Кожна успішна компанія вельми зацікавлена в ефективній та безаварійній роботі. При цьому керування крановим вантажопідіймальним обладнанням грає чималу роль. Завдяки розробці нових технологічних рішень, на вітчизняних підприємствах дедалі ширше стали впроваджуватися нові варіанти управління кранової технікою.
Зокрема, останніми роками традиційний спосіб керування з кабіни поступово змінюється на дистанційне радіокерування кранами з підлоги. Така модернізація кранового обладнання забезпечує:
- простоту та неабияку зручність контролю оператора над краном;
- найкращий огляд усього робочого простору, у тому числі і переміщуваних вантажів;
- підвищену безпеку оператора та працюючих поблизу співробітників;
- мінімізацію виникнення аварійних ситуацій та випадків пошкодження майна (вантажів, самого крана та іншого обладнання, що знаходяться поруч);
- значну економію коштів при проведенні потрібних вантажно-розвантажувальних робіт за рахунок скорочення персоналу та значного зменшення витрати електроенергії.
Завдяки беззаперечним перевагам дистанційного керування кранами по радіоканалу, такий спосіб маніпулювання вантажами став дедалі частіше застосовуватися багатьма експлуатантами вантажопідіймальної кранової техніки. Варто зазначити, що метод радіоуправління досить універсальний і може застосовуватись для різних типів кранів, зокрема:
- мостових;
- козлових;
- консольних:
- кран-балок.
Пульти в сучасних системах радіокерування кранами бувають кнопковими та джойстиковими. Кнопкове радіоуправління є найпоширенішим. Для здійснення маніпуляцій краном оператор використовує кнопки, налаштовані керувати необхідними крановими механізмами. Як правило, всі моделі кнопкових пультів розраховані на роботу з одно- та двошвидкісними приводами кранових механізмів. Джойстикове радіокерування використовується рідше, переважно для роботи з механізмами, які мають більше двох швидкостей і обладнані перетворювачами частоти.
Інші переваги дистанційного радіокерування з підлоги:
- можливість перебування оператора крана у будь-якому місці робочого майданчика (звичайно ж, у межах дії радіопульта – зазвичай це 50-150 метрів);
- можливість виконання оператором обов’язків стропальника;
- підвищена точність позиціонування вантажів;
- скорочення простоїв та холостого пробігу крана;
- можливість одночасного керування кількома кранами (крановими механізмами).
Якщо порівнювати пропозиції різних українських спеціалізованих профільних компаній, які мають відповідні ліцензії та дозволи на право виконувати роботи з переобладнання кранів на дистанційне радіоуправління, можна зробити висновок, що найкращі умови для замовників пропонує Київський завод підіймально-транспортного обладнання.
Уточнити всі подробиці щодо переведення кранів на радіокерування можна на веб-сайті КЗПТО. Посилання — тут.
