У Кривому Розі віддали останню шану захиснику України Андрію Чєпелєву, відомому побратимам як «Чіп». Йому було лише 27 років. Воїн назавжди залишиться у пам’яті земляків сміливим, відданим та світлим хлопцем, який у найважчі часи став на захист рідної країни.
З перших днів повномасштабного вторгнення Андрій вступив до лав ЗСУ і 129-ї окремої бригади тероборони. Він брав участь у визволенні Херсонщини, воював на Донеччині та Сумщині, пройшов і через курську операцію. Пізніше пройшов навчання, отримав фах розвідника й готувався стати командиром відділення.
У день загибелі він не мав вирушати на позиції. Але, як завжди, не залишив побратимів у скрутну хвилину. Колону військових підстерегла ворожа засідка. Андрій ціною власного життя врятував 19-річного бійця, прикривши його собою. Із семи воїнів у машині четверо загинули, троє зазнали важких поранень.
«Нам не треба було вдягати маски, ми були самі собою, діти. Ми пішли разом в перший день, повномасштабного вторгнення. В перші два роки ми були разом в одній бригаді, потім трохи наші дороги розійшлись», – згадав Андрій, найкращий друг полеглого.
Побратими вважали «Чіпа» людиною без фальші й заздрості, «чистим» серцем і душею.
«Коли прийшли дітлахи, коли я їх побачив, їм було 20-21 рік, 22 роки. Люди не були на строковій службі, і коли вони відчайдушно 24-го разом з усіма чоловіками країни пішли і одразу стали на оборону України, вони в мене на першому місці. Вони моя віддушина. Їх було чотири чоловіка, малих, і Андрій серед них. Він не був гнилий і в нього не було жадності. Він був дорогенький, він був любий, він сміливий. На жаль – був», – розповів побратим Героя на псевдо «Гламур».
За мужність Андрій Чєпелєв нагороджений медаллю «За оборону України», а також поданий до державної відзнаки «За мужність» (посмертно). Під час прощання батькам Героя вручили нагрудний знак пошани Саксаганського району Кривого Рогу та «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня.
У Андрія залишилися рідні, дівчина та друзі, які назавжди пам’ятатимуть його відвагу.
Нагадаємо, раніше ми писали про нацгвардійця Олексія, що пробув разом з побратимами 66 днів у пеклі обстрілів.
