У Кривому Розі створена та постійно вдосконалюється інфраструктура для надання комплексної соціально-психологічної допомоги дітям з особливими освітніми потребами (ООП). На базі міських закладів та інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ) фахівці щоденно надають підтримку родинам, допомагаючи малюкам долати комунікативні, соціальні та освітні бар'єри.
Тільки протягом минулого року комплексну оцінку психолого-педагогічного розвитку в ІРЦ міста пройшли 2238 дітей. Понад половина з них — 1223 дитини — це малюки дошкільного віку (від 0 до 5 років). Статистика свідчить, що найпоширенішою категорією труднощів серед дошкільнят є функціональні (мовленнєві) труднощі: вони зафіксовані у 931 дитини.
Ці цифри не означають наявності діагнозів чи потреби у медикаментозному лікуванні у кожної дитини, проте яскраво демонструють існуючий запит на підтримку мовленнєвого розвитку. Щоб охопити ці потреби, у місті також розвивається послуга раннього втручання, яку наразі отримують понад сотня малюків, та впроваджуються масштабні міжнародні партнерства.
Проте ефективність роботи будь-якої інфраструктури починається з уважності в родині. Чому змінюється характер мовленнєвих труднощів у сучасних дітей, коли не варто відкладати візит до фахівця та як підтримати малюка у побуті — розповідає практикуюча логопединя-дефектологиня, власницею криворізької логопедичної студії «говориТИ» Іриною Білою. Вона зазначає, що за останні роки помітно змінився не лише попит на логопедичні послуги, а й ставлення батьків до розвитку дітей.
«Батьки стали значно уважніше ставитися до мовленнєвого та загального розвитку дітей і раніше звертатися по допомогу», — розповідає фахівчиня.
Водночас, за її спостереженнями, змінився і сам характер звернень. Якщо раніше більшість запитів стосувалася неправильної вимови звуків, то сьогодні дедалі частіше батьки приходять із комплексними труднощами — відсутністю або значною затримкою мовлення, труднощами з розумінням зверненого мовлення та комунікацією, а також сенсорними й поведінковими особливостями.
Мовленнєві труднощі — одна з найпоширеніших потреб у дошкільному віці
Це спостереження фахівців має і локальне підтвердження.
У 2025 році в Кривому Розі 2238 дітей віком від 0 до 18 років пройшли комплексну оцінку психолого-педагогічного розвитку в інклюзивно-ресурсних центрах та перебувають на відповідному обліку. Понад половина з них — 1223 дитини — були дошкільного віку, від 0 до 5 років.
Серед дітей дошкільного віку найпоширенішою категорією освітніх труднощів є саме функціональні (мовленнєві) труднощі — їх зафіксовано у 931 дитини. Для порівняння, навчальні труднощі мають 88 дітей, соціоадаптивні — 105, інтелектуальні — 42.
Ці цифри не означають, що кожній дитині з мовленнєвими труднощами обов’язково потрібне лікування чи що в неї є певний діагноз. Вони показують, наскільки поширеним є запит на підтримку мовленнєвого розвитку серед дошкільнят, які проходять комплексну оцінку.
Водночас у дослідженні зазначається, що за останні п’ять років фахівці спостерігають зростання кількості дітей із порушеннями розвитку. Серед можливих факторів називають наслідки пандемії COVID-19 та війни, зміни медичних критеріїв оцінювання стану здоров’я дітей, розвиток ранньої діагностики та зміни у суспільній свідомості.
Від «неправильно вимовляє звук» — до «не говорить»
За словами Ірини Білої, сьогодні батьки найчастіше приходять із запитаннями: «Дитина не говорить або говорить дуже мало», «не розуміє зверненого мовлення», «говорить окремими словами, але не складає фрази».
Батьків також непокоїть, якщо дитина не просить про бажане, не показує пальцем, не використовує мовлення для комунікації, має ехолалії або незвичайне мовлення. Окремий запит — труднощі у взаємодії: дитина не реагує на ім’я, не підтримує контакт, не цікавиться іншими дітьми.
«Тобто сьогодні логопед-дефектолог часто працює вже не тільки над звуками та правильною вимовою, а над фундаментом комунікації: контактом, наслідуванням, спільною увагою, розумінням мовлення, жестами, альтернативною комунікацією та формуванням першої функціональної мови», — пояснює фахівчиня.
Саме тому батькам важливо розуміти: мовленнєвий розвиток — це значно більше, ніж кількість слів, які вимовляє дитина.
«До логопеда ще зарано» — чи справді це так?
Одна з причин, через яку батьки відкладають консультацію, — очікування, що дитина «ще маленька» і з часом усе надолужить.
Але, за словами Ірини Білої, така позиція може призвести до втрати дорогоцінного часу.
«Якщо дитина у 2 роки не говорить — не потрібно чекати до трьох. Якщо дитина не використовує жести, не показує пальцем, не реагує на ім’я, не наслідує, не цікавиться взаємодією — це вже привід звернутися до фахівця», — наголошує вона.
Консультація може бути корисною навіть тоді, коли дитина ще зовсім не говорить. Фахівець може оцінити не лише кількість слів, а й те, як дитина комунікує загалом: чи розуміє звернене мовлення, чи використовує жести, чи наслідує дорослих, чи прагне взаємодії.
«Не існує поняття “занадто рано”, якщо є питання до розвитку дитини».
Це особливо важливо з огляду на значення перших років життя. Саме в ранньому віці мозок дитини має найвищу пластичність та потенціал до адаптації й втручання. За даними міжнародних досліджень, у перші роки життя затримки розвитку або ризики їх виникнення виявляють у 8,4–13% дітей.
Для Криворізької громади це означає, що потенційно від 840 до 1300 дітей віком до 4 років можуть мати затримку розвитку або ризик її виникнення. Водночас послугу раннього втручання, за даними дослідження, отримують 117 дітей — близько 9–14% від оціночної кількості тих, хто може її потребувати.
Це ще раз підкреслює важливість не лише доступу до фахівців, а й знань батьків про розвиток дитини та ознаки, на які варто звертати увагу.
Що батьки можуть зробити вже сьогодні?
За словами Ірини Білої, підтримувати мовленнєвий розвиток дитини можна не лише під час спеціальних занять.
«Не чекайте, поки дитина “заговорить сама”. Створюйте комунікацію щодня».
Для цього не потрібні складні методики чи спеціальні заняття протягом кількох годин на день. Розмовляйте з дитиною під час звичайних справ — коли їсте, купаєтеся, граєтеся чи одягаєтеся. Коментуйте те, що відбувається, повторюйте прості слова, використовуйте жести, предмети та картинки.
І головне — не робіть усе замість дитини. Давайте їй можливість попросити, показати, обрати, повторити, наслідувати, відповісти.
«Якщо ви відчуваєте, що розвиток дитини відрізняється від розвитку однолітків — не чекайте. Консультація фахівця не означає, що дитині обов’язково поставлять якийсь діагноз. Це означає, що ви вчасно перевірите, як саме розвивається дитина і яка допомога їй потрібна», — наголошує логопедка.
«Дивись, як я можу»: говорити про розвиток дитини зрозуміло для батьків
Саме на те, щоб батьки краще розуміли особливості розвитку своїх дітей і знали, на що звертати увагу, Проєкт КРИЦЯ: Підтримка відновлення Криворізького району” за підтримки Люксембургу та у партнерстві з міською владою реалізує інформаційну кампанію «Дивись, як я можу».
Експерти проєкту розробили однойменний путівник розвитку дитини “Дивись, як я можу”, який отримують породіллі у пологових Кривого Рогу, а також онлайн інструменти моніторингу розвитку дитини. У 2026 році у межах проєкту КРИЦЯ готують нову хвилю інформаційної кампанії, спрямовану на привернення уваги батьків на важливість розвитку мовленнєвих навичок у дітей.
“Мовлення — це не лише слова. Це можливість дитини бути почутою, попросити про допомогу, висловити свої бажання та емоції, взаємодіяти з іншими й бути частиною світу навколо себе. Іноді найкращий момент звернути увагу на мовленнєвий розвиток — не тоді, коли проблема вже стала очевидною, а трохи раніше” – наголошує логопединя Ірина Біла.
