Олександр мав бойовий досвід ще з сасів АТО. Тож, дізнавшись про початок повномасштабного вторгнення, повернувся з Угорщини , де був на заробітках, і підписав контракт з ЗСУ.
Воював у штурмовій бригаді. Як, з'ясувалось, останній бій прийняв у вересні 2022 року на Харківщині. Виконуючи завдання в Балаклійському районі біля селища Байрак, потрапив під артилерійський обстріл.
Після цього родина втратила з ним зв'язок, доля бійця тривалий час була невідома. Рідні сподівались на краще, однак днями отримали трагічну звістку.
Олександр мріяв про щасливе життя в незалежній Україні, захоплюваася спортом, вів здоровий спосіб життя. Тосу не замислюючитїсь вставтна захист своїх мрій. Їх обірвали російські окупанти.
У Олександра залишилися дві сестри і батько, мати не дочекалась звістки про сина — її не стало півроку тому.
Щирі співчуття рідпим і близьким Олександра. Вічна слава Герою!
