«Ми не дали їм пройти до серця України»: історія Романа «Орла» з Кривого Рогу про перший бій та захист Києва
До великої війни Роман, мав цілком мирну та перспективну професію. Навчання у Криворізькому національному університеті за спеціальністю «Збагачення корисних копалин» він поєднував із роботою технолога на Центральному ГЗК.
Проте частина розпорядилася інакше: у 2021 році його призвали на строкову службу, яка згодом стала для нього справжнім хрещенням вогнем.
Ранок 24-го лютого 2022 року Роман зустрів у навчальному центрі «Десна». Тоді він був навідником міномету. Вже за кілька годин його підрозділ висунувся на захист стратегічного напрямку – траси Київ – Житомир.
Саме оборона Києва стала тим фундаментом, на якому встояла вся країна. Роман згадує 28 лютого як день, коли ворог почував справжню лють української артилерії. Біля села Стоянка міст через річку Ірпінь підірвали, щоби зупинити наступ на столицю. О 8-й ранку розвідка доповіла: окупанти намагаються навести понтонну переправу.
«По рації передають: «Всім ВОГОНЬ, ВОГОНЬ, ВОГОНЬ!» Ми вже були наведені на міст. Зробили швидке корегування та почали працювати без зупину», — розповідає «Орел».
Того ранку підрозділ Романа випустив 80% свого боєкомплекту. Понтонний міст було знищено, техніку ворога розбито, а окупанти, одержавши відсіч, відступили. Це був момент, коли кожен вистріл міномета важив більше, ніж тонни металу — він важив свободу Києва.
Після успішної оборони трасі розпочався контрнаступ. Роман разом із побратимами дійшов до звільненої Бучі, бачив на власні очі наслідки «руського міру». Згодом він став корегувальником артилерійського вогню, продовжуючи нести варту на підступах до столиці.
У 2024 році, після звільнення в запас та короткого відпочинку вдома, Роман ухваливши свідоме рішення повернутися до лав Сил оборони.
Сьогодні він — оператор-топоедезист у реактивній батареї 17 ОВМБр. Тепер його завдання — забезпечити ювелірну точність ударів, які щодня наближають нашу перемогу.
Дома на Романа чекають мама та сестра. Саме заради їхньої безпеки та майбутнього вільної України він знову одягнув однострій.
Історія «Орла» — це уособлення стійкості, завдяки якій країна витримала найважчі перші удари.
Саме завдяки рішучості таких хлопців, як Роман, плани ворога були зруйновані ще на підступах до стратегічних центрів країни.
Вони стали тим щитом, що дозволив Україні вистояти, і сьогодні продовжують своє діло у лавах нашої бригади, впевнено крокуючи до повної перемоги.
Відділення комунікацій 17-ї окремої важкої механізованої Криворізької бригади ЗС України,
ДАЙДЖЕСТ,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг
