Оператор дрону Ярослав на псевдо «Лайт» у мирному житті працював режисером монтажу на «Першому міському» та оператором-монтажером в ФК «Кривбас». Нині захищає Україну у складі підрозділу 129 бригади ТрО «Регбісти». Перед початком Херсонського контрнаступу «Лайт» під шквальним обстрілом танків, реактивної артилерії та навіть заборонених фосфорних снарядів здобував інформацію завдяки якій і почалося звільнення Херсонщини. Свою історію воїн розповів Instagram-проєкту «episodes_of_war».
Коли наступ на позиції окупантів в районі так званого «Кавуна» тільки планувався, конче необхідно було провести дорозвідку, аби детально спланувати подальші дії. Розвідники та оператори дронів 60 окремої механізованої Інгулецької бригада, яка й повинна була відкинути ворога назад, були в більшості поранені та тимчасово небоєздатні. Виконувати надважливе завдання було фактично нікому.
Саме тому до складу бригади прикомандували підрозділ «Лайта». Прибувши на передові позиції, він з побратимами запитав, чи є ще позиції наших далі. На що отримали відповідь: «Далі — сіра зона. Там повинні бути позиції нашої розвідки, але чи є вони там насправді – ніхто точно не знає».
Робити нічого. Попри великий ризик Ярослав із побратимами вирушили на завдання. Із наших там нікого не знайшли, але літати та виконувати місію було потрібно. Перший політ дрона виявився доволі спокійним.
Але спокій тривав не довго – через певний час окупанти їх помітили. Спочатку по хлопцям почав працювати танк. Пізніше, коли росіяни врешті зметикували, що перед ними пілоти дронів – вирішили не жаліти снарядів. У хід пішла РСЗО «Град». «А вишенькою на торті стали запалювальні снаряди, і фосфор», — як відзначив сам «Лайт».
Під шквальним вогнем підрозділу криворіжців довелося відсунутися від посадки, в якій їх помітили. Випадково вони натрапили на окопи, як виявилося – покинуті російські. Стали працювати прямо із них, хоча весь цей час по ним паралельно працювали і «Гради», і фосфорні заряди.
Тим не менш, поставлене завдання «Лайт» виконав: флеш-карта із зібраною інформацією опинилася в руках командира бригади, чому той був невимовно радий. Уже наступного дня розпочався наш наступ. Завдяки добутій Ярославом з побратимами інформації, він пройшов доволі успішно: хлопці заходили уже розвіданим шляхом. Завдяки цьому ворога відкинули, а «Кавун» став символом для усієї України.
Сам «Лайт» продовжує нести службу у складі підрозділу «Регбісти». Каже: «Для пришвидшення перемоги суспільству потрібно включатися в процес навколовоєнний, волонтерський та соціальний. Потрібно бути чесним: людям в тилу активно допомагати фронту, а тих, хто ставиться до війни нейтрально – взагалі виключити із суспільного процесу. Вони більше заважають, ніж є з них користь. У самій армії треба змінювати «совкових» командирів на молодих досвідчених сержантів, які служать ще із 2014 року». Після перемоги Ярослав планує разом із сім’єю полетіти відпочивати, а потім зробити те ж саме разом із підрозділом.
