Герой був добровольцем – дуже любив Україну та життя тому і став на захист батьківщини та того, у що вірив. Воював у 10-й гірсько-штурмовій бригаді на Донецькому, Луганському та Харківському напрямках. Ворожа атака обірвала його життя 13 червня 2022 року.
За мирного часу Костянтин працював електриком, полюбляв писати вірші та піклувався про тваринок. Його військовий шлях розпочався після анексії Криму. Повномасштабне вторгнення чоловік зустрів теж у пікселі.
Службу не полишав навіть попри численні поранення, адже хотів допомагати, доки має змогу. І допомагав, рятував життя: виніс на руках з поля бою свого командира, коли той втратив обидві ноги.
13 червня 2022 року Костянтин разом з побратимами потрапив під артобстріл. Частину військових евакуювали, а наш Герой прикривав їх спини і вийти не встиг… Йому назавжди залишився 31 рік.
Повернути тіло захисника змогли лише через три роки.
Світла пам’ять полеглому та щирі співчуття близьким!
Раніше ми писали, що Кривий Ріг провів останньою земною дорогою військового Сергія Нікулова.
