Військовий з позивним «Тоха» в 60-ій ОМБр з вересня 2022 року, свідомо пішов до ЗСУ добровольцем. Але найбільш важливим його рішенням стало повернення у стрій після важкого поранення. Коли була можливість залишитися вдома – хоробрий воїн обрав повернення до ЗСУ. Більше про Захисника та його службу розповіли у пресслужбі 60-ї окремої механізованої Інгулецької бригади.
Читайте також: двічі втратив дім через війну: оборонець Маріуполя Віктор Білак після важкого поранення та полону починає нове життя у власній квартирі
До війська він потрапив солдатом, після 4-х місяців служби «Тоха» керував відділенням, а потім був ТВО командира взводу. У квітні 2023 року отримав сержантське звання разом з посадою головного сержанта роти.
«Якщо сержант з матеріального забезпечення – це «мама» роти, то головний сержант – «тато». В мої обов’язки входить бойова підготовка та перевірка особового складу на знання бойової справи, на бойових виходах – розташування позицій, та багато іншого. З побратимами завжди були гарні стосунки. Я коли ставав на посаду, то багато з ними радився, адже ми стали бойовою родиною», — ділиться Захисник.
Під час оборони міста Бахмут військовий отримав поранення. Були пошкоджені м’язи, вени, артерії, але кістка вціліла.
«Це вже втретє наша бригада там знаходилася. Я брав участь у штурмі разом з побратимами ворожих позицій, коли російська артилерія розпочала щільний вогонь по нас. Ми прийняли рішення повертатися назад на що було отримано відповідний дозвіл. Я замикав колону, дивився, щоб позаду нікого не залишалося. І, коли до точки евакуації було вже зовсім недалеко, прилетіла міна, яка мені сильно посікла ногу», — згадує військовий.
В лікарні «Тоха» пробув близько 4-5 місяців. Після завершення лікування потрібно було проходити військову лікарську комісію на придатність. Там Захисник і вирішив, що повернеться до побратимів і знову буде захищати Україну від окупанта.
«Коли зайшов до кабінету судинного хірурга, той подивився на мої виписки й каже: «все, хлопцю, твоя війна закінчилася». Я подивився йому в очі та відповів, — «пане, це для мене не варіант, я не бачу сенсу сидіти вдома, я потрібен своїм побратимам допомагати захищати країну». Він сказав, що єдиний варіант тоді поставити мені «обмежено придатний» і потис мені руку. «Якщо можеш — захищай», — сказав лікар», — розповідає воїн.
В бригаді не всі побратими підтримали таке рішення. Були ті, що казали — треба було залишитися, але більшість зізналися, що вчинили б таким же чином. Не одразу підтримала вибір чоловіка і кохана дружина. Але згодом зрозуміла, наскільки це важливо для чоловіка.
«Дружину сильно люблю, спілкуюся з нею за кожної нагоди, коли є зв’язок. Обов’язково зателефоную вранці та ввечері побажаю гарних снів», — з усмішкою розповідає Захисник.
Фото 60-ї окремої механізованої Інгулецької бригади
«Тоха» зізнається, найскладнішим рішенням за весь час повномасштабного вторгнення було піти перший раз до військкомату, щоб отримати повістку:
«Це було дійсно складно, бо поки ти цивільний, то невідомість лякає. А тут, коли вже багато часу провів на службі, то до всього адаптуєшся і звикаєш, як би складно не було»
Натхнення головному сержанту роти додає думка, що це все коли-небудь закінчиться і колись він зможе відпочивати з родиною за кордоном.
«Я тут, щоб мої діти в майбутньому не навчалися онлайн, щоб жінка не переживала через те, що почалася повітряна тривога – все це допомагає не звертати увагу на поранення», — зауважив воїн.
Щоб я сказав тим, хто ще досі не призвався.
Хлопці, так тут страшно і важко, немає вихідних, немає живого спілкування з родиною до якого ви звикли, проте ви ж самі бачите, що ці нелюди роблять з нашими співгромадянами та нашою країною. Зараз з’явилося дуже багато
Після Перемоги Захисник планує залишатися в ЗСУ, бо дуже хоче все ж таки бути зі своєю родиною. Окрім того, брати участь у відновленні України.
Раніше ми писали: сервіс для людей, які шукають себе в армії: у Кривому Розі відкрився Центр рекрутингу до Сил оборони.
