Як розповідає в Кривому Розі «Військова частина 3011 Національної гвардії України», в лави Нацгвардії Картина потрапив за мобілізацією
Сам родом зі Слов’янська та до Кривого Рогу переїхав десь роки три тому — із початком повномасштабного вторгнення.
Все життя гвардійця пройшло на Донбасі, в Луганській та Донецькій області. З дитинства Картина цікавився наукою, хімією, біологією, і, власне, це вплинуло на майбутній вибір — отримав фах лікаря ортопеда-травматолога.
Спочатку працював у Лисичанську, а потім — у Слов’янську. На роботі знайшов своє кохання та створив сім’ю. Чоловік говорить – після переїзду до Кривого Рогу спочатку планував працювати на спеціальністю, але потрапивши на службу знайшов себе.
«Я повністю усвідомив свою роль коли поїхав на першу ротацію. Вона розпочалася з Донбасу. Я вернувся відвойовувати свій рідний край. На той час ми були в районі Великої Новосілки. Основна задача, яку я виконував – був «коліном» евакуації. Це дуже важливо, адже від тебе залежить життя людей. Зі мною була гарна команда, злагоджена. Ми розділяли евакуацію на декілька етапів. Перший – з лінії зіткнення, від окопів. Евак відбувався на бронетранспорті, в обмежений проміжок часу. В мій перший виїзд ми вивозили хлопців, у яких було отруєння невідомою речовиною. Слава богу, всі залишилися живі та повернулися у стрій», — згадує Картина.
Окрему подяку він висловлює водіям – під час виконання завдань техніка жодного разу не підвела.
«Одним із найважливіших моментів під час виконання бойових завдань є робота санінструкторів. Вони у найскладніших умовах змогли створити та забезпечити місця для лікування особового складу, коли немає ні світла, ні газу, нічого, окрім командира над нами та Господа Бога. Наші хлопці просто титани, козаки, які зможуть «вивезти» любі складнощі», — підкреслює Картина.
На одному із напрямків, де військовому довелося виконувати завдання, Картина працював на стабпункті. Говорить — за добу могло бути до 120 поранених, яким потрібно було максимально швидко надати допомогу.
«Дуже інтенсивна робота коли йдуть активні бойові дії. Дуже важкі, страшні поранення. Я не бачив жодного кульового, усі — осколкові. На кожну людину дається обмежений час, щоб її стабілізувати. Починається процес сортування, оцінюється стан, і коли людина важка — вона потрапляє на операційний стіл та отримує висококваліфіковану медичну допомогу. В операційній я допомагав під час операцій, але основною задачею був супровід поранених від стабпункту до лікарні. Проводили по декілька годин в дорозі, підтримували стан бійців, на ходу робили переливання крові. І, звичайно, морально підтримували наших пацієнтів», — розповідає гвардієць.
«Донбас суровий. Війна це страшно. Тебе постійно хочуть вбити. І це відчуття дуже сильно виснажує. Спочатку адреналін, ганяєш, а потім наступає вигорання, це впливає на психоемоційний стан. Але дуже добре працює мотивація. Коли ти розумієш, що там знаходиться твій побратим, в тебе немає жодного виправдання, щоб не поїхати. І збираєшся, їдеш, робиш свою роботу і вона в результаті стає героїчною. Ти про це не думаєш, але кожен твій вчинок буде оцінений іншими. Додає сил те, що ми не одні у своїй боротьбі — волонтери, капелани, різні організації, вони всі намагаються допомогти. Медикаменти, інші моменти — нас намагалися забезпечити абсолютно усім. Але найголовніше — ми бачимо результат своєї роботи і коли в цивільному житті зустрічаєш того, кому ти допоміг, мотивація зростає. Різні підрозділи, різні структури, але нас об’єднала війна, ми стали ще сильнішими і я вважаю, що ми впораємося з усіма складнощами», — підкреслює чоловік.
Після закінчення війни Картина планує повернутися до цивільної медицини та займатися протезуванням — отримані уміння дадуть змогу допомогти кожній людині жити повноцінним життям.
Підготувала до публікації
Юлія ЛАПОЧКІНА,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг
