Місто із сумом проводжає в останню путь своїх загиблих воїнів. 23 травня Кривий Ріг простився із Павлом Павелком, що поклав своє життя за волю і свободу нашої держави, за щасливе мирне майбутнє кожного українця. Віддати останню шану полеглому захисникові прийшли рідні й близькі йому люди, друзі та знайомі.
Павло не мав досвіду строкової служби та до повномасштабного вторгнення працював на НкГЗК електрогазозварювальником. Як зазначають його близькі та знайомі – був він високопрофесійним майстром своєї справи.
До лав захисників приєднався цьогоріч, 17 лютого, за мобілізацією.
«Хороший в мене був онук. Золотий, — згадує бабуся Павла Надія Іллівна. – До цього він не служив в армії. Після мобілізації декілька місяців навчався, та після вже потрапив на нуль. Пам’ятаю, як подзвонив мені 13 травня і сказав, що йдемо на штурм. Це була наша остання розмова».
Служив Павло Павелко навідником механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти. Останнім часом виконував бойові завдання на Донеччині де і загинув 14 травня біля населеного пункту Оріхово-Василівка.
«Гарна людина, та друг. Завжди у нас було взаєморозуміння, товаришували без скандалів та сварок», — під час прощання сказав друг дитинства загиблого Василь. Також чоловік розповів, що незадовго до загибелі вони переписувались. З фронту Павло завжди надсилав сухі та короткі повідомлення. Та головне, що запам’ятав Василь, що друг писав, як боїться смерті та втратити свою родину.
На жаль, родина та Батьківщина втратила свого захисника. Вдома Павла не дочекалась дружина та маленький син. Вічна пам’ять герою.
