«Кожен повинен робити свій внесок у перемогу України», – так вважає Юрій Пірожок, демобілізований боєць ЗСУ. Він не так давно повернувся з війни. Як і в мирний час, знову працює на Криворізькому залізорудному комбінаті. Подробиці – у матеріалі пабліку «Криворізька міська організація ПМГУ»
Написати про захисника України журналістці Марині Омельницькій порекомендував заступник голови первинки ПМГУ підприємства Володимир Твердохліб. Схвально відгукнувся про нього. Охарактеризував як відповідального і сумлінного працівника — Юрій Олександрович трудиться заступником начальника залізничного цеху рухомого складу (з експлуатації), а головне – як справжнього патріота.
До лав Збройних сил України Юрій Пірожок був призваний у вересні 2022-го. Служив піхотинцем, а потім сапером у 17-й окремій важкій механізованій Криворізькій бригаді імені Костянтина Пестушка.
Ось що розповідає сам захисник України:
«Спочатку в нас була підготовка, тривало це десь з місяць. Цей період майже не відрізнявся від моєї строкової служби. Потім нас направили в зону бойових дій.
Вдячний кожному бувалому воїну, хто нас, необстріляних, підтрмував та ділився бойовим досвідом. Адже ніхто не народжується таким собі козаком зі зброєю в руках та вмінням воювати, але, на жаль, життя змушує цьому вчитися».
«У 2022 році захищав Україну на Херсонському напрямку, а 2023-му та 2024-му – на Донецькому. Звичайно, було не легко, бо війна – це піт, кров, поранення та втрати. А ще злість та ненависть до наших ворогів. Не хочу, щоб у мій дім зайшов російський солдат зі зброєю – це було головною моєю мотивацією на війні. І не лише моєю».
«Чи було страшно? Мабуть. Але страх не перемагає здоровий глузд. Більше того, в екстрених ситуаціях людина здатна творити дива фізичної витривалості, холодного розрахунку, кмітливості тощо».
Юрій Пірожок воював з позивним Sterio.
Як до нього «приклеївся» цей позивний?
Пригадує, ситуація була складна і напружена, з бійцями сиділи в укритті, усі нервували. Щоб підримати побратимів, Юрій, як командир відділення, почав з кожним розмовляти. А хтось сказав: «Ну, ти прям як стеріомагнітофон!». От і вийшло Sterio.
Загалом на війні військовий був два роки і чотири місяці.
Отримав три поранення, два з яких були складними.
«Саме через них мене і «списали». Зараз я приступив до роботи на комбінаті, займаюсь своєю улюбленою справою. Поряд сім’я: дружина Ірина та син Ярослав. Ірина – справжня українка. Коли на початку повномасштабного вторгнення у багатьох гостро постало питання від’їзду за кордон, вона навідріз відмовилася. Батьки мої теж залишилися в місті. Не засуджую тих, хто виїхав, або тих, хто не воює. У цивільному житті є багато можливостей, щоб допомагати ЗСУ. Кожен має робити свій внесок у нашу перемогу», – сказав Юрій Пірожок.
ДАЙДЖЕСТ,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг
