Як повідомили Світлана ВАВІЛОВА та «Південний ГЗК», після багатьох місяців невідомості на щиті повернувся до Кривого Рогу механік дільниці управління дробильно-транспортного комплексу СІРИЙ Ігор Володимирович
Ігор Володимирович народився 25 травня 1974 року. Після строкової служби прийшов працювати на комбінат стрільцем у відділ воєнізованої охорони.
Разом із тим вступив до Криворізького технічного університету, де опанував спеціальність «Відкриті гірничі роботи».
Двадцять років тому почався його трудовий шлях в колективі югоківських дробильників: спочатку нетривалий час трудився слюсарем черговим та з ремонту устаткування, а опісля – механіком дільниці.
Лише добрі і світлі спогади залишив по собі Ігор в колективі рідного йому цеху №3 УДТК.
У травні минулого року югоківець був мобілізований до лав Збройних Сил України. Нетривале навчання змінили воєнні будні: українську землю Ігорю Володимировичу довелося захищати на донецькому напрямі.
Разом із побратимами протистояв ворогу під селищем Курдюмівка Бахмутського району. Як розповідають рідні воїна, 16 липня вони втратили з ним зв’язок, і лише 18 липня їм повідомили, що Ігор вважається зниклим безвісти.
Почалися болючі і довгі місяці пошуків, бо ж у серцях найрідніших людей жевріла надія: їхній син, батько, чоловік живий… На жаль, дива не сталося: нещодавно загибель Героя підтвердила ДНК-експертиза.
В цю гірку мить колектив Південного ГЗК поділяє горе рідних та близьких Ігоря та разом з ними схиляє голову в глибокій скорботі.
Вічна пам’ять та вічна слава захиснику, який загинув за Перемогу України!
Слава Україні!
Героям Слава!
Юлія ЛАПОЧКІНА,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг
