Як повідомила в Кривому Розі «Військова частина 3011 Національної гвардії України», нацгвардієць Іван розповів про бої на Куп’янському напрямку: Тільки зайшли на позиції, одразу був контакт, ми відбили три атаки, поклали більше 50-ти окупантів
«Противник знаходився від нас у півсотні метрів. Стабільно, кожні п’ять хвилин по нас працював ворожий СПГ. Плюс FPV – це взагалі як «добрий день», постійні скиди, дрони-камікадзе. Через безперервні обстріли та кам’янистий ґрунт облаштовувати позиції було важко, але ми робили це по можливості. По прибуттю на позиції я, як старший групи, миттєво поставив задачі на локаціях: хто за кулемет, хто спостерігачем, хто зв’язковий, по рації тримати зв’язок між позиціями. Я за кулемет пішов, мені подобається важка зброя», — згадує боєць.
У перший день виходу на позиції групи Івана ворог здійснив три атаки, які було успішно відбито — знищено понад 50 окупантів. На третій день пішла в наступ важка техніка противника – танки та БМП:
«Вони намагались прорвати лінію оборони, але по ним добре відпрацювали наша артилерія, «вертушки» та дрони. З півсотні одиниць їхньої техніки нашими силами спалено три десятки, решта розвернулися та втікли».
Під час дронової атаки Івана та його кума було поранено: «З моїм кумом ми, цивільні робітники, разом прийшли добровольцями до військкомату з початку повномасштабної війни, керуючись патріотичним покликом. Разом опинилися на полі бою, у найжорстокіших обставинах. Між нами була відстань у три метри, коли прилетіло кілька FPV-шок. Кум був важкий 300, я ж отримав осколкові поранення кінцівок та тулубу. Нас евакуювали. Я пройшов лікування, а кум лікується по цей час».
Незважаючи на жорсткий досвід та поранення, мета бійця залишилась непохитною:
«Мій курс не змінився: ворога треба знищувати».
Юлія ЛАПОЧКІНА,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг