Щонеділі, акція збирає тих, хто не змирився з розлукою. Цього разу на кільце 95-го кварталу вийшло близько півтори сотні людей. Вони тримають у руках плакати, стяги світлини й стають голосами своїх рідних – захисників, які потрапили в російський полон.
На плакатах – крик душі: «Знайдіть та поверніть додому мого татуся», «Ми тут, бо ще не всі наші вдома», «Моє серце кричить «де ти, сину?», «Де мій чоловік?».
Дехто чекає звістки від найрідніших уже понад три роки.
Сподіваємося, що попри всі труднощі, настане день, коли кожен воїн отримає свободу й зможе обійняти своїх близьких.
Нагадаємо, раніше ми писали, як мешканцям Дніпропетровської області сконтактуватися з Коордштабом щодо військовополонених.
