«Криворізька міська організація ПМГУ» та профлідерка цеху виробництва обкотишів №2 Північного ГЗК Вікторія Китаєва розповідають, що зараз 19 членів їхнього колективу воюють на різних напрямках, кожен на своєму місці самовіддано протистоїть кремлівському злу
Зі своїми Воїнами світла та їхніми родинами колектив тримає зв’язок, прагне допомогти хоч чимось.
«Ми знаємо, що наші захисники, які ще донедавна були частиною єдиного механізму цеху, тепер сміливо дають відсіч російським окупантам, ризикують власним життям удень і вночі, виборюють незалежність України, – долучається до розмови профактивістка Катерина Безверха. – Дуже пишаємося захисником України майором Костянтином Корецьким (позивний «Юрист»), який у нас працював машиністом огрудковувача. На виробництві його знають, як сумлінного працівника та надійного колегу. З найкращого боку проявив себе і на військовій службі».
«За успішне проведення кількох військових операцій на Донеччині Костя має заслужені відзнаки. У 2022 році йому вручили державну нагороду – орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, нагороду Міністерства оборони України – нагрудний знак «Знак пошани», у 2023-му – почесний нагрудний знак Головнокомандувача ЗСУ «Хрест хоробрих». Також Міністерство оборони України нашого Костянтина нагородило вогнепальною зброєю, пістолетом Веretta M9».
До 32-річного Костянтина Корецького додзвонитися вийшло не відразу. Хоч і коротко, але приємно поспілкувалися. З’ясувалось, що в суспільстві, яке мілітарізувалося, чоловік у майбутньому не бачить себе гірником. Вважає, що більшої користі державі принесе на військовій службі.
Ще недавно він обіймав посаду заступника командира першого парашутно-десантного батальйону, зараз – старший офіцер відділення підготовки управління бригади.
У Костянтина за плечима дві вищі освіти: університет МВС (юрист за фахом) і Львівська академія сухопутних військ (військова спеціальність «артилерист»).
Початок повномасштабного вторгнення росії в Україну він зустрів в Авдіївці. Саме тоді був на службі за контрактом у 25 ОПДБр – окремій Січеславській повітряно-десантній бригаді ЗСУ.
«Добре, що вчасно отримав артилерійські знання, що за пів року до вторгнення встиг обтесатися на службі і наступ зустрів вже більш-менш досвідченим, а значить, здатним принести користь Збройним силам і народу України, – сказав військовий. – Відчуваю, що тут я на своєму місці. Тепер уже додалося й досвіду, зокрема щодо ведення бойових дій… У перші тижні повномасштабної війни страшно було за близьких. У голову лізли думки: а що, як Кривий Ріг відріжуть і місто залишиться без постачання продуктів… Чи, не дай Бог, окупація, ракети… Що там вдома?»
До речі, Костянтин Корецький, користуючись нагодою, просив передати подяку профспілковим лідерам і активістам Північного ГЗК, які турбуються про сім’ї захисників України:
«Для нас, військових, це дуже важливо. Іде страшна війна. Живемо одним днем… А душу гріють розповіді дружини про те, що її запрошують на профспілкові заходи, де створено душевний простір для родин захисників, де можна знайти спокій та дружнє спілкування. Дружині дуже сподобався захід «Хай мама відпочине».
ДАЙДЖЕСТ,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг
