшують надходження до державного і місцевих бюджетів.
Наразі, у тяжкий для країни і кожного з нас час, коли всі сили і кошти держави спрямовані на наближення перемоги, незадекларована праця і неформальна економіка наносять невиправної шкоди обороноздатності країни.

Закон № 3603: зміни у частині звільнення платників від фінансової відповідальності за помилкову сплату грошового зобов’язання
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Державна податкова служба України у зв’язку з набранням чинності 16.03.2024 Закону України від 23 лютого 2024 року № 3603-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» (Закон № 3603) повідомила наступне.
Законом № 3603 внесено зміни у частині звільнення платників від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушень іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а саме за помилкову сплату платником, у тому числі податковим агентом, грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок.
Податкове зобов’язання – сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим Податковим кодексом України (далі – Кодекс) та/або Митним кодексом України (п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
На виконання п. 57.1 ст. 57 Кодексу платник зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Кодексом.
Податковий агент зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним із доходу, що виплачується на користь платника податку – фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені Кодексом.
У разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 – 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 Кодексу, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п. 57.3 ст. 57 Кодексу).
Порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов’язання визначено статтями 124 та 1251 Кодексу, порядок нарахування пені – ст. 129 Кодексу.
Звертаємо увагу, що Законом № 3603 внесено зміни до п. 112.8 ст. 112 Кодексу, зокрема доповнено новим п.п. 112.8.81, яким встановлено, що обставинами, які звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є помилкова сплата платником податків, у тому числі податковим агентом, грошового зобов язання на інший бюджетний рахунок (без порушення законодавчо визначеного строку сплати податку або узгодженої суми грошового зобов’язання до бюджету). Умовою підтвердження таких обставин є вчинення платником дій, передбачених статтею 43 цього Кодексу, щодо повернення помилково сплачених грошових зобов’язань.
Також Законом № 3603 врегульовано питання ненарахування/анулювання нарахованої пені за помилкове зазначення платником податків у платіжних документах неправильного бюджетного рахунку отримувача коштів (за умови своєчасної сплати податку або узгодженої суми грошового зобов’язання до бюджету).
Внесені Законом № 3603 зміни передбачають викладення у новій редакції п.п. 129.9.8 п. 129.9 ст. 129 Кодексу, яким встановлено, що пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у разі помилкової сплати платником податків, у тому числі податковим агентом, грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок (без порушення законодавчо визначеного строку сплати податку або узгодженої суми грошового зобов’язання до бюджету). Умовою підтвердження таких обставин є вчинення платником дій, передбачених ст. 43 цього Кодексу, щодо повернення помилково сплачених грошових зобов’язань.
Положення нової редакції п.п. 112.8.81 п. 112.8 ст. 112 та п.п. 129.9.8 п. 129.9 ст. 129 Кодексу щодо звільнення платників податків, у тому числі податкових агентів, від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень, зокрема в частині помилкової сплати грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок, застосовуються починаючи з 16.03.2024.
Наголошуємо, що для звільнення платника податків від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень, зокрема у частині порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов’язання відповідно до статей 124 та 1251 Кодексу та ненарахування/анулювання пені відповідно до ст. 129 Кодексу потрібним є дотримання визначених обставин.
Першою обставиною є сплата узгодженого грошового зобов’язання платником податків, у тому числі податковим агентом, на інший бюджетний рахунок, ніж той, що передбачений для сплати того чи іншого податку, збору, платежу, контроль за якими покладено на контролюючі органи.
Другою обставиною є сплата узгодженого грошового зобов’язання не пізніше законодавчо визначених граничних строків сплати податків, зборів, платежів.
Звертаємо увагу, що відповідно до п.п. 112.8.81 п. 112.8 ст. 112, п.п. 129.9.8 п. 129.9 ст. 129 Кодексу основною умовою підтвердження обставин помилкової сплати платником податків, у т. ч. податковим агентом, грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок є вчинення платником дій, передбачених ст. 43 Кодексу, щодо повернення помилково сплачених грошових зобов’язань, а саме:
— подання платником податків до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми заяви у довільній формі щодо повернення з бюджету помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання (крім єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок)) протягом 1 095 днів від дня їх виникнення з обов’язковим зазначенням напряму перерахування таких коштів – на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету.
Отже, у разі дотримання платниками податків, у тому числі податковими агентами, положень п.п. 112.8.81 п. 112.8 ст. 112 та п.п. 129.9.8 п. 129.9 ст. 129 Кодексу, такі платники звільняються від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень, зокрема від застосування до них штрафних санкцій за несплату узгодженої суми грошового зобов’язання відповідно до статей 124 та 1251 Кодексу та пені, передбаченої ст. 129 Кодексу.
Звертаємо увагу, що відповідно до частини 2 ст. 2 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464) лише Законом № 2464 визначається, зокрема, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску. Окрім цього, частиною 2 ст. 8 Закону № 2464 встановлено, що єдиний внесок не належить до системи оподаткування. Отже, зазначені вище положення про звільнення від фінансової відповідальності не поширюються на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної зі збором та веденням обліку єдиного внеску.
Сплата до бюджету узгоджених податкових зобов’язань із ПДВ, які задекларовані платником у поданих податкових деклараціях з ПДВ, здійснюється платником шляхом поповнення електронного рахунку у Системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ).
Пунктом 2001.2 ст. 2001 Кодексу встановлено, що платникам податку автоматично відкриваються рахунки у СЕА ПДВ. Розрахунки з бюджетом у СЕА ПДВ здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим п. 87.1 ст. 87 Кодексу. Згідно з п. 2001.6 ст. 2001 Кодексу за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих у податковій декларації результатів, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному ст. 200 Кодексу. Оскільки сплата ПДВ до бюджету здійснюється з рахунків, відкритих у СЕА ПДВ, то у частині помилкової сплати платником узгоджених податкових зобов’язань з ПДВ, що задекларовані платником у поданих податкових деклараціях з ПДВ (уточнюючих розрахунках), норми п.п. 112.8.81 п. 112.8 ст. 112 та п.п. 129.9.8 п. 129.9 ст. 129 Кодексу не застосовуються.
Проте у частині помилкової сплати платником суми узгодженого грошового зобов’язання, визначеного за результатами контрольно-перевірочної роботи згідно з податковим повідомленням-рішенням, норми п.п. 112.8.81 п. 112.8 ст. 112 та п.п. 129.9.8 п. 129.9 ст. 129 Кодексу застосовуються.
Крім того, при поверненні помилково та/або надміру зарахованих до бюджету сум акцизного податку в порядку, визначеному ст. 43 Кодексу, сплачених платниками акцизного податку на електронний рахунок у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, слід враховувати вимоги п. 27 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового» із змінами.

Розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Згідно з п. 288.5 ст. 288 ПКУ розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:
● не може бути меншою за розмір земельного податку (288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПКУ):
— для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, – у розмірі не більше 3 відс. їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1 відс. їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відс. та не більше 1 відс. їх нормативної грошової оцінки;
— для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, – у розмірі не більше 5 відс. нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відс. та не більше 5 відс. нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;
● не може перевищувати 12 відс. нормативної грошової оцінки (п.п. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
● може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у п.п. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПКУ, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах (п.п. 288.5.3 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
● для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку (п.п. 288.5.4 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
● для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відс. нормативної грошової оцінки (п.п. 288.5.5 п. 288.5 ст. 288 ПКУ).
Тобто норми п. 288.5 ст. 288 ПКУ встановлюють мінімальні та максимальні межі розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у відсотках до нормативної грошової оцінки.
При цьому, якщо розмір орендної плати, зазначений у договорі оренди, є нижчим від встановленого п. 288.5 ст. 288 ПКУ, орендарю слід звернутись до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, з яким укладено договір оренди землі, з приводу приведення його у відповідність.
Слід зазначити, що абзацами першим, другим, шостим – восьмим пункту 11 підрозділу 6 «Особливості справляння плати за землю» розділу XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 січня 2035 року, установлено, що в частині плати за землю за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, що використовуються в рамках реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями (крім інвестиційних проектів у сферах добування з метою подальшої переробки та/або збагачення корисних копалин) відповідно до Закону України від 17 грудня 2020 року № 1116-IX «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні» із змінами, органи місцевого самоврядування можуть, зокрема:
— встановлювати орендну плату за землі державної та комунальної власності в розмірі, меншому ніж розмір земельного податку, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певної категорії земель, що сплачується на відповідній території.
У разі досягнення загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями платник податку – інвестор із значними інвестиціями починаючи з календарного місяця, в якому досягнуто зазначений обсяг, втрачає право на застосування пільги, визначеної п. 11 підрозд. 6 розд. XX ПКУ.
При досягненні загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями протягом звітного (податкового) періоду платник податку – інвестор із значними інвестиціями зобов’язаний протягом 20 календарних днів з дати внесення відповідної інформації до реєстру інвестиційних проектів із значними інвестиціями подати уточнюючу податкову декларацію за такий звітний (податковий) період, в якій збільшити податкові зобов’язання із сплати плати за землю за період починаючи з календарного місяця, в якому досягнуто загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями.
При цьому до дати внесення змін до договорів оренди земельних ділянок, що використовуються в рамках реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями, у зв’язку з досягненням загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями розмір орендної плати для нарахування податкових зобов’язань з орендної плати визначається за правилами, визначеними п. 288.5 ст. 288 ПКУ.

Хто повинен подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи?
Кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2023 року, триває.
Відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс) подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація) та задекларувати отримані доходи зобовʼязані платники, які отримували:
— окремі види доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнені від оподаткування (п. п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Кодексу);
— доходи від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (п. п. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 Кодексу);
— іноземні доходи (п. п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу).
— доходи від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (ст. 177 Кодексу);
— доходи від здійснення незалежної професійної діяльності (ст. 178 Кодексу).
Також зобов’язані подати декларації:
— іноземці, які за результатами звітного року набули статус у резидента України, які мають відобразити у податковій декларації доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст.170 Кодексу);
— платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п. 179.3 ст. 179 Кодексу).
Подати податкову декларацію також мають право громадяни для отримання податкової знижки.

Формування та поповнення діапазону номерів для ПРРО
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що перша порція зарезервованих номерів діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером (далі – Діапазон) для програмного реєстратора розрахункових операцій (ПРРО) формується фіскальним сервером автоматично на запит ПРРО для отримання резервних номерів, який є службовим документом, створення якого ініціюється відповідною командою ПРРО, або у відповідь на службовий документ з типом «Відкриття зміни».
Відповідь фіскального сервера на запит ПРРО містить перелік фіскальних номерів з Діапазону. Відповідь фіскального сервера на службовий документ з типом «Відкриття зміни» містить номер офлайн сесії та перелік фіскальних номерів з Діапазону.
Наступні порції зарезервованих фіскальних номерів для ПРРО формуються фіскальним сервером автоматично у відповідь на запит ПРРО, або у відповідь на отриманий пакет даних офлайн документів.
Відповідь фіскального сервера на запит ПРРО містить перелік наступних фіскальних номерів з Діапазону або номер офлайн сесії та перелік наступних фіскальних номерів з Діапазону.
Діапазон, який видається для роботи ПРРО в режимі офлайн, складається з переліку конкретних зарезервованих за ПРРО фіскальних номерів.
Зарезервований за ПРРО фіскальний номер, що присвоюється електронним документам, формується як унікальний набір літер і цифр, або цифр, розділених крапками.

Єдиний внесок – джерело соціальної захищеності громадян
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) – це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
За рахунок коштів, що надходять від сплати єдиного внеску здійснюється фінансування видатків на виплату, зокрема:
• пенсії;
• допомоги по тимчасовій втраті працездатності;
• допомоги по вагітності і пологах;
• одноразові та щомісячні страхові виплати потерпілим на виробництві, членам їх сімей;
• інші види страхових виплат, встановлені законом.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464).
Платниками єдиного внеску є, зокрема:
• роботодавці (частина 1 п. 1 ст. 4 Закону № 2464);
• фізичні особи, які сплачуються єдиний внесок самі за себе:
— фізичні особи – підприємці, у т. ч., які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів)) (частина 4 п. 1 ст. 4 Закону № 2464);
— особи, які провадять незалежну професійну діяльність (частина 5 п. 1 ст. 4 Закону № 2464);
— члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах (частина 51 п. 1 ст. 4 Закону № 2464);
• особи, які беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (частина 15 п. 1 ст. 4 Закону № 2464).

ФОП – платник єдиного податку четвертої групи: деякі аспекти заповнення декларації в електронному вигляді
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до абзацу шостого п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці, які подали заяву про обрання ними спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вперше подають визначену п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ звітність протягом 20 календарних днів з дня подання такої заяви (абзац шостий п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ).
Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).
Відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями, електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС, а саме: в рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщена електронна форма Декларації за ідентифікатором форми – F0103805, у складі якої формуються:
Додаток 1 «Відомості про наявність земельних ділянок» до Декларації – за ідентифікатором форми F0138105;
Додаток 2 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» до Декларації – за ідентифікатором форми F0138205;
Додаток 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» до Декларації – за ідентифікатором форми F0138305.
Приміткою 3 до Декларації визначено, що Декларація з відміткою «Довідково» – подається виключно фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку четвертої групи, які вперше подають Декларацію з метою визначення ставки єдиного податку на поточний рік протягом 20 календарних днів з дня подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (обов’язково вказується арабськими цифрами від 1 до 12 номер календарного місяця та відповідний рік, в якому подано вказану заяву).
Отже, фізичній особі – підприємцю, яка вперше подає Декларацію з метою визначення ставки єдиного податку на поточний рік в розділі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету необхідно обрати рік та відповідний календарний місяць, в якому подано заяву про обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку.
В загальній частині Декларації зазначається:
у рядку 1 – три відмітки одночасно «Загальна», «Звітна», «Довідково» («Загальна нова», «Звітна нова» та «Довідково»);
у рядку 2 – прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) платника податків згідно з реєстраційними документами;
у рядку 3 – реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (серію (за наявності), номер паспорта зазначають фізичні особи, які через релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
у рядку 4 – код виду економічної діяльності (КВЕД) (код основного виду економічної діяльності підприємства, відповідно до реєстраційних документів);
у рядку 5 – код організаційно-правової форми господарювання;
у рядку 6 – податкова адреса, поштовий індекс, міжміський код, телефон (адреса електронної пошти та факс заповнюються за бажанням платника);
у рядку 7 – найменування контролюючого органу за основним місцем обліку платника;
у рядку 8 – найменування контролюючого органу за місцем розташування земельної(их) ділянки(ок), до якого подається декларація;
у рядку 9 – код адміністративно-територіальної одиниці, визначений за Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ), затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 12.01.2021 № 3) із змінами за місцем розташування земельної(их) ділянки(ок) до якої подається Декларація.
В розрахунковій частині для фізичних осіб – підприємців Декларації заповнюються графи 3 – 10 рядків 12 – 14 (гектари – з чотирма десятковими знаками, гривні – з двома десятковими знаками). Зокрема, у рядку 14 самостійно обчислюють щоквартальні зобов’язання зі сплати єдиного податку на поточний рік у розмірах визначених п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ (I квартал – 10 відс., II квартал – 10 відс., III квартал – 50 відс., IV квартал – 30 відсотків). Така Декларація подається з Додатком 1, який є невід’ємною частиною Декларації. При цьому Додаток 2 та Додаток 3 не подаються.
Показники графи 3 Декларації мають дорівнювати показникам рядків 1.1.0, 1.2.0, 1.3.0, 1.4.0, 2.0 графи 11 Додатка 1 до Декларації.

Наповнення бюджетів усіх рівнів у розрізі галузей економіки за січень – березень 2024 року
За січень – березень 2024 року найбільшу частку в сплаті податків, зборів та платежів (збір) до Зведеного бюджету України складає сплата суб’єктами господарювання по таких галузях:
«Фiнансова та страхова дiяльнiсть» – 19,3 % від загального збору до Зведеного бюджету України;
«Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів» – 15,3 %;
«Переробна промисловість» – 13,4 %;
«Державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування» – 9,9 %.
Найбільше зростання сплати за січень – березень 2024 року відносно січня – березня 2023 року відбулось у таких галузях:
«Фiнансова та страхова дiяльнiсть» – зростання у 10,5 раза, або
+75,8 млрд гривень;
«Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів» – зростання на 26,9 %, або +14,1 млрд гривень;
«Переробна промисловість» – зростання на 20,5 %, або +9,9 млрд грн;
«Транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність» – зростання на 47,3 %, або +8,8 млрд гривень.
Стосовно переривання терміну, встановленого ПКУ для формування податкового кредиту, на період зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (ПКУ) перебіг строків для формування податкового кредиту, зазначених у п. 198.6 ст. 198 ПКУ та абзаці першому п. 80 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, переривається на період зупинення реєстрації таких ПН/РК в ЄРПН.

Криворізька міська рада: виконання показників доходів бюджету
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування — Криворізький регіон) повідомляє.
Днями, у виконкомі Криворізької міської ради за участі податківців Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відбулось засідання робочої групи з питань виконання показників доходів бюджету Криворізької міської територіальної громади та мобілізації додаткових надходжень до бюджету.
В ході заходу обговорювали надходження коштів до бюджету, очікуване виконання дохідної частини бюджету міста, стан податкової заборгованості по платежам до бюджету та вжиті заходи по скороченню податкової заборгованості.

Коментар щодо видів доходів, які повинні декларувати громадяни
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Криворізький регіон) інформує.
Начальник Криворізької північної ДПІ Головного у Дніпропетровській області Ганна Познякова надала коментар представникам засобів масової інформації щодо видів доходів та хто повинен декларувати доходи отримані в 2023 році.
Відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс) подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація) та задекларувати отримані доходи зобовʼязані платники, які отримували:
 окремі види доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнені від оподаткування (п. п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Кодексу);
 доходи від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (п. п. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 Кодексу);
 іноземні доходи (п. п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу).
 доходи від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (ст. 177 Кодексу);
 доходи від здійснення незалежної професійної діяльності (ст. 178 Кодексу).
 Також зобов’язані подати декларації:
 іноземці, які за результатами звітного року набули статус у резидента України, які мають відобразити у податковій декларації доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст.170 Кодексу);
 платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п. 179.3 ст. 179 Кодексу).
Подати податкову декларацію також мають право громадяни для отримання податкової знижки.

Коментар щодо подання реєстраційної заяву за ф. № 1-ПРРО суб’єктом господарювання для реєстрації ПРРО на відокремлений підрозділ(філію)
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Криворізький регіон) інформує.
Начальник Криворізької південної ДПІ Головного у Дніпропетровській області Дмитро Моїсєєв надав коментар представникам засобів масової інформації щодо подання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО для відокремленого підрозділу (філії).
Суб’єкт господарювання для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (ПРРО) на відокремлений підрозділ (філію) подає Заяву про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316605) (реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО), із зазначенням даних про місцезнаходження такого відокремленого підрозділу (філії), в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів за своїм основним місцем обліку як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами комунікацій.
Відповідно до абзацу другого п. 3 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», із змінами та доповненнями (далі – Порядок), у реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.
Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО (абзац третій п. 3 розд. II Порядку).

Джерело