Генеральна асамблея ООН на Саміті майбутнього у Нью-Йорку схвалила декларацію «Пакт про майбутнє». У цьому документі на кількох десятках сторінок перелічені кроки, які мають допомогти розв’язати «глобальні проблеми людства» та створити «безпечний, мирний і стійкий світ» для нащадків. Захід проходив цьогоріч, 22-23 вересня. В ООН доклали руку до наймасштабнішої міжнародної угоди за багато років. Вона охоплює абсолютно нові теми та, найголовніше, питання, щодо яких не було досягнуто згоди протягом десятиліть. І це вдалося зробити попри всі перешкоди, а саме намагання Росії вплинути на складання «Пакту». Світ зміг об’єднатися навколо картини справедливості. Окремої уваги заслуговує заклик генерального секретаря Антоніу Гутерріша щодо розгляду реформ організації. Про них поговоримо пізніше.
Росія з поплічниками не змогла зірвати ухвалу
Росія разом з Білоруссю, Іраном, КНДР, Сирією та Нікарагуа в останні хвилини забажали внести правки до тексту. Вони передбачали додавання пункту про невтручання у внутрішні справи держав та пріоритет міжурядовим обговоренням. Однак, ця теза фактично підриває роль громадянського суспільства та інтереси приватного сектору.
Сергій Вершинін, представник РФ, заступник очільника МЗС, сказав, що «Пакт про майбутнє» «сирий та неконсенсусний». І надалі в дусі Кремля заявив про «дистанціювання від консенсусу», якщо правки не підтримають. Зокрема, йшлося й про положення щодо роззброєння, залучення неурядових організацій до роботи ООН і Управління верховного комісара з прав людини.
Врешті-решт, пропозицію відхилили, за підсумковий документ віддали голоси 143 країни. 15 утрималися і 7 були проти. До згаданої вище шістки додався Судан.
Тексту на 42 сторінки
«Пакт про майбутнє» містить 5 розділів-напрямів роботи. Вони розділені на 56 кроків-зобов’язань, які покладаються на країни, що підписали документ.
«Ми переживаємо час глибоких глобальних перетворень. Ми стикаємося зі зростаючими катастрофічними та екзистенціальними ризиками, і багато з них зумовлені тими рішеннями, які ми приймаємо. Наші побратими по людству відчувають жахливі страждання. Якщо ми не змінимо курс, то ризикуємо в майбутньому опинитися в умовах постійної кризи і занепаду», — йдеться на самому початку тексту.
Розділи та їхній основний сенс:
- «Сталий розвиток та фінансування розвитку»: ліквідація бідності, боротьба з голодом, продовольча безпека. Має 12 дій. Розрахунок виконання до 2030 року. Тут мають бути підтримка країн, що розвиваються, інвестиції в людський капітал, захист екології.
- «Міжнародний мир та безпека»: у цій частині акцентується увага на небезпеці сучасних війн через набуття ними нових загрозливих аспектів. Фокус направлений на те, що світова спільнота нині ближче до ядерної біди, ніж будь-коли після Холодної війни. Окреслено, що країни мирно мають регулювати спори, виконувати рішення Міжнародного кримінального суду, боротися з терористами і транснаціональною злочинністю. Тут міститься 15 пунктів.
- «Наука, технології, інновації та цифрове співробітництво»: йдеться про подолання цифрового розриву, відповідальне користування штучним інтелектом.
- «Молодь та майбутні покоління»: забезпечення підтримки юних громадян, урахування їхніх думок, залучення до ухвалення рішень на різних рівнях.
- «Трансформація глобального управління»: 19 пунктів. Мова про реформу інститутів Організації Об’єднаних Націй. Приклад – Рада безпеки. Генсек ООН Антоніу Гутерріш вказав, що нині інструменти та інститути не можуть ефективно реагувати на виклики сучасності. Додатково, країни закликають бути партнерами з громадянським суспільством, приватним сектором, владою різних рівнів.
«Питання про право вето є одним із ключових елементів реформи Ради Безпеки. Ми активізуємо зусилля з досягнення згоди щодо майбутнього права вето, включно з обговоренням питання про обмеження сфери його застосування та використання», — зазначається у «Пакті».
Вето дуже полюбляє Росія. Вона часто ним користується, коли Радбез намагається вжити заходи щодо країни-терористки і розв’язаної нею війни. Приміром, РФ наклала вето під час голосування за резолюцію щодо продовження мандату експертної групи, яка моніторить дотримання санкцій проти Північної Кореї. Реакція Америки не змусила довго чекати і все пояснила:
«Я думаю, тут є очевидним, що Росія уклала угоду з КНДР в обмін на озброєння з Північної Кореї у її війні проти України»,- сказав тоді речник Держдепартаменту США Метью Міллер.
Чому Росія могла була проти «Пакту про майбутнє» у такому вигляді
Експерт з євроатлантичних питань Ростислав Демчук звернув увагу, що деякі положення документа суперечать діям Росії на теренах України:
«Зокрема, у ньому йдеться: «Щоб виконати нашу основну обіцянку захистити майбутні покоління від лих війни, ми повинні дотримуватися норм міжнародного права, включаючи статут… зобов'язуючись вирішувати наші суперечки мирним шляхом, утримуючись від загрози силою або її застосування та від актів агресії, поважаючи суверенітет і територіальну цілісність один одного, керуючись принципами політичної незалежності та самовизначення, а також надійніше забезпечуючи притягнення до відповідальності та викорінюючи безкарність», — написав Демчук.
Крім того, тут міститься перше за більш ніж десятиліття багатостороннє зобов'язання щодо ядерного роззброєння з чітким наміром повної ліквідації ядерної зброї. Хоч росіяни часто проводять провальні випробування своєї зброї, як от було зі стратегічним ракетним комплексом шахтного базування 5 покоління «Сармат», для них ядерна тема – улюблена лякалка. Тим паче, для «підсилення ефекту» Росія припинила участь у Договорі про стратегічні наступальні озброєння. Аналітики казали, що це рішення Кремля може спровокувати нову гонитву озброєнь. А «Пакт про майбутнє» з цього приводу передбачає наступне:
- Знову заявити про свою прихильність меті повної ліквідації ядерної зброї.
- Визнати, що, хоча кінцевою метою зусиль держав має залишатися загальне і повне роззброєння під ефективним міжнародним контролем, безпосередньою метою є ліквідація загрози ядерної війни та вжиття заходів для того, щоб не допустити гонки озброєнь і прокласти шлях до міцного миру.
- Прагнути прискорити повне й ефективне виконання відповідних обов'язків і зобов'язань у сфері ядерного роззброєння і нерозповсюдження, зокрема шляхом дотримання положень відповідних міжнародно-правових документів і за допомогою створення зон, вільних від ядерної зброї, з метою зміцнення міжнародного миру і безпеки та побудови світу, вільного від ядерної зброї.
Повністю ознайомитися з текстом «Пакту про майбутнє» можна тут. https://documents.un.org/doc/undoc/gen/n24/272/24/pdf/n2427224.pdf
