Як повідомляє «Військова частина 3011 Національної гвардії України», заслуговує уваги історія криворізького нацгвардійця Льохи з пекельного Покровського напрямку, який тримався до останнього пострілу
З перших днів повномасштабного вторгнення він тримає зброю у руках і щодня ризикує життям на передовій.
Нацгвардієць із Кривого Рогу на псевдо Льоха — головний сержант взводу — воює на Покровському напрямку, де не вщухають жорсткі бої.
Про нищівні штурми росіян, полонених загарбників і незламну мотивацію продовжувати боротьбу — в його історії.
— Буду воювати доти, доки зможу тримати зброю, — впевнено каже Льоха, військовий із Кривого Рогу, який від початку великої війни став до лав оборонців України.
Його бойовий шлях — це постійні виклики, важкі бої та втрати, але водночас і перемоги.
Нині він служить головним сержантом взводу 21-ї окремої бригади Нацгвардії та разом зі своїм підрозділом боронить Покровський напрямок — один із найгарячіших на мапі війни.
— У квітні на нашому напрямку пішов потужний штурм — до двохсот одиниць техніки. Одна з машин прорвалася майже впритул, але ми її знищили, — згадує Льоха.
На війні бувають і незвичні зустрічі.
Якось суміжний підрозділ привів до них полоненого росіянина — єдиного вцілілого з його групи.
«Йому пообіцяли, що зараз він побачить справжніх «нациків», — з іронією розповідає військовий.
Попри втому, небезпеку й шалений натиск противника, мотивація Льохи незмінна — нищити ворога доти, доки зможе тримати у руках зброю.
Юлія ЛАПОЧКІНА,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг
