Відомий режисер родом із Кривого Рогу, Іван Уривський, поставив для Львівської національної опери виставу «Золотий обруч» Бориса Лятошинського. Ця постановка – перша з часів відновлення незалежності України, що обіцяє нове, сміливе та сучасне прочитання.
«Це не просто унікальний твір в історії української опери – це голос епохи, що звертається до нас із минулого, аби відповісти на питання сьогодення: Хто ми? За що боремося? Що залишаємо по собі у спадок?», — зазначила музикознавиця Наталя Мендюк.
Твір Бориса Лятошинського, написаний у 1930-х роках, довгі десятиліття залишався в архівах і чекав свого часу. Хоча його музична мова, глибина та драматизм завжди вражали.
У 1970-х роках опера вже бачила львівську сцену і навіть здобула високе державне визнання – Шевченківську премію. А ювілейна, сота за рахунком вистава, відбулася 1 вересня 1990 року.
І ось, через 35 років із моменту останнього показу та через 55 років з часу першої постановки, «Золотий обруч» отримав нове прочитання.
Іван Уривський – один із найяскравіших та найвідоміших театральних режисерів сучасної України. Разом зі своєю командою поставив оперу, що «говорить мовою ХХІ століття та оживає у час, коли як ніколи потрібні культурні опори».
Дії відбувається у декораціях, що нагадують студентську авдиторію. Костюми – різноманітні та вражають глядачів. Тухольська громада постає в «формі», яка нагадує студентів часів комунізму – бежеві однотонні, ніхто не виділяється з натовпу. Інша сцена – і це вже більш сучасний одяг, ніби з секондхенду – шуби, дублянки, шкірянки, сучасні боти на ногах, підбори. Загалом глядачі охарактеризували їх як «комуністів-хіпстерів». Етномотиви костюмів є лише у старійшин Тухольської громади та у чаклунки Мари, яка встигає переодягнутись і в образ із «Матриці» – у лаконічну сукню з чорними окулярами.
Особливих емоцій додає гра Уривського зі світлом. Воно додає надзвичайного драматизму, особливо під час сцени битви тухольців і татар. Зброю XIII століття режисер замінив на кульки зі жмаканого паперу.
Сам «золотий обруч» увесь час над сценою – це, знову ж таки, світло, яке єднає тухольску громаду у найскладніші часи. Обруч – це і коло на їх племінному стягу.
На відміну від класичного твору Івана Франка «Захар Беркут», який лежить в основі опери «Золотий обруч», Максим Беркут під час фінальної битви гине за рідний край. А його батько та кохана Мирослава приймають його жертву.
Найближчим часом побачити театральне дійство на власні очі можна у Львівській національній опері 4 та 5 липня. Вартість квитків стартує від 150 грн.
Нагадаємо, раніше ми писали, що у Кривому Розі показали столичну виставу «Конотопська відьма» постановкою якої теж завідував Іван Уривський.
