Починав свій трудовий шлях гірничим робітником, а на пенсію вирушив з посади начальника дільниці. Очолював профспілковий рух. Все це про Василя Рудковського, який присвятив левову частку свого буття руднику «Суха Балка». Коли почалася повномасштабна війна, він не зміг залишитися осторонь. Маючи за плечима досвід Афганської війни, пан Василь долучився до 129-ої бригади ТРО. Його історію розповіли на підприємстві.
Він – командир роти другого батальйону. Виконує з побратимами бойові задачі у районі Старомайорського. На фронті пережив чимало – воював, захищав, рятував побратимів, надавав допомогу, прощався із полеглими…
«Війна дуже нас усіх посікла. Я з грудня 2023 року на донецькому напрямку. І тут постійно щось змінюється, кожного дня треба бути уважним, спостережливим, вчитися бачити відмінності, звикати до того, що ворог наш сильний, що у нього більше техніки, що тут все серйозно, складно, важко», — говорить Василь Рудковський.
Його вдома чекають дружина Ріта, доньки Євгенія та Вікторія зі своїми сім’ями, онучок Михайлик. Куди ж без товаришів з рудника. З ними Василь Рудковський постійно на зв’язку. Вони – додаткове плече підтримки, допомоги, мотивації.
Нагадаємо, раніше ми давали історію прохідника шахти Володимира Кедьо, який з гірника перекваліфікувався у розвідника. https://one.kr.ua/news/55281
