Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький регіон) інформує на сайті Весь Кривий Ріг щодо податкового законодавства станом на 30 червня. Моніторинг щотижневих важливих новацій у законодавстві, підготовлений Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області
Офіційне оформлення трудових відносин – фундамент соціальних гарантій
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що офіційне працевлаштування – це трудові відносини між найманим працівником і роботодавцем, які регулюються Кодексом законів про працю України (КЗпП).
При офіційній зайнятості працівник подає роботодавцю заяву про прийняття на роботу, а роботодавець вносить запис у трудову книжку нового співробітника. Зазвичай такі договори укладаються безстроково.
Найбільша перевага офіційного працевлаштування для працівника – це економічні та соціальні гарантії, визначені трудовим законодавством, а саме:
— заробітна плата офіційно працевлаштованого працівника не може бути меншою за мінімальну;
— право на оплачувану щорічну відпустку;
— право на оплату лікарняного;
— право на достроковий вихід на пенсію через шкідливі умови праці;
— право на скорочений робочий день або тиждень через шкідливі умови праці;
— право не працювати у вихідні та святкові дні;
— право не залучатися до понаднормових робіт без бажання працівника;
— право на допомогу у зв’язку з безробіттям (зокрема, у зв’язку з народженням дитини);
— право на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
— право на захист від незаконного звільнення.
Офіційна робота зараховується до страхового стажу працівника і в майбутньому впливатиме на розмір пенсії. Також ті, хто були офіційно працевлаштовані та втратили роботу, можуть стати на облік у центрах зайнятості й отримати підтримку від держави. Жінки, які народили дитину, мають право піти у відпустку по догляду за дитиною до трьох років, при цьому зберегти свою посаду.
Важливим є і те, що при офіційному працевлаштування найманий працівник не повинен хвилюватися про сплату податків і зборів та ведення податкової звітності. За це також відповідальний роботодавець.
Крім цього, при офіційній зайнятості роботодавець забезпечити працівників належними умовами роботи, зокрема робочим місцем, необхідним устаткуванням та ін. Наймані працівники мають право вимагати виконання цих умов.
Всього цього позбавлені громадяни, які працюють неофіційно.
Податкова служба є партнером сумлінних платників, які мають на меті отримання прибутку шляхом ведення чесного та прозорого бізнесу і важливим напрямком нашої роботи є повернення втрачених ресурсів в економіку держави та соціальний захист громадян.
Закликаємо роботодавців працювати в правовому законодавчому полі і своєчасно оформлювати трудові відносини з найманими працівниками.
Способи оплати товарів, робіт, послуг, при яких обов’язково необхідно використовувати РРО/ПРРО
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Застосування реєстраторів розрахункових операцій/програмних реєстраторів розрахункових операцій (РРО/ПРРО) є обов’язковим, якщо у господарській одиниці як спосіб оплати товарів, робіт, послуг приймаються:
— готівкові кошти;
— електронні платіжні засоби (платіжні інструменти, реалізовані на будь-якому носії);
— замінники гривні (платіжні чеки, талони, жетони тощо);
— повернуті товари, (ненадані послуги, невиконані роботи).
Основним критерієм, що призводить до виникнення обов’язку платника податків здійснювати продаж товарів, робіт, послуг із обов’язковим застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, є спосіб продажу, запропонований споживачу самим продавцем.
Для отримання довідки про відсутність заборгованості з платежів платник подає заяву
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що для отримання Довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка) платник подає заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи. За формою згідно з додатком 2 до Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 03.09.2018 № 733.
Заява подається платником (на його вибір):
— у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу. Якщо Заяву подано до державної податкової інспекції, її передають до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу;
— в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login, з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».
Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та зазначенням найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником.
Для правильного заповнення Заяви потрібно зазначити усі реквізити нормативно-правового акта за уніфікованим шаблоном відображення, необхідні для його ідентифікації:
— вид (Закон України або ЗУ (скорочений варіант), постанова Кабінету Міністрів України або постанова КМУ (скорочений варіант), наказ міністерства, постанова Правління Національного банку України або постанова Правління НБУ (скорочений варіант) тощо;
— індивідуальну назву акта, що зазначається у лапках («….») його порядковий номер (знак «№» та арабські або арабсько-римські цифри, знаки «-». «/») та дату приймання, оформлену словесно-цифровим (25 грудня 2022 року) або цифровим способом (25.12.2022).
Звертаємо увагу, що деякі платники вказують як підставу отримання Довідки Порядок або наказ Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 «Про затвердження Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи», проте Порядком № 733 визначено лише механізм надання довідки контролюючим органом платнику, положення цього порядку не містять вимог щодо необхідності підтвердження платником відсутності заборгованості, а відтак не може бути підставою для надання Довідки.
Єдиний внесок: понад 12,1 млрд грн надійшло до спеціальних державних фондів від платників Дніпропетровщини
Протягом січня – травня 2023 року від платників Дніпропетровської області надійшло до спеціальних державних фондів понад 12,1 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. У порівнянні з січнем – травнем 2022 року надходження виросли на понад 2,7 млрд грн, або на 29,7 відсотків. На цьому акцентувала увагу в .о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Наталя Федаш висловила подяку за сумлінну сплату єдиного внеску і нагадала, що своєчасна сплата єдиного внеску забезпечує своєчасну виплату пенсій.
«Податкові відносини в умовах дії воєнного стану – важлива складова економічного фронту. Більшість платників відповідально відноситься до виконання своїх обов’язків перед державою та громадами, розуміючи, що саме зараз, як ніколи, за рахунок своєчасної сплати податкових зобов’язань відбувається не лише захист територіальної цілісності нашої країни, а й забезпечується її фінансова стабільність Сплата податків і зборів сьогодні – це наповнення бюджетів, вагома підтримка Збройних Сил України і держави в цілому», – зазначила очільниця податкової служби Дніпропетровської області.
Дохід отримано при участі в азартній грі у казино в мережі Інтернет: що з ПДФО?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Правові засади здійснення державного регулювання господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні визначено Законом України від 14 липня 2020 року № 768-IX «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (далі – Закон № 768).
Відповідно до ст. 1 Закону № 768 виграш (приз) – це кошти, майно, майнові права, що підлягають виплаті (видачі) гравцю у разі його виграшу в азартну гру відповідно до оприлюднених правил проведення такої азартної гри.
Ставка – це грошові кошти або ігровий замінник гривні, що передаються гравцем організатору азартної гри, є умовою участі в азартній грі та, виходячи з розміру якої відповідно до правил такої азартної гри, визначається розмір виграшу (призу).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі – Кодекс) (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).
Доходом з джерелом його походження з України є будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі у вигляді виграшів, призів (п.п. «е»
п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку є фізичні особи – резиденти.
Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються доходи у вигляді виграшів, призів (п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Порядок оподаткування виграшів та призів визначено п. 170.6 ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п. 170.6.1 якого податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати, надання) на його користь доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора, призів та виграшів у грошовій формі, одержаних за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях, у тому числі у більярдному спорті, є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату).
Згідно з п.п. 170.6.2 п. 170.6 ст. 170 Кодексу податковим агентом – оператором лотереї у строки, визначені Кодексом для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку, нарахованого за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу, із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.
Податкові агенти – оператори лотереї у податковому розрахунку, подання якого передбачено підпунктом «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу, відображають загальну суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді виграшів (призів) та загальну суму утриманого з них податку. При цьому у податковому розрахунку не зазначається інформація про суми окремого виграшу, суми нарахованого на нього податку, а також відомості про фізичну особу – платника податку, яка одержала дохід у вигляді виграшу (призу).
Крім того, оподаткування доходів у вигляді виграшів та призів, інших, ніж виграш (приз) у лотерею, здійснюється у загальному порядку, встановленому цим Кодексом для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою, визначеною в абзаці першому п. 167.1 ст. 167 Кодексу (п.п. 170.6.3 п. 170.6 ст. 170 Кодексу).
Під час нарахування (виплати) доходів у вигляді виграшів у лотерею або в інших розіграшах, які передбачають попереднє придбання платником податку права на участь у таких лотереях чи розіграшах, не беруться до уваги витрати платника податку у зв’язку з отриманням такого доходу (п.п. 170.6.4 п. 170.6 ст. 170 Кодексу).
Доходи, зазначені у п. 170.6 ст. 170 Кодексу, остаточно оподатковуються під час їх виплати за їх рахунок (п.п. 170.6.5 п. 170.6 ст. 170 Кодексу).
Крім того, вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб і військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.
Враховуючи зазначене, дохід у вигляді виграшу (призу) гравця в азартну гру казино в мережі Інтернет оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах, тобто об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором є однаковим для кожного з платежів.
Також, відповідно до підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю.
Крім того зазначаємо, що згідно з підпунктом 20.1.48 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право відкрито застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засоби фото- і кінозйомки, відеозапису; відкрито здійснювати звукозапис, фото-, відеофіксацію (відеозйомку), накопичувати та використовувати таку мультимедійну інформацію (фото, відео-, звукозапис) під час проведення перевірок.
Фізична особа згідно договору про довічне утримання отримує щомісячно грошове утримання: чи подається декларація про майновий стан і доходи?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що статтею 744 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦКУ) встановлено, що за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно. Обсяги обов’язків набувача встановлюються за згодою сторін у договорі.
У договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача (п. 1 ст. 749 ЦКУ).
З наведених законодавчих норм випливає, що при укладанні договору довічного утримання (догляду) відчужувач одержує дохід у вигляді вартості матеріального забезпечення та послуг з догляду (опікування), визначених у договорі.
Відповідно до п.п. «є» п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), дохід з джерелом його походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно у вигляді, зокрема, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов цивільно-правового договору.
Фізична особа, як резидент так і нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження з України є платником податку на доходи фізичних осіб (п.п. 164.1.1 та п.п. 164.1.2 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ).
Таким чином, при отриманні від фізичної особи доходу у вигляді вартості матеріального забезпечення та послуг з догляду (опікування), визначених у договорі довічного утримання, відчужувач зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.
Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).
Отже, якщо платником податку – фізичною особою виявлені документально підтверджені суми, що не були враховані у поданій податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), для реалізації права на податкову знижку, то він може подати Декларацію з типом «Нова звітна» за 2022 рік до 31 грудня 2023 року включно, оскільки право на податкову знижку надається лише за наслідками звітного податкового року.
Податкові відомства України та Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії продовжують співпрацю з обміну успішними практиками
ДПС незмінно продовжує свою роботу над досягненням стратегічних цілей розвитку Служби – удосконаленням адміністрування податків, зборів, платежів та розбудовою ДПС, як сервісної служби європейського зразка з високим рівнем довіри у суспільстві.
Британські колеги підтримують ДПС у реалізації її стратегічних завдань та європейського курсу України. З метою закріплення досягнутих результатів співпраці та засвідчення відданості її майбутнього розвитку між відомствами України та Сполученого Королівства 13 червня 2023 року підписано Меморандум про взаємодію між Державною податковою службою України і Податковою та митною службою Його Величності Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії на три роки.
Сьогодні відбулася чергова онлайн-зустріч з обміну досвідом та передовими практиками представників Сполученого Королівства з українськими податківцями. В ході заходу було презентовано Корпоративну модель комплаєнсу (дотримання податкового законодавства) у розрізі великих платників, процеси аналізу бізнес-ризиків та формування довіри платників до податкової служби. Адже, як зазначають колеги з податкової служби Сполученого Королівства, саме довіра платників до служби є найкращим стимулом добровільного дотримання податкового законодавства.
Як завжди вивчення практичних аспектів роботи колег з європейських країн – це шлях до ефективного податкового адміністрування, що є ключовим аспектом для розвитку держави та є критично важливим для країни в умовах війни.
ДПС долучилася до презентації нової навчальної програми «Міжнародне оподаткування» на базі Державного податкового університету
Сучасні виклики потребують аналогічних рішень, тож даний магістерський освітньо-професійний напрям запроваджений для студентів, які бажають розвиватися в галузі обліку та аудиту. Він орієнтований на здобуття знань та навичок, необхідних для розуміння складностей міжнародного оподаткування та розвитку стратегій управління оподаткуванням у глобальному контексті.
Студенти, які оберуть цю програму, отримають можливість вивчати теоретичні та практичні аспекти міжнародного оподаткування. А в подальшому бажаючі також матимуть перспективу здобути досвід роботи з реальними кейсами та проєктами в органах ДПС.
Представниця ДПС – директор Департаменту трансфертного ціноутворення Катерина Риженкова, яка безпосередньо здійснює керівництво напрямом міжнародного оподаткування, зазначила: «ДПС, за необхідності, може долучатися до навчальної програми, зокрема, шляхом проведення лекційних занять провідними експертами ДПС у галузі міжнародного оподаткування».
Впевнені, що програма «Міжнародне оподаткування» стане цінним доповненням до освіти студентів-податківців та допоможе їм знайти роботу в галузі обліку та оподаткування, яка є дуже важливою в умовах глобалізації економіки.
Усім бажаючим радимо приєднатися до програми та згодом долучитися до команди професіоналів ДПС.
Про податкові пільги з ПДВ, які поширюються на підприємства, що займаються благодійною діяльністю і спонсорством
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п.п. 197.1.15 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) звільняються від оподаткування ПДВ операції з надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб’єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації.
Під безоплатним постачанням слід розуміти постачання товарів/послуг благодійним організаціям та набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації. У разі недотримання умов, визначених цим підпунктом, такі операції оподатковуються на загальних підставах.
На товари, які надходять як благодійна допомога від вітчизняних благодійників за цілями, визначеними ст. 3 Закону України від 05 липня 2012 № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» із змінами (далі – Закон № 5073), поширюються правила маркування.
Маркування проводиться шляхом нанесення напису «Благодійна допомога. Продаж заборонено» на етикетку, ярлик або безпосередньо на зовнішню або внутрішню упаковку товару. Під час маркування товарів благодійної допомоги може використовуватися символіка благодійної організації та благодійника.
Товари маркуються таким чином, щоб під час огляду упаковки або безпосередньо товарів напис було видно повністю і чітко.
Товари благодійної допомоги маркуються благодійниками, які надають таку допомогу.
Контроль за виконанням правил маркування здійснюють місцеві органи виконавчої влади та контролюючі органи.
Благодійна допомога може надаватися у вигляді товарів, робіт, послуг, призначених для використання юридичними особами — її набувачами з метою провадження діяльності за цілями, передбаченими ст. 3 Закону № 5073.
Після отримання від благодійника пропозиції щодо надання благодійної допомоги у вигляді товарів, її видів, розмірів тощо юридична особа – набувач благодійної допомоги:
визначає з урахуванням рекомендацій відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування коло осіб, яким вона надаватиметься;
повідомляє благодійника про намір прийняти запропоновану благодійну допомогу.
Юридичні особи – набувачі благодійної допомоги ведуть бухгалтерський та оперативний облік надходження, зберігання, розподілу та використання благодійної допомоги у вигляді товарів, робіт, послуг, а також звітність за встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері статистики, формою, яку надсилають контролюючим органам.
Для бухгалтерського обліку операцій, пов’язаних з благодійною допомогою, юридичні особи – набувачі благодійної допомоги користуються планом рахунків та інструкцією, що діють в Україні.
Юридичні особи – набувачі благодійної допомоги самостійно визначають порядок аналітичного обліку операцій, пов’язаних з благодійною допомогою, відкривають відповідні рахунки.
Юридичні особи – набувачі благодійної допомоги у своїй річній фінансовій звітності відображають:
— у бухгалтерському балансі – окремо кошти (товари, роботи, послуги), отримані як благодійна допомога;
— у звіті про прибутки та збитки – окремо вартісну величину отриманої благодійної допомоги.
У додатку (коментарі) до річного звіту робляться необхідні пояснення щодо зазначених показників діяльності, пов’язаної з благодійною допомогою.
Контроль за отриманням, зберіганням, розподілом благодійної допомоги у вигляді товарів, робіт, послуг здійснюють місцеві органи виконавчої влади, а за їх цільовим використанням – місцеві органи виконавчої влади та контролюючі органи.
Отримані з метою надання благодійної допомоги марковані товари, які поставляються за кошти чи інші види компенсації, та/або виручка, отримана за таке постачання, підлягають вилученню в недобросовісного продавця і конфіскуються в дохід держави в установленому порядку.
Не підлягають звільненню від оподаткування операції з надання благодійної допомоги у вигляді зазначених у розд. VI ПКУ підакцизних товарів, цінних паперів (крім наданих ендавментів, зазначених у розд. IV ПКУ), нематеріальних активів і товарів/послуг, призначених для використання в господарській діяльності.
З 01.07.2023 – Щодо платникам необхідно використовувати виключно структурований формат реквізиту «Призначення платежу»!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що з метою спрощення процедури заповнення платниками платіжної інструкції Міністерством фінансів України затверджено наказ від 22.03.2023 № 148 «Про затвердження Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 березня 2023 року за № 528/39584 (набрав чинності з 01 квітня 2023 року).
Цим наказом передбачено, що платники під час сплати податків, зборів, платежів, єдиного внеску з 01 липня 2023 року використовують виключно структурований формат реквізиту «Призначення платежу», який включає заповнення тільки двох обов’язкових полів, а саме «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».
Отже, платники податків поле «Призначення платежу» заповнюють за прикладами, наведеними у Порядку № 148.
Водночас, для платників запроваджено перехідний період, який надає можливість до 01 липня 2023 року при сплаті податків, зборів, єдиного внеску використовувати і старий формат реквізиту «Призначення платежу» (наказ Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666 втрачає чинність 01 липня 2023 року).
