12 вересня на Харківському напрямку фронту, у районі населеного пункту Гоптівка, загинув криворізький воїн Руслан Моренко. Він добровільно пішов в армію і став командиром міномета 1-мінометного взводу-мінометної батареї військової частини А7290.
Рідній брат Олег, розповідає, що його близька людина казала, що все добре. Руслан Моренко не хотів, аби рідні переживали. Він мав плани. Мріяв побудувати родину. Повинен був розписатися з дівчиною. Йому мали дати відпустку. Народження нової сім’ї планувалося у грудні. Але не судилося…
«Він коли приїжджав і ми балакали, казав не турбуватися, що все буде добре. Казав, що «Ми мінометники, ми прикриваємо наших сталевих хлопців, нашу піхоту. Їм найважче. Ми їх прикриваємо». Він завжди казав, що піхота має жити. Навіть коли він приїжджав у відпустку, досить сильно піклувався про побратимів. Дзвонив їм, питав про все. Більше переживав за інших, ніж за себе», — каже Олег.
За мирного часу Руслан Моренко здобув спеціальність інженера-механіка повітряних суден. Сам пішов на війну. Добровільно. У нього залишилися 12-річна донька, мама, батько, брат, дівчина. Оборонець має відзнаку «За службу державі» та орден «За мужність» ІІ ступеню. Армійського досвіду у Руслана раніше не було.
«Він з побратимами мав йти до позицій, прикривати піхоту. Виставитися на позиції мінометним розрахунком. Не добігли кілометр. Окупанти почали обстріл», — коментує брат Олег.
Вічна пам'ять Герою! Вклоняємося за подвиги!
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що у Кривому Розі поховали воїна Андрія Хаустова. https://one.kr.ua/news/55110
