Близнюки Іван та Данило у мирному житті займалися ІТ-технологіями, але уже із першого дня повномасштабного вторгнення стали до лав Криворізької військової частини 3011 НГУ. Хлопці продовжують зі зброєю в руках нести свою службу, а всі плани на майбутнє обіцяють надолужити після Перемоги. Їх історію опублікувала військова частина на своїй сторінці в соцмережі.
Брати-близнюки Іван та Данило завжди були разом. Разом здобули освіту пілотів цивільної авіації. Удвох вперше потрапили до армії у 2019 році коли проходили строкову службу у лавах Нацгвардії. Після її закінчення зайнялися ІТ-технологіями. Але повномасштабне вторгнення окупантів змусило братів знову повернутися до зброї. Уже вранці 25 лютого вони за резервним контрактом потрапили до одного із підрозділів Нацгвардії.
«Ми відчували не лише обов’язок перед законом, але і свій моральний обов’язок. Просто не змогли б сидіти вдома, поки триває повномасштабна агресія проти нашої Батьківщини», — зазначають брати.
Хлопці завжди цікавилися історією України, читали багато досліджень, тому переконані, що наш народ нині бореться за правду та справедливість. Про це Ігор каже: «росія зараз, як і радянський союз колись, полюбляє подавати інформацію так, як їй зручно, або навіть повністю неправдиву, в чому, думаю, вже давно ніхто не сумнівається. Ніякої тобі опозиції та різних думок. Все в них чітко, згідно з пропагандисткою методичкою. Волелюбній Україні це аж ніяк не підходить, тому ми настільки різні. Ні про яке «братерство» і мови бути не може. Тому єдиний шлях зараз – це виборювати нашу Перемогу, відстоювати свою свободу і справедливість, як би важко не було. Я ніколи не вважав себе військовою людиною, але переховуватись від військкомату — не мій шлях. Важкі часи потребують відповідальних рішень».
За вдачею брати різні, що не заважає їм підтримувати одне одного, кажуть: «Набагато простіше переносити всі тяготи служби разом з людиною, з якою у тебе більшість інтересів схожі». Служба близнюків в армії має свої особливості, до яких воїни уже призвичаїлись: «Частина побратимів розрізняє нас, але не всі. Ми вже звикли реагувати однаково, як на своє ім’я, так і на ім’я брата».
«Файні хлопці. Завжди разом, дисципліновані, спокійні, виконавчі, дуже дружні між собою та добрі до оточуючих. Завжди чув тільки хороше про них. Так, це цивільні люди, яких війна вдягнула в однострій, але службу вони несуть гідно», — відзначає своїх побратимів нацгвардієць Артем.
Хоча війна і змінила життєві плани братів, ті впевнені, що із ще більшою завзятістю надолужать їх після Перемоги. Зокрема, у планах обох – створити великі та дружні родини. А поки виконують свій обов’язок, про який Данило зазначає: «Ми європейська, цивілізована та вільна країна. Наш ворог ніколи не міг це сприймати, тому ми просто зобов’язані вигнати окупантів з нашої країни, задля справедливості, кращого майбутнього наших дітей та усього суспільства».
