Зі сльозами на очах та щемом у серці криворіжці живим коридором проводжали старшого розвідника розвідувального батальйону Андрія Єрофеєва. 26 річний воїн виконував бойові завдання на Донеччині, а поліг в населеному пункті Іванівське неподалік Бахмута. У мирному житті працював на СТО. Вдома на нього чекала родина.
Андрій Єрофеєв провчився у 46 школі до 9-го класу. Після випуску пішов до електромеханічного коледжу. Створив родину, будував плани на майбутнє.
З дитинства з Андрієм дружила сусідка Ксенія. «Він був дуже доброю, чуйною людиною. На початку жовтня ми бачилися. «Привіт – привіт. Як справи?». Він поспішав, я поспішала. Тепер, коли його не стало в голові багато думок: треба було сісти кави випити, поговорити, дізнатися як у нього справи. Дуже шкода, що так вийшло. Я як дізналася, що його не стало, дуже засмутилася. У нас в дитинстві було дитяче кохання», – розповіла дівчина.
Своїми спогадами про героя поділилася і класна керівниця, що працювала з ним з 8 по 9-й клас, Людмила Павлиш: «Андрійко прийшов до 46 школи навчатися енергійним, веселим і ми його пам’ятаємо, як дуже доброго футболіста. Пішов у коледж навчатися, але приходив до школи, відвідував, вітав. Завжди був добрий, чуйний товариський, вихований, розумний хлопчик. Ми його таким запам’ятаємо на все життя».
Додала декілька слів Ірина Назаревич, класна керівниця з 5 по 8 клас.
«Це така дитина була усміхнена, добросердечна, він був справжній борець за справедливість. За 4 роки він ніколи і нікого не образив. Завжди був на захисті слабшого. Він був дуже відповідальною людиною. Якщо я дала доручення то була 100% впевнена – воно буде виконане», – сказала вона.
Втілити заплановане в життя 26-річному чоловікові не дало повномасштабне вторгнення. Андрій залишив родину і роботу в автосервісі та приєднався до оборонців рідної землі. У ході служби став старшим розвідником розвідувального батальйону А0501. Його життя обірвалося 23 січня в населеному пункті Іванівське Бахмутського району.
Прощання з Героєм відбулося 30 січня. До місця майбутнього спочинку його проводжав живий коридор містян. У воїна залишилася дружина і маленька донечка. За мужність та героїзм воїна посмертно нагородили відзнакою Криворізької міської ради «За заслуги перед містом» ІІІ ступеню.
Вічна пам’ять та шана!
Раніше ми писали, що у Кривому Розі провели у вічність командира взводу Івана Тіхонюка.
