Як повідомляє в Кривому Розі «Військова частина 3011 Національної гвардії України», штаб-сержант Людмила Усенко та солдат Павло Пророков загинули під час виконання бойових завдань після початку повномасштабного вторгнення рф
Людмила Усенко проходила службу на посаді старшого спеціаліста вузла зв’язку у 21-їй окремій бригаді Національної гвардії України. Народилася на Київщині. З 1993-го року перебувала на військовій службі, де і познайомилася зі своїм чоловіком, теж військовим. Подружжя переїхало до Кривого Рогу, де у них народилася донька Олена.
Повномасштабне вторгнення застало штаб-сержанта Людмилу Усенко на черговій ротації в Маріуполі.
8 травня 2022-го Людмила востаннє зателефонувала доньці. Потім зв’язку не було. Донька розшукувала матір майже рік. І лише в березні 2023 року Олені повідомили, що її мати загинула. Людмила перебувала у бункері на комбінаті «Азовсталь», у який влучила ворожа авіабомба. У неї залишилися старенька мама, донька і онук, якого вона так і не побачила.
Нацгвардієць Павло Пророков з позивним Балу народився та виріс на Кропивниччині. Після закінчення школи здобув освіту агронома та працював менеджером на одному з місцевих підприємств.
В лютому 2023 року був призваний за мобілізацією до лав 21-ї окремої бригади Національної гвардії України та проходив службу у резервній роті стрілецького батальйону. 1 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Урожайне, що на Донеччині, загинув внаслідок танкового обстрілу.
Авторка портретів Людмили та Павла Олена Білозерська – відома українська журналістка, блогерка, громадська діячка, яка стала на захист країни з початку російсько-української війни у 2014-му році. Професійна журналістка та військова, вона має ще й художній талант, який реалізовує у пам’ятній справі – жінка створює портрети полеглих Героїв та Героїнь гелевою ручкою.
Портери Людмили Усенко та Павла Пророкова увійшли в альбом «Українські Герої, полеглі на війні». У такий спосіб художниця увіковічнює на полотні пам’ять про людей, які були вірні присязі до останнього подиху.
«Я ніколи не вчилася малювати, але якісь здібності до цього маю – добре малювали батько і дід. У середині 2000-х зробила кілька графічних портретів своїх знайомих, а також відомих людей і закинула справу на 20 років. Минулої осені захворіла і пропустила важливі військові навчання. Тоді з’явився час, я й почала малювати знову. Перші портрети були значно гірші за якістю, ніж ті, що роблю зараз – набила руку в процесі. Спочатку намалювала портрети Валерія Залужного і Кирила Буданова, а потім відомих полеглих Героїв – таких, як Мацієвський і Да Вінчі. Після них – двох полеглих дівчат… І втягнулася, стала робити ще портрети і писати біографії Героїв, щоб люди їх знали і пам’ятали про них. Жінок-військових, що загинули за Україну, планую намалювати абсолютно всіх. Щодо чоловіків це, на жаль, неможливо», — говорить Олена.
Бійчиня-художниця малює портрети Героїв як на прохання їх рідних, так і за власним потягом. Усі роботи планує включити в майбутню книгу-альбом. Виставка графічних робіт Олени Білозерської вже побувала у Німеччині під час Днів Української культури у місті Регенсбург. Також заплановано виставки у Франції та обласних центрах України, на яких відвідувачі віддадуть данину пам’яті полеглим воїнам.
«Ми, нацгвардійці, дуже дякуємо Олені за велику справу, яку вона робить і для нас, і для майбутніх поколінь українців: зберігає пам’ять про наших героїв та героїнь, які пішли у вічність, захищаючи свою країну. На портретах закарбовані жінки та чоловіки, яких називають цвітом нації. Тому що захист Батьківщини для них був вищим за своє власне життя, боротьба зі злом важливіша за інші життєві цілі. Доки живе пам’ять, вони живі», — говорить військовослужбовиця Національної гвардії України Оксана.
Вічна пам’ять і вічна слава захисникам та захисницям України, які віддали своє життя за свободу та незалежність нашої Батьківщини!
Юлія ЛАПОЧКІНА,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг
