У Кривому Розі рідні, знайомі, близькі, стоячи на колінах провели останньою земною дорогою 24-річного Олега Яцишина. Він був одним з тих титанів, які вели безпрецедентну важку операцію з оборони Маріуполя від кровожерливих окупантів.
Мама Героя каже, що він відбув на ротацію. Вже 8 лютого 2022 року знаходився у місті-фортеці. Повномасштабну війну зустрів на позиціях, де пробув з побратимами майже до кінця березня. Потім хлопці зрозуміли, що є загроза оточення. А, отже, слід міняти дислокацію. Так і дісталися «Азовсталі».
«Вони ніч перепливали залив. Разом з пораненими, на плотах. Вже в процесі боїв на самому заводі він отримав важке поранення. Його мали евакуювати гелікоптером. Це була остання 7 місія, яка була 5 квітня. Один з гелікоптерів не зміг долетіти. Згодом, через рік я дізналася, що мій син був у тому гелікоптері. І об’єднавшись з іншими родинами ми змогли знайти локацію, де впав гелікоптер. Змогли знайти локацію, де знаходилася могила. І ми змогли добитися повернення тіл наших хлопців. У травні їх повернули. Потім йшли експертизи», — розповідає жінка, яка залишилася без рідної душі, опори та надії.
Боєць військової частини 3011 НГУ пліч-о-пліч відбивав атаки з наймужнішими учасниками гарнізону Маріуполя. У Олега залишилися ще маленька донька і дружина.
«Наші Герої, і Олег з ними, прийняли на себе бій з ордою содомітів, які прийшли на нашу землю. І захистили нас з вами. Неоціненною ціною – власним життям. Я знаю і впевнений, що їхні душі біля Бога. Світла та вічна пам'ять», — зазначив отець Артемій, капелан в/ч 3011.
Олег Яцишин посмертно нагороджений нагрудним знаком «За заслуги перед містом». Вклюняємося за подвиги.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що на Донбасі загинув працівник «АрселорМіттал Кривий Ріг», стрілець Іван Гребенюк.
