Як розповідає в Кривому Розі «Державний гірничорятувальний загін ДСНС України», Дмитро ДУБ – гірничорятувальник, командир відділення Державного воєнізованого гірничорятувального загону ДСНС України
Він вважає, що його професія — це покликання для справжніх і сильних людей.
І його історія доводить, що це саме так.
Свій шлях Дмитро починав, як і багато інших хлопців після школи: без чіткого плану, просто шукаючи, куди податися. «Хотілося гуляти та розважатися», — усміхається він.
Так і потрапив до гірничо-електромеханічного коледжу, навіть не уявляючи, що це стане відправною точкою для його життєвої місії.
Після коледжу доля привела його до гірничорятувального загону.
Він згадує: «Коли ми виїжджали на підприємства, я на власні очі побачив ці гігантські цехи, величезні самоскиди. І тут командир мого відділення сказав: «Уяви собі, Дмитре, ми — такі маленькі люди проти всього цього, але ми великі всередині, бо рятуємо людей у цих гігантських цехах». Вже тоді, хоча я ще нікого не врятував, моє серце наповнилося гордістю за себе. А потім ця робота стала мені рідною».
Кожен виклик — це випробування. Дмитро пам’ятає їх усі, але один запам’ятався найбільше.
«У шахті хлопець травмувався під час бурильних робіт, і нашій команді довелося транспортувати його на ношах: спочатку 50 метрів вертикальними сходами, а потім — 2 кілометри до ствола шахти. Лише уявіть цю титанічну працю, коли на кону — людське життя».
А коли Дмитро знімає форму, він стає просто людиною, яка любить музику.
Грає на гітарі, створює власні композиції.
А ще, як і належить справжньому рятувальнику, цінує сімейний відпочинок на природі та біля річки, де можна відновити сили й насолодитися спокоєм.
ДАЙДЖЕСТ,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг
