7 вересня у Кривому Розі на площі 95 кварталу зібралися ті, чиї серця щодня стискає біль очікування. Матері, дружини, доньки, сестри, батьки та діти українських захисників вийшли на акцію, аби вкотре нагадати: наші воїни досі перебувають у російському полоні.
Близько сотні учасників тримали у руках плакати зі світлинами тих, хто боронив Маріуполь, Бахмут та інші міста. На табличках – слова, від яких стискається серце: «Полон – це смерть, розтягнута у часі», «Скільки ще їм бути в невідомості?», «Твоя відвага – моя гордість, твоя відсутність – мій біль» та багато інших. У цих словах – крик усіх родин, які роками живуть між надією і відчаєм.
Подібні акції відбуваються у різних містах країни, аби суспільство й світова спільнота не забували: наші Герої повинні повернутися додому. Кожен із них заслуговує на життя і свободу.
Нагадаємо, раніше ми писали, що у Кривому Розі пройшла хвилина мовчання.
