23-го червня 2025 року на 99-му році життя зупинилося серце видатної землячки, героїні-фронтовички, бойової медсестри, визволительки Кривого Рогу — ПОГОРІЛОВОЇ Валентини Іванівни
Управління преси та внутрішньої політики виконкому Криворізької міськради
Валентина Іванівна народилася 15 січня 1927 року в селі Студенок Ізюмського району Харківської області. Справою життя обрала медицину, якій присвятила понад 51 рік життя.
Під час Другої світової війни, із серпня 1943 року, зовсім юна 16-річна Валентина служила фронтовою операційною медичною сестрою, працювала в хірургічному шпиталі, рятувала поранених бійців, виносила їх на собі з-під обстрілів та допомагала оперувати в складних польових умовах.
Пройшла нелегкими фронтовими дорогами та запеклими боями на території України, Молдови, Югославії, Угорщини. У 1945 році в боях за озеро Балатон дістала поранення, що призвело до інвалідності.
Після війни Валентина Іванівна залишилася відданою обраній благородній справі, 30 років працювала в Криворізькому тубдиспансері медсестрою, ростила дітей і онуків.
За участь у бойових діях Валентина Погорілова була відзначена державними нагородами, є кавалером відзнаки виконкому Криворізької міської ради – нагрудного знаку «За заслуги перед містом». У 2022 році відзначена Медаллю «Почесний ветеран».
Такі люди як Валентина Іванівна Погорілова назавжди будуть для нас незаперечним прикладом й ввійдуть в історію міста.
Висловлюємо глибоке щире співчуття рідним, близьким і всім, хто знав Валентину Іванівну.
Світла пам’ять про неї навічно залишиться в наших серцях.
Покровський район місто Кривий Ріг
Покровська районна в місті рада, її виконавчий комітет, районна організація ветеранів та громада Покровського району глибоко сумують з приводу смерті Погорілової Валентини Іванівни.
Перестало битися серце останньої визволительки Кривого Рогу, чесної, мудрої та добропорядної людини…
Погорілова Валентина Іванівна народилася 15 січня 1927 року в селі Стуленок, Ізюмського району, Харківської області.
У 1943 році Валентина Іванівна закінчила восьмирічну школу, потім курси санітарних інструкторів і з серпня місяця служила фронтовою операційною медсестрою у військовому шпиталі на 3-му Українському фронті.
Брала участь у боях за Україну, Молдову, Югославію, Угорщину, приймала участь у боях за визволення міста Кривого Рогу. Війну закінчила у 1945 році в Угорщині, у військовому званні підполковника медичної служби.
У 1949 році Валентина Іванівна з чоловіком і донькою переїхала до Кривого Рогу, працювала медсестрою у поліклініці міської лікарні №2 заводу «Криворіжсталь».
З 1962 року — медичною сестрою в тубдиспансері №4. Вийшла на пенсію у 1982 році, але продовжувала працювати у тубдиспансері до 1993 року.
Понад 50 років свого життя Валентина Іванівна присвятила медичній справі і кожного дня несла людям надію та підтримку.
Нагороджена орденом «Вітчизняної війни» ІІ ступеня, орденом «Знак Пошани», орденом «Червоної Зірки», орденом «За мужність» та чисельними медалями, є кавалером відзнаки виконкому Криворізької міської ради — Нагрудного знака «За заслуги перед містом».
Юлія ЛАПОЧКІНА,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг
