Безжальна повномасштабна війна забирає в України найкращих синів. 24 липня обірвалося життя криворізького захисника Андрія Коломійчука. Він був стрільцем у 2 батальйоні 15 слов’янського полку військової частини НГУ 3035. Сьогодні з ним попрощалися у Кривому Розі.
Військовий боронив українську землю у поблизу Кремінної на Луганщині. Був мужнім та відважним, нічого не боявся. 24 липня після виконання бойового завдання отримав серйозне поранення ноги. Окупанти вели артилерійський вогонь. Належну допомогу воїну надали одразу, але не встигли евакуювати. Артерію зачепило надто сильно.
«Він кожного разу проявляв героїзм. Не було жодного разу, коли він щось не виконував, або відмовлявся. Може, якщо навіть і боявся, та не показував цього до останнього», — каже побратим Валентин.
Батько Андрія, пан Олександр, зазначає, що його син мав військовий досвід завдяки строковій службі. До війни дуже любив спорт і гарне кіно. Був зразковим сім’янином. Постійно шукав способи для того, аби забезпечити родину усім необхідним.
«Він виборював волю для захисту свої дітей, жінки та всіх українців. Він був веселий, ввічливий, дуже добрий хлопець був. Пішов на службу зі словами «Якщо не я, то хто?», — розповів пан Олександр.
У Андрія Коломійчука залишилися батьки, дружина та двоє синів – 3 і 5 років. Вічна пам'ять Герою!
