«Орбіт» — командир ЗУ-23-2 у зенітно-ракетному дивізіоні 17-ої окремої важкої механізованої бригади імені Костянтина Пестушка. До служби в армії працював майстром технологічної зміни на Інгулецькому комбінаті. Пішов до війська до початку повномасштабки, адже відчував, що війну не оминути.
24 лютого клятого 2022 року підрозділ «Орбіта» отримав наказ на готовність №1. Він разом з екіпажем був в зоні Операції об’єднаних сил, у районі населеного пункту Спірне. Хлопців був прикомандирували до морської піхоти. Потрібно було прикривати бійців поруч з Маріуполем. Потім супроводжувати бригаду до Київщини на ПМД. Після відновлення «Орбіт» повернувся до рідної 17-ки. Брав участь у операції на Херсонщині, а потім – у боях на Червоній Горі.
«Там ми працювали прямим наведенням по живій силі противника з відкритих позицій. Зачищали лісосмугу в якій перебував ворог на дистанції 800–1000 метрів. Зараз так уже не попрацюєш — дронів надто багато», — згадав воїн.
Згодом «Орбіту» довелося діяти під Костянтинівкою. Прикривати артилерійські підрозділи. В той момент збили 14 дронів – «орлани» та «ланцети» окупантів.
Була й курщина. Наш Герой теж був пліч-о-пліч з артилерією. Ворог активно застосовував БПЛА-камікадзе, але хлопці відбивалися. Однак, все ж було важко.
«Отримали по радіо інформацію про можливий прорив техніки ворога. Я віддав наказ екіпажу зайняти повну бойову готовність. Невдовзі по нас почали бити КАБами та артилерією. Потім у наступ пішли два БМП і танк. Суміжному розрахунку вдалося зеніткою вивести танк з ладу», — каже «Орбіт».
Після бою захисники відійшли до артилеристів. Командування передало шлях відходу. Стартував небезпечний вихід з оточення. Наші розбилися на групи. Перша відійшла без втрат. Другу накрили щільним кулеметним вогнем. Екіпаж сформував свій осередок. Понад 15 осіб були під керівництвом «Орбіта». Йшли полями, без жодних укриттів, в оточенні мін і під світлом місяця.
«Темніло рано, а в полі — ніде сховатися. Пробиралися через кукурудзу, повз «зуби дракона», під спостереженням ворожого дрона. Коли нарешті дісталися до точки збору, почули з кущів: «Стояти! Хто такі?» — на щастя, свої. Перевірили позивні й провели до місця збору для евакуації», — згадує боєць.
Але на тому випробування не закінчилися. Місце збору атакували рашисти двома бомбами. Вони впали метрів за 20. Завдяки тому, що люди знаходилися за двома стінами, втрат не було. Евакуювалися, не чекаючи світанку. Наступного дня забрали техніку.
«Перша ціль, яку я збив — «ланцет». А найжирніша — «орлан» біля Костянтинівки», — усміхається «Орбіт».
Його, як і інших, чекають вдома близькі. Проте, поки війна йде – священний обов’язок – захистити кожне життя.
Нагадаємо, раніше ми давали історію Андрія з Кривого Рогу, який вимушено перекваліфікувався у лавах 151-ої ОМБр.
