Замість голки та ниток – газові пальники й контрольно-вимірювальні прилади. Забезпечувати теплом ціле місто, керувати потужними водогрійними котлами та стежити за складним обладнанням – робота, яку традиційно вважають чоловічою.
Але Валентина Катаніченко понад 40 років працює оператором районної котельні №4, і жодного разу не пошкодувала про зміну професії.
Нагадаємо, що на сьогоднішній день з поміж 1145 співробітників Криворізької теплоцентралі жінки становлять більшу частину, а саме — 641. Це досвідчена, талановита і цілеспрямована частина великої родини підприємства.
У 1982 році Валентина Миколаївна вирішила залишити роботу кравчині й освоїти нову сферу – теплопостачання. Починала помічником оператора, вчилася безпосередньо на виробництві. Своїми головними наставниками вона називає Івана Антоновича Токаря та Поліну Степанівну Бабенко, які передали їй безцінні знання й досвід.
З 1990 року Валентина Катаніченко – оператор V групи, а з 2000-го працює в одній зміні з донькою Наталією Плітченко, яка теж обрала професію оператора котельні.
Читайте також: як криворізькі жінки керують процесами на теплоцентралі
«Разом з колегами ми обслуговуємо водогрійні котли, запускаємо їх, слідкуємо за показниками приладів, усуваємо несправності та беремо участь у ремонтах», – розповідає Валентина Миколаївна.
Фото АТ «Криворізька теплоцентраль»
Попри складну й відповідальну роботу, жінка знаходить час на відпочинок. Вдома на неї чекають дві собаки, два коти й папуга. А ще вона захоплюється садівництвом і вирощує гліцинії та троянди.
«Я ні на хвилину не шкодую про свій вибір. Бути частиною команди, що дарує тепло рідному місту – це справжня гордість», – ділиться Валентина Катаніченко.
Раніше ми писали: «Швачки» по металу або як зварниці з комбінатів Метінвесту у Кривому Розі працюють нарівні з чоловіками. Фахівчині витримують конкуренцію з колегами-чоловіками по швидкості та якості робіт, не зважаючи на свою жіночу стать.
