До великої війни В’ячеслав був цивільною людиною. Того місяця він не став чекати повістки, а свідомо поповнив лави 129-ї окремої важкої механізованої бригади. Спочатку брав участь у визволенні Херсонщини, а згодом – у важких боях на Харківському напрямку.
Він був тією людиною, на яку можна було покластися в найнапруженіший момент. Чоловік розумів глибину несправедливості цієї війни та боровся людей, які залишилися в тилу.
Життя захисника обірвалося 22 січня неподалік населеного пункту Графське, що на Харківщині. Йому був лише 31 рік.
Востаннє рідні й знайомі були поруч з воїном 2 лютого. Навіки спочив криворіжець у секторі почесних поховань Центрального кладовища.
Під час прощальної церемонії матері Героя передали державний прапор та нагороди сина: нагрудний знак «За заслуги перед містом» III ступеня та відзнаку «Гордість Довгинцівського району» (посмертно).
Світла пам’ять Герою, низький уклін рідним та близьким.
Нагадаємо, раніше ми писали, що обірвалося життя випускника Криворізького ліцею Олександра Гуренка.
