17 квітня у рідному Кривому Розі знайшов останнє місце спочинку самовідданий захисник Євген Гуцало. Чоловік любив батьківщину, тому став на її захист у 2015 році. З початком повномасштабного вторгнення — знову повернувся у стрій та боронив східні рубежі.
Євген Гуцало завжди цікавився спортом, навіть отримав відповідну освіту і викладав у Криворізькому професійному гірничо-технологічному ліцеї. З часом він вирішив змінити фах і став шахтарем. Працював спочатку на «Кривбасруді», а потім на «АрселорМіттал Кривий Ріг».
«Нам дуже важко. Ми вірили родиною, що він куленепробивний. Ми хотіли вірити в це, але це не так. Він завжди Юлю заспокоював, казав: «Юля, в мене не стріляють, в мене все добре». Якби важко не було, ми дуже ним пишаємося. Але криворіжці повинні пам'ятати, що кожен день на цьому кладовищі ховають наших хлопців. І не тільки на цьому, а по всій країні. Тому пам'ятайте його як доброго, чесного, відважного, мужнього чоловіка», — розповіла Каріна Ганжа, родичка загиблого.
Євген поповнив лави 13-ї бригади оперативного призначення НГУ «Хартія», адже хотів випалювати ворогів на передовій. Разом з побратимами тримав позиції поблизу Серебрянського лісу.
Його життя обірвалося вночі 14 квітня, через «скид» від дрона окупантів. Двоє поранених побратимів несли Євгена в укриття, біля бліндажа їх наздогнав другий безпілотник. Хлопцям вдалося вижити, а наш оборонець отримав несумісні з життям поранення.
«Він взагалі добрий чоловік, спокійний. До будь-якого питання, поставленої задачі він підходив серйозно. Він розумів на що йде, що робить. Тому завжди виконував задачі, робив те, що треба», — розповів про те, яким був на фронті полеглий Герой.
Прощалися із захисником на Центральному кладовищі. Віддавали останню шану оборонцеві також студенти, яких, свого часу, навчав чоловік.
У воїна залишилась дружина, мама і донька.
Вічна пам'ять та низький уклін полеглому!
Раніше ми писали, що у вічність провели криворіжця Ігоря Мельника.