Війна є безжальною, у прямому сенсі цього слова. Вона може змусити нас плакати, адже серце болить за побиті обстрілами рідні міста та захисників, які залишили мирне життя, свої мрії, та пішли битися з ворогом до останнього подиху. На Соледарському напрямку 6 жовтня загинув 23-річний криворіжець Владислав Сипко.
Владислав служив у 10-ій окремій гірсько-штурмовій бригаді «Едельвейс». Його брат по зброї на псевдо «Алькапоне» каже, що Герой добре воював. Вони були знайомі більше трьох років. Перебували у лавах армії у час повномасштабного вторгнення з перших днів.
«Зарекомендував себе як гарний солдат, найкращий побратим, гідний син своєї країни. Мав позивний «Рагнар», це ще на строковій службі у нас так повелося», — говорить «Алькапоне».
Тамара Станіславівна теж прийшла на похорон. Адже Владислав Сипко разом вчився у школі з її сином. Жінка підкреслює, що оборонець запам’ятався як сонячна людина. Він завжди посміхався, ніс тільки тепло та доброту. У нього мала бути не така доля.
«У нього повинна була бути родина та діти. А він захищав нашу державу. Дуже прикро, що такі хлопці йдуть від нас. І в такому віці. Немає слів. Ми бачили його тиждень тому. Він приїздив. Спілкувався з хлопцями. Було все добре. Він казав, що дуже хотів би покохати дівчину, але зараз війна, тому не можу собі цього дозволити», — ділиться жінка.
Заступник голови Довгинцівської райради Микола Павлюк рідним Владислава передав нагрудний знак за «Заслуги перед містом 3 ступеня». А також відзнаку «Гордість Довгинцівського району».
У Владислава Сипко залишилися мама та бабуся. Шануємо подвиг військового. Вічна пам'ять та слава!
Нагадаємо, раніше у криворізькій гімназії №85 відкрили меморіальну дошку полеглому солдату Олегу Мельнику.
