Як повідомила «Карпівська сільська територіальна громада», від сьогодні до своїх обов’язків приступив новий завідувач сектору з питань ветеранської політики виконавчого комітету Карпівської сільської ради — ЦАРЕНКО Ігор Юрійович з Кривого Рогу
Його життєвий шлях тісно пов’язаний із військовою справою: строкова служба у 2012 році, а вже у 2014-му – мобілізація до лав ЗСУ, бої в зоні АТО на Донбасі, оборона Дебальцевого, славнозвісний опорний пункт «Валєра» біля Санжарівки (висота 307.5), Попасна.
Спершу Ігор воював у криворізькій 17-й танковій бригаді, згодом був переведений до новоствореної 54-ї ОМБр.
У 2015 році Царенко демобілізувався, повернувся до мирного життя та влаштувався на металургійний гігант – комбінат «Криворіжсталь» («Арселор міттал»). Працював старшим агломератником.
В перші дні повномасштабного вторгнення росії, Ігор Юрійович долучився до оборони Криворіжжя, будував блокпости, забезпечував бійців амуніцією. Його бойовий досвід одразу став у пригоді. Ще як цивільний, волонтер, Ігор потрапив під танковий обстріл біля села Шестірня на межі з Херсонською областю.
У квітні 2022 року Ігор Царенко підписав контракт і став до лав 129-ї окремої бригади ТрО, формував її механізовану роту.
Царенко починав як навідник, невдовзі став командиром відділення, головним сержантом, а згодом, наприкінці 2024-го – командиром роти.
Разом із бригадою на Херсонщині пройшов бої за Ольгине, Високопілля, Архангельське, Трифонівку, брав участь в обороні Запорізького напрямку та бойових діях під Авдіївкою.
Під час Курської операції Ігор неодноразово діяв у надскладних умовах. Після одного з боїв отримав наказ узяти під командування два взводи — і повів їх пішки на позиції, звідти — далі на штурм.
Восени 2024 року, під час бойового виходу, його підрозділ потрапив під щільний вогонь. Евакуація поранених з позиції здавалася неможливою — техніку підбили FPV-дрони, навколо працювали міномети.
Але Ігор зумів вивести дев’ятьох поранених — пішки, вночі, непомітно для ворога. Довів до безпечної зони, організував стабілізацію, тримав оборону, поки не прибуло підкріплення.
За цю операцію Ігор Царенко був нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ — «Срібний хрест». Вручив нагороду особисто генерал Олександр Сирський.
У листопаді 2024 року Ігор підірвався на міні та втратив ногу. Після лікування та реабілітації повернувся у стрій — на протезі, але з тією ж рішучістю. Командував ротою, готував особовий склад, продовжував воювати.
Попереду новий етап.
Юлія ЛАПОЧКІНА,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг
