Остання земна дорога, поруч з якою були найрідніші люди – родина, побратими та колеги по роботі. У Кривому Розі попрощалися з 46-річним захисником Олександром Бугримом.
Для хлопців він – Командир з великої літери. Герой завжди переживав за підлеглих, знав, що у кого на душі. Ніколи не залишав у біді, допомагав вирішувати складні питання, відстоював перед всіма негараздами. Був командиром роти вогневої підтримки 238-го батальйону 129-ої Криворізької бригади ТРО. Його по-батьківськи називали Миколайович.
«З Олександром ми служили з дня заснування роти вогневої підтримки. Він зібрав цей колектив, він його оберігав на землі. І я більш ніж впевнений, що він буде оберігати також і з неба», — каже побратим на псевдо «Лис».
Олександр раніше працював в органах правопорядку, мав досвід служби в АТО.
«Наша справа – молитися за тих, хто на нулі захищає нас. І молитися за тих, кого, на жаль, з нами вже немає. У Бога мертвих немає, у Бога всі живі», — зазначає священик, отець Вадим.
Олександра Бугрима запам’ятали як надійного, відповідального командира, товариша. Велика втрата для військової сім’ї.
«Олександр Миколайович маючи досвід, взяв на себе відповідальність і одразу став командиром роти. Він відповідально відносився до свого обов’язку, підлеглі відповідально ставилися, довіряли йому завжди. Він виконував завдання захищаючи Кривий Ріг, звільнюючи Херсонщину, захищаючи небо і людей в Нікополі, стримуючи навалу ординську під Авдієвкою, захищаючи кордон Сумщини», — розповів командир 238 батальйону 129 бригади ТРО Юрій Лукьяненко, псевдо «Берег».
Вічна пам'ять та шана за подвиги!
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що ворожий штурм обірвав життя воїна з Кривого Рогу Івана Сої.
